«Ми поступово рухаємося до втілення медичного страхування, до зміни економічної моделі надання медичної допомоги. Реформа освіти у цьому напрямі є абсолютно базовою», — зауважила голова Комітету з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець (на знімку праворуч). Вона нагадала, що в березні мають відбутися парламентські слухання «Медична освіта в Україні: погляд у майбутнє». Першим кроком до їх проведення став круглий стіл, що відбувся в Комітеті Верховної Ради з питань охорони здоров’я: «Про стан та перспективи медичної освіти в Україні». До участі в заході були запрошені, зокрема, представники Міністерств охорони здоров’я, освіти і науки, медичних навчальних закладів, департаментів охорони здоров’я обласних державних адміністрацій, Національної академії медичних наук, Школи охорони здоров’я Національного університету «Києво-Могилянська академія».
ДОСЛІВНО
Заступник голови Комітету з питань охорони здоров’я Ірина СИСОЄНКО (на знімку ліворуч):
«Якщо ми говоримо про реформу, то маємо розуміти: лише ефективні кадри можуть її здійснити. Тому освіта, підвищення кваліфікації, висока компетентність — це ті основні чинники, від яких залежить, якою буде реформа системи охорони здоров’я».
На думку народного депутата Олексія Кириченка, потрібно зупинити деградацію медичної освіти. Адже через новели, пов’язані з фінансуванням медичних училищ, частина закладів або вже закрилася, або перебуває на межі закриття. А чимало вузівських кафедр перетворилося на жебраків в комунальних лікарнях. «Один зі шляхів виходу із ситуації — створення університетських клінік, які б, по-перше, були незалежні, а по-друге, формували пул людей, які б вчилися інновацій ще зі студентської лави», — сказав він.
Доволі цікавим виявився виступ заступника міністра охорони здоров’я Олександра Лінчевського. Замість очікуваної доповіді про бачення міністерством шляхів реформування галузі, він поставив учасникам заходу низку запитань. Зокрема, він торкнувся відбору до медичних вишів. «На вступних іспитах на економічні факультети є умовний ценз — 180 балів. Чому економісти вводять цей бар’єр, а медики вступають до вишу зі 140 балами?» — запитав чиновник.
Якість навчання також, на думку заступника міністра, залишає багато запитань. Кожен виш, зауважив він, життєво залежить від контрактників і студентів-іноземців. Проте кількість таких спудеїв, на думку чиновника, негативно впливає на якість навчання. Далі він зачепив викладачів: «Я поважаю, люблю своїх вчителів, але... На сьогодні не може бути викладача медицини без знання англійської мови. Англійська — це мова медичного спілкування. Якщо викладач нею не володіє, то що він переказує на лекціях?».
Водночас представник МОЗ висловився за створення університетських клінік: «Студент має бачити, що медицина — це і ремесло, і мистецтво, і наука. Тому варто говорити про створення університетських клінік, де проводитимуть наукові дослідження, навчальний процес і лікування».
Крім того, чиновник повідомив, що МОЗ виступає за впровадження адекватного ліцензійного іспиту — американського. «Ми будемо прагнути, щоб іспит, який складає випускник українського вишу, нічим не відрізнявся від іспиту в Єльському університеті», — сказав він.
Після виступу чиновника у Ольги Богомолець та інших склалося враження, що міністерство і комітет дивляться в різні боки. «Результати парламентських слухань мають закласти фундамент того, що буде через десять років. Тобто результати реформи ми отримаємо не завтра, а років через десять. Якщо Україна рухається в бік євроінтеграції й має шанс колись стати частиною європейської спільноти, це означає, що українська вища освіта має відповідати європейським стандартам. Розраховувати, що наш диплом колись визнаватимуть в Америці, на мій погляд, марно. США в принципі не визнають дипломи інших країн. До того ж ми туди не інтегруємося. Європейська та американська освіта не тотожні. Нині поставити всю систему на «розтяжку», ввести американські тести, а потім не відповідати європейським стандартам — це не зовсім правильно», — наголосила вона.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
