Ранкове засідання 7 лютого

 

 

Під звуки Державного гімну України учора урочисто відкрилась шоста сесія Верховної Ради України восьмого скликання. У засіданні парламенту взяли участь Прем’єр-міністр України та члени уряду, керівники центральних органів виконавчої влади, судової гілки влади, посадові особи, яких Верховна Рада обирає та призначає і надає згоду на призначення на посаду, іноземні дипломати, представники громадських організацій та ЗМІ.


Голова Верховної Ради України Андрій Парубій від імені всіх українців та парламенту подякував українським воїнам за те, що вони спинили окупанта в Авдіївці. Депутати вшанували хвилиною мовчання пам’ять загиблих героїв.

 


Серед основних пріоритетів парламенту на нову сесію А. Парубій назвав ухвалення законопроектів у сфері національної безпеки та оборони, продовження судової реформи, децентралізації, дерегуляції, оновлення складу ЦВК, гармонізацію вітчизняного законодавства зі стандартами НАТО (виступ публікується). Глава парламенту також висловився на підтримку ініціативи Президента про проведення референдуму щодо вступу України до НАТО і висловив сподівання, що народні депутати під час нової сесії продемонструють високий рівень відповідальності.


Парламент не зміг затвердити порядок денний шостої сесії — на всю сесію, оскільки сім комітетів ще не подали свої пропозиції до порядку денного, і навіть на поточний тиждень, бо у лідерів фракцій було багато зауважень до запропонованого порядку.

Зокрема, депутати виступали проти розгляду законопроекту, який сприятиме виведенню коштів з України до офшорів у Люксембурзі, вимагали прийняти закони щодо індексації пенсій та зниження тарифів на газ. Із кількох спроб голосування проект постанови про порядок денний сесії на 7—10 лютого не набрав необхідних 226 голосів. Відтак, як зауважив глава парламенту Андрій Парубій, без затвердженого порядку денного Верховна Рада не зможе розглядати заплановані законопроекти, окрім законопроектів у другому читанні та які повернулися до парламенту із президентським вето.


Парламент перейшов до розгляду законопроектів на екологічну тематику — у Верховній Раді триває практика проведення тематичних днів.


Представник Президента України у Верховній Раді Артур Герасимов представив пропозиції глави держави до проекту закону про оцінку впливу на довкілля (№ 2009-а). Глава держави не підтримав впровадження запропонованої законом процедури оцінки впливу на довкілля з огляду на недовершеність її правового врегулювання, створення штучних перепон для реалізації конституційного права на підприємницьку діяльність (стаття 42 Конституції України), можливі негативні наслідки для розвитку економіки держави. Водночас депутати наголошували на потребі не зволікати із остаточним ухваленням цього закону, оскільки він є однією з вимог ЄС. Зрештою законопроект відправлено на доопрацювання до профільного комітету.


У другому читанні та в цілому прийнято проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо імплементації європейських екологічних норм про охорону середовища рідкісних видів тварин і рослин) — № 2604. Як зауважив голова підкомітету Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Павло Дзюблик, метою прийняття закону є імплементація європейських екологічних норм про охорону середовища рідкісних видів тварин і рослин, а також захист від знищення тварин та рослин, занесених до Червоної книги України. У цілому також ухвалено проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України, які регулюють відносини, пов’язані з одержанням документів дозвільного характеру (щодо спеціального водокористування (№ 3323). Цей законопроект також є євроінтеграційним, його метою є дерегуляція та розвиток підприємництва, поліпшення умов ведення бізнесу шляхом усунення надмірного навантаження при оформленні права на здійснення спеціального водокористування. За законопроектом буде зменшено кількість дозвільно-погоджувальних органів з чотирьох до двох.


