За новою системою нарахування стипендій навіть круглі відмінники не завжди можуть їх отримати. Про це «Голосу України» розповіла заступник голови Профспілки працівників освіти і науки України, голова профкому студентів і аспірантів КНЕУ ім. Вадима Гетьмана Ольга Чабанюк.
— Загальна сума, передбачена в бюджеті на стипендії, значно зросла. Але саме за рахунок соціальної складової, тобто виплат для малозабезпечених і решти пільговиків. Водночас через істотне зменшення академічного стипендіального фонду його бракує навіть на відмінників, — розповідає вона. — На це у державному бюджеті передбачено 3 млрд. 985 млн. грн. Торік було 4,9 млрд. грн. Раніше у більшості вишів академічні стипендії отримували 75% студентів-бакалаврів денної форми навчання, нині їх буде не більш як 45%. За новою системою виплати отримає той, хто розташовується вгорі рейтингу, який складається окремо на кожному курсі, на кожному факультеті і на кожній спеціальності. 90% балів спудеї набирають за результатами навчання і 10% — за участь у науковій, спортивній, громадській діяльності тощо. Академічні успіхи вже давно оцінюють за стобальною шкалою: раніше відмінникам ставили п’ятірки, а нині — від 92 до 100 балів. Типовою є ситуація, коли студент чудово складає сесію, отримує 92 бали, вважається круглим відмінником і при цьому не має права на стипендію.
У лютому студенти КНЕУ та інших ВНЗ отримали академічні стипендії пізніше, ніж зазвичай — після того, як наприкінці місяця Мінфін нарешті затвердив паспорт відповідної бюджетної програми. У деяких вишах, наприклад Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова, на виплати чекають і досі.
— Нам пообіцяли, що гроші надійдуть на картки десь через тиждень, — розповідає першокурсниця Тетяна. — На моїй спеціальності на денному відділенні навчається загалом 47 студентів, з них 20 — на бюджеті, а на академічну стипендію тепер можуть розраховувати тільки п’ятеро. Стипендії підвищили, але що нам з того? В одних виплати відібрали, щоб підвищити іншим...
Академічна стипендія як стимул для кращого навчання своєї ролі не виконує, стверджують студенти. Для цього вона замала — звичайна стипендія навіть після підвищення становить 1100 грн. (раніше обмежувалася 825 грн.). Вижити на ці гроші неможливо, але вони є своєрідною «страховкою», яку можна витратити на придбання продуктів, канцтоварів чи книжок.
Студенти, які здобувають дефіцитні для країни спеціальності, отримуватимуть академічні стипендії у підвищеному розмірі (1400 гривень). Їх перелік із 20 пунктів визначено додатком до постанови уряду № 1047 від 28 грудня 2016 року. І тут теж є питання. «У цьому переліку чомусь не знайшлося місця хімікам (підвищену стипендію отримуватимуть лише майбутні вчителі хімії — так само, як і майбутні викладачі математики, фізики, біології та інформатики), — каже четвертокурсниця Київського національного університету Ірина. — Хоча промисловість гостро потребує таких фахівців».
Соціальна стипендія теж не завжди виконує свою роль, адже в більшості випадків не залежить від фінансових можливостей студента та його родини.
Як відомо, з нового року МОН відповідає лише за виплату академічних стипендій, а соціальними, які призначають пільговикам, опікується Мінсоцполітики.
— Соціальні стипендії для студентів інститутів, університетів та академій з 1 січня збільшили до 1000 грн., проте з нового року ці виплати частково заблоковано — через те, що досі не підписано паспорт відповідної бюджетної програми та не знято суперечності між двома постановами Кабміну (№ 1045 і № 1050) щодо порядку використання коштів на такі виплати, — розповідає Ольга Чабанюк. — У першій записано, що претендувати на соціальні стипендії можуть усі пільгові категорії студентів, окрім осіб, які перебувають в академічній відпустці. У другій — що претендувати на такі виплати не зможуть особи, що мали академічну заборгованість. Наша профспілка проти такого формулювання. Студент має право перескласти іспит, і це не повинно впливати на виплату соціальної стипендії.
Після того як владнають усі формальності, соціальні стипендії обіцяють нарахувати за період з 1 січня. Коло претендентів на такі виплати значно розширили — до 13 категорій: до дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування, зокрема, додали тимчасово переміщених осіб, дітей учасників АТО. До 1 вересня в Мінсоцполітики мають створити єдиний реєстр пільговиків.
Такі зміни спричинені лише бажанням зекономити кошти, вважають профспілки.
