7 січня 2017 року набрав чинності Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби». Метою прийняття закону стало надання можливості військовослужбовцям, які проходять військову службу за різними видами контрактів в особливий період, за бажанням продовжити військову службу за новим контрактом або звільнитися з військової служби.


Нагадаємо, що підписання контрактів строком до кінця особливого періоду та оголошення рішення про демобілізацію фактично означало, що вони укладені на невизначений строк, оскільки встановлення конкретної дати завершення дії особливого періоду є проблематичним. Така невизначеність була деморалізуючим фактором для групи військовослужбовців, які зв’язані умовами таких безстрокових контрактів.


Внесеними змінами право на звільнення з військової служби набувають військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, дію якого було продовжено понад встановлені строки на період до оголошення демобілізації та які вислужили не менше 18 місяців з дати його продовження. Також звільнитися мають право військові, що уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом.

 

ДОВІДКОВО

У 2016 році 69 тисяч військовослужбовців підписали контракт із ЗСУ, із них 7,5 тисячі — офіцери.


Звільнення таких військовослужбовців зі служби буде здійснюватися у строки та в обсягах, визначених центральними органами виконавчої влади, які здійснюють керівництво військовими формуваннями, не пізніше 7 січня 2018 року.


Окрім того, чергових змін зазнала стаття 119 Кодексу законів про працю (далі — КЗпП). Так, гарантії збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку осіб, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу» і «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», надаються під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення (а не до дня фактичної демобілізації, як було раніше).


Натомість ч. 4 ст. 119 КЗпП було виключено. Зокрема, вона передбачала, що за працівниками, які були призвані під час мобілізації, на особливий період та які підлягали звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжили військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом, але не більш як на строк укладеного контракту, зберігають місце роботи, посаду та середній заробіток.


Отже, реалізація ухваленого закону забезпечить поетапну заміну бійців, які виконали свій обов’язок перед Батьківщиною та хочуть повернутися до мирного життя, на осіб, які мають бажання проходити військову службу за контрактом.