У Комітеті Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції відбулися відкриті громадські слухання та обговорення письмового звіту керівництва Національного антикорупційного бюро України з основних питань діяльності НАБУ, виконання покладених завдань, додержання законодавства, прав і свобод осіб за участю народних депутатів, керівництва НАБУ і САП, представників громадських організацій.

 

На знімку (зліва направо): голова Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції Єгор Соболєв, директор НАБУ Артем Ситник, заступник Генерального прокурора України — керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький.


Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

 

За законодавством НАБУ має звітувати двічі на рік — у лютому та серпні — і направляти свої звіти Президентові, парламенту, уряду та раді громадського контролю. Директор НАБУ Артем Ситник повідомив, що за минулий рік скеровано до суду 50 справ, які стосуються розкрадань державних коштів на суму 82 млрд. грн. Державі вже відшкодовано збитків на 115 млн. грн. Однією з найгучніших справ за цей період є ліквідація тіньових схем депутата Онищенка на державному підприємстві «Укргазвидобування», завдяки чому «Укргазвидобування» торік мало 162 млн. грн. прибутку і вийшло на перше місце серед платників податків. Водночас глава НАБУ заявив, що найбільшою «годівницею» для корупціонерів залишаються державні підприємства. «Кожне державне підприємство у жахливому стані, бо через корупційні схеми вимиваються кошти», — сказав Ситник. Зокрема, вже передано до суду справу щодо керівництва Титаномагнієвого комбінату, Одеського припортового заводу. «Всі схеми з виведення коштів формуються на державних підприємствах, і ці кошти потім використовуються для політичної корупції», — сказав Ситник. Він також повідомив, що НАБУ розслідує і факти корупції керівництва НБУ при рефінансуванні банків. Справу щодо прокурора АТО Костянтина Кулика ще у жовтні було передано САП до суду, але досі не відбулося жодного судового розгляду, навіть попереднього — або неявка однієї зі сторін, або самовідвід судді, відсутність кворуму чи інші надумані обставини.


Водночас в НАБУ вважають, що через корумпованість судової системи без створення спеціалізованого антикорупційного суду всі зусилля залишатимуться нульовими. «90 відсотків критики на нашу адресу нині зводиться до того, що а де ж судові вироки щодо корупціонерів? — сказав Ситник. — Затягування розгляду справ у судах можна вирішити, якщо буде створено професійний антикорупційний суд. Для того щоб повернути мільярди коштів, треба їх знайти, добитися вироків суду і тільки тоді ці кошти можуть бути повернуті до держбюджету». Директор НАБУ висловив думку, що за умови прийняття парламентом законодавства про антикорупційний суд, такий суд можна створити до кінця нинішнього року, відібравши за відкритим конкурсом 50 суддів. «Єдине, що для цього потрібно, — законодавство», — зауважив А. Ситник. В НАБУ також наполягають на ухваленні парламентом закону про надання бюро права на прослуховування підозрюваних із контролем з боку СБУ.

«Результат для нас єдиний — це не затримання, а вирок суду», — підсумував Артем Ситник.


Заступник Генерального прокурора — керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький також назвав створення антикорупційного суду надзвичайно актуальним питанням. На його думку, такі суди можуть існувати як тимчасове явище, і після проведення повноцінної судової реформи через 10—15 років вони будуть не потрібні. Антикорупційний прокурор зауважив, що суди часто зумисно гальмують розгляд справ і не призначають навіть підготовчі засідання та попередні слухання, деякі справи не розглядаються судами більше десяти місяців. «Я дійсно хочу бачити ту велику рибу і направлення в суд справ щодо великої риби, — сказав антикорупційний прокурор. — Чітка міцна доказова база, якісне слідство є запорукою судового вироку». Антикорупційний прокурор запросив представників громадськості до участі у судових засіданнях.


Голова комітету Єгор Соболєв повідомив, що закон про антикорупційний суд уже зареєстровано у парламенті. Антикорупційний комітет Верховної Ради його розглядатиме на наступному засіданні. Окреме засідання комітету планують присвятити і перевірці е-декларацій НАЗК.