Під час ранкового пленарного засідання народний депутат України Оксана Корчинська заявила, що бойовики обстріляли з російського танку Т-90 лікарню в Авдіївці. Вона продемонструвала уламок снаряду, що влучив у лікарню, у дворі якої саме приймали поранених військових та цивільних під час обстрілів в Авдіївці. За словами парламентарія, спостерігачі ОБСЄ відмовилися це зафіксувати. «Ось цим уламком російські війська з російського танку Т-90 російським снарядом обстріляли нашу лікарню в Авдіївці, — сказала Корчинська. — Три снаряди лягли біля майданчика, де в цей момент військові медики і цивільні вантажили наших поранених. Снаряд ліг якраз на дорозі нашої швидкої допомоги. На жаль, ОБСЄ відмовилося зафіксувати всі ці три снаряди, які лежали. Я привезла цей уламок, щоб всі побачили, чим воює Росія з Україною».


Депутат також повідомила, що бойовики спочатку обстріляли медпункт у Красногорівці поблизу Авдіївки. А потім ще десять снарядів випустили по нашій ділянці, де розташовано медпункт 72-ї бригади. «Вони надіялися, що ми покинемо Авдіївку. Але через три години після обстрілу лікарні всі наші евакуаційні підрозділи, добровольці в повному складі були в Авдіївці», — зазначила Корчинська. За словами депутата, за тиждень медики врятували 81 військового і 12 мирних людей.


Верховна Рада розглянула проект закону про видобування та реалізацію бурштину (№ 1351-1), який передбачав вирішення на законодавчому рівні проблеми незаконного видобутку. Як зауважила Перший заступник Голови Верховної Ради України Ірина Геращенко, проблема незаконного видобутку бурштину напряму зачіпає питання економічної та екологічної безпеки держави. За її словами, українські компанії, які мають державні ліцензії, щорічно видобувають майже чотири тонни матеріалу. Але насправді це лише невеликий відсоток від усього видобутку бурштину. За оцінками експертів, незаконний видобуток становить 150—300 тонн на рік. А тіньові доходи — 200—300 мільйонів доларів на рік. «Тобто майже весь ринок бурштину перебуває у тіні, — сказала Ірина Геращенко. — І це — втрати українського бюджету. Тому великим завданням парламенту та уряду є врегулювання цієї ситуації. Проблема незаконного видобутку бурштину стосується Волинської, Житомирської та Рівненської областей, де найбільші поклади».


Однак під час голосування жодна пропозиція — ані ухвалити законопроект № 1351-1 в другому читанні, ані відправити його на доопрацювання — не знайшла підтримки. Тож документ було відхилено. Голова Верховної Ради Андрій Парубій звернувся до уряду, щоб спільно з народними депутатами доопрацювати цей законопроект і представити узгоджений проект закону, який міг би бути підтриманий у сесійній залі.


Голова Комітету у закордонних справах Ганна Гопко під час пленарного засідання піддала гострій критиці заяву Посла Німеччини в Україні, котрий в інтерв’ю агентству «РБК-Україна» говорив про проведення виборів на Донбасі без виведення російських військ та без безпекових умов. При цьому Г. Гопко наголосила, що позиція німецького посла не є офіційною позицією Німеччини. Парламентарій висловила думку, що МЗС України має провести зустріч із Послом Німеччини та порушити питання про його відкликання. Водночас голова комітету подякувала за підтримку України Німеччині та німецьким парламентаріям, котрі побували на Донбасі й побачили реалії війни. «Жодних виборів на Донбасі не буде, поки російські війська не підуть геть від українського кордону і українські війська не відновлять контроль за україно-російським кордоном», — сказала Ганна Гопко. На зустрічах тристоронньої контактної групи в Мінську українська сторона заявляє, що без припинення вогню вибори на Донбасі неможливі.


У цілому також ухвалено Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо виконання Конвенції 1979 року про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі)» (№ 2023).


Депутати вітали з днем народження заступника голови фракції Блоку Петра Порошенка Ірину Луценко.

 

Під час пленарного засідання.


Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.