Ранкове засідання 21 березня
Згідно з чинним антикорупційним законодавством щороку мають проводитися незалежна оцінка та аудит діяльності НАБУ трьома аудиторами — від Президента, уряду та парламенту. Однак через надмірну заполітизованість цього питання з другої спроби парламент не зміг призначити свого представника для проведення аудиту НАБУ.
На посаду аудитора НАБУ від Верховної Ради було запропоновано дві кандидатури — американців Найджела Брауна і Роберта Сторча. Антикорупційний комітет Верховної Ради (точніше, більшість членів комітету від двох найбільших депутатських фракцій — БПП і «Народний фронт») рекомендував парламентові визначитися у сесійній залі шляхом голосування. Глава парламенту Андрій Парубій надав слово для доповіді члену Комітету з питань запобігання та протидії корупції Ігорю Артюшенку, однак з цим не погодилися інші депутати. Голова антикорупційного комітету Єгор Соболєв разом з іншими парламентаріями оточили парламентську трибуну, стверджуючи, що комітет ухвалив рішення у незаконний спосіб. Головуючий надав змогу виступити Ігорю Артюшенку з місця.
Він повідомив, що 16 березня антикорупційний комітет Верховної Ради за результатами рейтингового голосування та за дорученням глави парламенту повторно розглянув питання про призначення аудитора НАБУ від Верховної Ради для проведення незалежної оцінки діяльності НАБУ. На засіданні комітету було розглянуто ті самі дві кандидатури — Сторча і Брауна. Під час першого голосування у сесійному залі кандидатура Сторча набрала 76 голосів, Брауна — 205 голосів, але рішення тоді не було прийнято. Комітет рекомендував повторно провести рейтингове голосування і визначитися у сесійній залі.
Під час засідання.
Іван Мельничук, Ігор Артюшенко.
Олександр Домбровський, Анатолій Матвієнко.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Участь в обговоренні питання про аудитора НАБУ взяли представники всіх фракцій. Депутати від опозиції стверджували, начебто кандидатуру Брауна нав’язує американське посольство і його підтримує адміністрація Президента. Іван Крулько закликав підтримати кандидатуру Сторча, стверджуючи, що він може бути справді незалежним аудитором. Єгор Соболєв («Самопоміч») заявив, що до парламенту вже їде «Автомайдан» та люди, які занепокоєні спробою обмежити незалежність новостворених антикорупційних органів. Соболєв закликав депутатів не боятися і не піддаватися тиску з боку влади і заявив, що готовий знову зібрати комітет, щоб розпочати з нуля процедуру обрання кандидатури на посаду аудитора НАБУ. Іван Мельничук (фракція БПП) наголосив, що створено НАБУ як новий незалежний антикорупційний орган, але парламент має призначити гідну людину, щоб розібратися, чи все правильно там відбувається. Фракція Радикальної партії заявила, що не голосуватиме за жодну кандидатуру на посаду аудитора НАБУ. «Чому нам хтось має вказувати як жити? — сказав лідер радикалів Олег Ляшко. — Невже у 45-мільйонній Україні не можна знайти трьох українців, а не демонструвати приниження перед усім світом? Україною мають керувати українці, а не з американського посольства».
Зрештою, кандидатура Роберта Сторча під час рейтингового голосування набрала 178 голосів, Найджела Брауна — 202. За постанову про призначення Найджела Брауна як представника Верховної Ради України до складу комісії зовнішнього контролю з проведення незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності Національного антикорупційного бюро України проголосували 200 депутатів (за необхідних мінімум 226), проти — 60, утримався — 21, не голосувало — 65. Глава парламенту доручив профільному антикорупційному комітету ще доопрацювати та узгодити це питання.
Розгляд питання про обрання членів Рахункової палати вирішено перенести на пізніший час, оскільки ще немає погодженості, про це повідомив Голова Верховної Ради України Андрій Парубій на початку ранкового пленарного засідання. За його словами, так було вирішено на засіданні представників депутатських фракцій і Комітету з питань бюджету, оскільки депутати не дійшли спільної думки. Консультації голів фракцій із цього питання ще триватимуть.