Народні депутати — члени антикорупційного комітету, також хотіли почути відповідь на основне запитання — де ж «велика риба»? Коли побачимо судові вироки не щодо останніх ланок у тіньових схемах, а корупціонерів на найвищому рівні, у тому числі й у владних кабінетах? «Рік тому, коли створювались нові антикорупційні органи, ми були дещо ідеалістичні, сподіваючись, що будуть посаджені всі високопосадовці, які використовують тіньові схеми, — зауважив народний депутат України Ігор Попов. — Але поки що окрім «Укргазвидобування» великої риби не бачимо. Коли ж буде виявлено не тільки організаторів злочинних схем, а і тих, хто покриває ці схеми з високих кабінетів?»


Парламентарії також звертали увагу на те, що стаття про незаконне збагачення вже діє майже два роки — з квітня 2015 року, однак ще немає жодного судового вироку, який ґрунтувався би на цій статті. На це А. Ситник відповів, що дуже складно довести, що майно, яке було придбано раніше, пов’язане із незаконним збагаченням. Саме тому, вочевидь, високопосадовці записали до е-декларацій стільки майна та мільярди доларів «кешу». Водночас е-декларації зараз перевіряють у НАБУ фактично вручну.


Щодо справи екс-народного депутата Миколи Мартиненка антикорупційний прокурор заявив: «Дуже хтось хоче, щоби провадження закрили. Є зловживання сторони захисту. Коли буде завершено слідство? У цій справі буде прийнято законне процесуальне рішення, коли будуть закінчені всі слідчі дії. Коли не скажу, але скажу, що скоро».


Депутат Сергій Лещенко запитав, як антикорупційні органи реагують на заяви Онищенка щодо вищого керівництва держави і чи з’ясовано, кому він передавав гроші вище. На це А. Ситник відповів, що в Онищенка неодноразово була можливість надати покази, передати до НАБУ записи, але він цього не робить. «Скільки разів йому пропонували — дай записи і почнемо працювати, — сказав очільник НАБУ. — Складається враження, що його основна мета — щоб забули про його основну справу, де три мільярди збитків».


На запитання, на якій стадії перебуває кримінальне провадження щодо голови ЦВК Михайла Охендовського і чи дійде ця справа до суду, Н. Холодницький відповів — слідство триває, його продовжено ще на три місяці. Цю справу передано за підслідністю до Генпрокуратури.


Представники громадських організацій наголошували на тому, що люди очікують не нових гучних затримань корупціонерів, яких потім відпустить суд, а коли посадять хоча б одного. Наголошувалось також на тому, що НАБУ повинно отримати доступ до всіх реєстрів, у тому числі й до е-декларацій, до ЄРДР. У НАБУ сподіваються найближчим часом отримати доступ до системи е-декларацій. Адже повного доступу до ЄРДР немає ані в НАБУ, ані в САП.


Антикорупційний комітет Верховної Ради вирішив підготувати відповідне звернення до Генпрокуратури щодо надання повного доступу НАБУ і САП до всіх реєстрів. Є багато запитань і до роботи НАЗК — чи впорається воно із перевіркою е-декларацій?

Наразі НАБУ вже зареєстровано 25 проваджень за підозрою у незаконному збагаченні, виходячи з аналізу е-декларацій — у т. ч. і щодо шести народних депутатів. Але НАЗК ще не перевірило жодної е-декларації. Проблемою також залишається неприхований конфлікт між НАБУ-САП та Генпрокуратурою.


— Очікуємо на нові подання Генпрокуратури щодо притягнення до кримінальної відповідальності народних депутатів та судові вироки щодо ТОП-корупціонерів, — резюмував голова комітету Єгор Соболєв.

ФАКТ

Станом на 27 січня НАБУ розслідує 264 провадження, 158 особам повідомлено про підозру. Стосовно 69 осіб складено обвинувальні акти. 50 проваджень скеровано до суду. Винесено 12 обвинувальних вироків стосовно 11 осіб. Цими злочинами завдано державі шкоди на 82,9 млрд. грн.