Корабель чиновники просто не помітили


Як часто місцеві, та й не тільки, бюрократи змушують дивуватися своєю байдужістю. Вона чимось схожа на ту, яку нещодавно спостерігав через вікно своєї квартири. Потужні крани навпроти піднімали вгору сяючий золотом купол дерев’яного храму, аби встановити його на верхів’я 20-метрового зрубу. Мій ніс аж прилип до скла: адже історичний момент. Тим часом більшість перехожих навіть не сповільнювали кроків: їм було байдуже і нецікаво.

Так часто чинять і наші держслужбовці. Здається, розірвись щось поруч, не повернуть голови.


Уже півроку тому через газету оприлюднив наміри молодого підприємця відновити річковий флот на Стиру. Чекав на миттєву реакцію перших керівників області, їхню готовність підставити своє плече під надзвичайно корисну для нашого краю справу. Та за нарадами і різними врочистостями у волинських високопосадовців немає часу на такі «дрібниці». І це при тому, що русло колись судноплавного Стиру заростає, замулюється, у ньому повно повалених дерев. У разі повені все це може призвести до підтоплення і самого Луцька, і десятків населених пунктів Волинської та Рівненської областей. Річковий флот, надія на відродження якого з’явилася, готовий взятися насамперед за розчистку русла, інакше кораблі по Стиру не зможуть ходити.


А тим часом, усупереч волі чиновників з ОДА, події на річковій пристані в Луцьку отримують розвиток. Як розповів під час останньої зустрічі (24 листопада) директор ТзОВ «Річковий порт «Луцьк» Олег Карбалай, справа з відновлення річкового флоту на Стиру поволі, але все ж таки рухається вперед. На катері-буксирі встановили корабельний двигун, відлагодили систему керування судном. Незабаром воно буде зареєстроване і отримає назву «Характерник». Та найбільше молодий керівник радіє, що вдалося підібрати команду фахівців. Зокрема, тепер у товаристві працюють досвідчені капітани Петро Юсін та Володимир Будчик, за плечима в яких десятки років роботи на річковому флоті.


Разом із Олегом Карбалаєм піднімаємося трапом на катер. Це досить велике, як для Стиру, судно — завдовжки 17,5 метра і вагою майже 20 тонн. Потужний двигун дасть змогу йому тягнути за собою валки барж з кількома сотнями тонн вантажу. В машинному відділі пахне мастилами: корабель хоч сьогодні може вирушати в плавання. А ось кубрик ще не готовий. За його облаштування візьмуться самі капітани, аби зробити його на свій смак.


Пристанню зацікавився...митрополит


За кілька десятків метрів від катера похитується на хвилях потужний земснаряд. Якби були дозволи, він би вже кілька місяців чистив і поглиблював русло. Незабаром тут з’явиться ще один плавзасіб — корчувач. Це самосплавна баржа з двома лебідками і стрілами крана з двох боків, якими можна корчувати і піднімати на три метри над рівнем води дерева вагою до десяти тонн. Стир вже кілька десятиліть не чистився.


— Плануємо незабаром доправити в Луцьк і пасажирський катер. У ньому буде приблизно 50 посадкових місць, — ділиться планами Олег Карбалай. — Є вже пропозиція від керівника Волинської єпархії УПЦ Київського патріархату митрополита Михаїла облаштувати в Луцьку, біля монастиря в старому місті, пасажирську пристань. Планується відкрити паломницький водний шлях до Боратина. У нас дуже проблемним місцем є селище Колки.

До Колків по Стиру є дуже багато затонулих дерев і штучних браконьєрських загат. Потрібно все це прибрати, щоб дати змогу суднам проходити тими мальовничими місцям аж до села Старий Чорторийськ, на пагорбах якого над рікою є дуже красивий храм. Річка там ширша, має багато розгалужень. Плануємо відновити наші туристичні водні шляхи.


— Що стосується вантажних перевезень, — продовжує Олег Карбалай, — то транспортуватимемо насамперед пісок та щебінь. У Старій Рафалівці ще залишився в доброму стані працюючий навантажувальний плавкран. Пасажирська пристань буде в Луцьку просто під мостом Бена. А вантажна — там, де вона завжди була, трохи нижче за течією. Нам багато допомагає Лук’ян Федчик, який свого часу очолював Прип’ятське регіональне представництво Держводінспекції України. Людина він знана, був командиром дизельного підводного човна.


Поділився Олег Карбалай ще однією оптимістичною новиною: питання відновлення судноплавства на Стиру передбачено обговорити на одній із найближчих сесій обласної ради. Аби отримати дозвіл на поглиблення русла, потрібно розробити проект проведення цих робіт. Та в товаристві не збираються відсиджуватись без діла. В межах Луцька воно проводитиме роботи з очистки русла Стиру від дерев і вже має на це дозвіл міської ради.


Без повноводного Стиру РАЕС не працюватиме


— Ідея відновлення судноплавства на річці Стир своєчасна і має два напрями, — розповідає начальник обласного управління водних ресурсів Ростислав Кравчук. — Перший — це відновлення водного режиму річки Стир.

Тому, що зараз вона має дуже багато перепон, повалених дерев, земляних перекатів, і це може стати серйозною перешкодою в пропуску повені, призвести до значних затоплень і підтоплень територій, розмиву берегів. Річку обов’язково потрібно почистити. Ще одна важлива деталь: нижче по течії розташована Рівненська атомна електростанція, яка теж потребує води. І саме надходження води почищеним і поглибленим руслом стане набагато швидшим.


Друге питання — це відновлення судноплавства. Перевезення важких і великогабаритних вантажів потрібно виконувати насамперед річковим флотом тому, що автошляхи від цього руйнуються і великі кошти потрібно витрачати на їх відновлення. До того ж водний транспорт найбільш екологічний. Отже, відновлення водного шляху — це наша перспектива. У будь-якому випадку річку потрібно доглядати. Для прикладу: русло річки Прип’ять настільки заросло, що по ньому сьогодні важко пройти навіть човнами. Раніше подібних проблем там не було. Пропозиції обласного управління водних ресурсів щодо відновлення водного режиму річки Стир найближчим часом будуть подані обласній держадміністрації для включення в стратегічний план розвитку області «Волинь-2020». Очікуємо, що на сесії обласної ради його затвердять.


Уже покидаючи пристань, знову із сумом зауважив: земснаряд як стояв у червні, так і стоїть на тому самому місці, а за ці п’ять місяців він міг би почистити не один кілометр русла Стиру. Коли ж то вдасться наших бюрократів-чиновників розворушити, щоб дали дозвіл на його роботу. Тим часом за якихось півкілометра вище за течією перетворюється на болото замулене русло ріки, яке колись розширили і планували зробити таким собі Луцьким морем.

Волинська область.

 

Олег Карбалай сподівається, що незабаром його «Характерник» підніме якір і вирушить у перше плавання Стиром.


Фото автора.