Одразу за основу та в цілому прийнято проект закону України «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст» (№ 5240) — 283 «за». Законопроект розроблено з метою збереження підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст» та забезпечення прийому осіб у вищі навчальні заклади І—ІІ рівнів акредитації у поточному та наступних роках. Законопроектом передбачається надати можливість вишам І—ІІ рівня акредитації здійснювати прийом на здобуття вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст» до 2019 року.
Перший заступник голови Комітету з питань науки та освіти Олександр Співаковський відзначив, що цей закон вирішує долі студентів та 86 тисяч викладачів, а також «розв’язує проблему екосистеми освіти загалом». «Рівень спеціальної середньої освіти якраз формує «сержантський склад» для економіки, але цю систему і ланку освіти зараз фактично ламають через коліно», — сказав Співаковський. При цьому він додав, що Мін’юст не завізував наказ про умови прийому до вишів І—ІІ рівнів акредитації, і з вересня технікуми та коледжі не зможуть здійснювати прийом студентів.
Під час обговорення депутати відзначали, що законопроект зберігає баланс між профтехосвітою, коледжами та вищими навчальними закладами. Коледжі набирають у середньому на рік 60 тисяч дітей — це не такі величезні кошти для держави, але це доля молодих людей, — зауважив Сергій Лабазюк (ДГ «Воля народу»). За його словами, після прийняття попереднім скликанням парламенту закону про вищу освіту статус коледжів та технікумів залишається у підвішеному стані. І чинним законодавством заблоковано прийом студентів у цьому та наступних роках, що може спричинити великий соціальний вибух. Тоді як на ринку праці є великий запит саме на робітничі професії та ті, які готують у коледжі. Сергій Євтушок («Батьківщина») запропонував створити перехідний період для коледжів та технікумів, щоб діти мали змогу здобути освіту. «70—80 відсотків тих, хто отримує робітничі професії, залишаються працювати у себе на батьківщині, у селах», — підкреслив депутат, запропонувавши створити робочу групу для опрацювання такого освітнього статусу, як, приміром, «молодший бакалавр». Юрій Соловей (фракція БПП) навів такі цифри: 32 мільярди доларів становить бюджет Гарвардського університету, що в 10 разів більше за Держбюджет України на поточний рік. «Освіта в нашій державі, починаючи від шкільної, закінчуючи вищою, повинна бути у фокусі державної політики, — наголосив парламентарій. — Ті країни, які готують хороших освічених фахівців, мають великі шанси до потужного розвитку».
Потім парламент перейшов до розгляду двох блоків питань — паливно-енергетичного комплексу і транспорту.
Прийнято в цілому також закон про стимулювання виробництва теплової енергії з альтернативних джерел енергії (№ 4334). Голова підкомітету з питань державного моніторингу навколишнього природного середовища Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Іван Рибак (фракція «Блоку Петра Порошенка»), представляючи законопроект, відзначив, що закон надає можливості виробнику встановлювати тариф на тепло на рівні 90 відсотків від тарифу на тепло із газу, що слугуватиме додатковою гарантією для повернення коштів інвесторам, допоможе зменшити тарифи на опалення для простих споживачів, і, врешті-решт, скоротить використання газу. «Розвиток альтернативної енергетики в Україні — це той шлях, який приведе нас до повної енергетичної незалежності», — сказав І. Рибак.
За основу прийнято законопроект щодо стабілізації діяльності Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» у зв’язку з тимчасовою окупацією території України (№ 5370). Проектом пропонується встановити до 1 січня 2019 року мораторій на стягнення заборгованості з товариства. Дію закону запропоновано поширити на виконавчі провадження, відкриті до набрання ним чинності з метою їх зупинення та розблокування роботи товариства. Також проектом пропонується установити, що спеціальні дозволи на користування надрами, надані товариству на ділянки, розташовані на тимчасово окупованій території, строк дії яких закінчився в період тимчасової окупації, вважаються такими, що продовжили строк своєї дії на період тимчасової окупації.
На доопрацювання направлено проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення деяких аспектів нафтогазової галузі» (№ 3096). А законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення використання газорозподільних систем (№ 5558), який передбачав запровадження плати за використання газорозподільних систем, відхилено.
21 березня відзначався Всесвітній день людей із синдромом Дауна. З цієї нагоди до парламенту завітали «сонячні діти» разом із батьками, а в кулуарах було розгорнуто фотовиставку.
