Усе починається з дитинства. Шлях у велику науку — так само. У цьому переконалися відвідувачі XІ Всеукраїнського фестивалю науки, організованого НАНУ за сприяння МОН, Мінмолодьспорту у партнерстві з Посольством Франції в Україні та Інститутом Франції. В межах фестивалю в Інституті електрозварювання імені Євгена Патона розгорнуто виставку-презентацію наукових розробок академічних інститутів та винаходів вихованців Малої академії наук.


Найцінніший скарб — це навіть не готовий продукт, а сама ідея. На підтвердження цього третьокласник Тимур Гордієнко з 304-ї столичної школи представив свої креслення двоповерхового «розумного будинку», який прокидатиметься раніше за господаря, відчинятиме вікна і будитиме його під приємну музику. Поряд на столі Тимур розмістив макет «розумної кухні».

 

Володимир Трохимчук та   Тимур Гордієнко представляють креслення  «розумного будинку».

 

Ілля Чайковський (крайній праворуч), Віктор Дегтярук (у центрі) з Інституту кібернетики НАНУ демонструють сучасний портативний кардіограф.


Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА. 

Це не просто «чотири стіни» з меблями, а нашпигована датчиками та різною технікою кімната, яка сама зможе ввімкнути плиту, розбити яйце і підсмажити господарю яєчню. На провокаційне запитання, чи смачні страви приготує така «інтелектуальна кухня», хлопець на хвилину замислився і відповів: звичайно, якщо її запрограмує... мама.


Чимало винаходів юних науковців спрямовані на зміцнення обороноздатності країни. Дев’ятикласник Політехнічного ліцею, вихованець МАН Михайло Комашня придумав, як вдосконалити типовий бронежилет для української армії. Він може втримати ворожу кулю і зберегти життя бійцю, але ці дев’ять чи двадцять грамів металу викличуть переломи ребер та інші істотні ушкодження. Михайло запропонував додати до бронежилету прошарок найдоступнішої рідини — води, що дозволить розподілити тиск від кулі по всій площині захисної пластини. За його словами, винахід перебуває у стадії патентування, тож можна сподіватися, він знайде своє застосування у нашій оборонній промисловості.


На іншому стенді ми побачили зібрані дитячими руками роботи, пінгвіна, що танцює під Майкла Джексона, та «розумний» ліхтар, що реагує на сплески долонь чи клацання пальців. «Квадрокоптери наші вихованці поки що не проектують, але вже можуть їх розібрати і зібрати, — розповідає засновник дитячих курсів із програмування і робототехніки «Дім роботів» Михайло Скрипка.— «Більшість наших вихованців — це діти з 5 по 7 клас.

Покоління, яке виросло з планшетами в руках. Вони добре знають, що таке робототехніка. А от дев’ятикласники можуть цього не розуміти».


«Учителі мають бути не стільки математиками чи фізиками, скільки психологами. Головне — зацікавити дитину наукою, пробудити бажання створювати щось нове», — розповідає Сергій Назаренко, який реалізує в Україні освітній проект «Нyong Engіneers». Проте науковці та відомі педагоги категорично проти об’єднання кількох дисциплін в один інтегрований курс.


Директор 49-ї столичної школи з поглибленим вивченням французької мови Алла Сулейманова зізналася, що серед її вихованців є чимало «технарів» — переможців всеукраїнських олімпіад. Об’єднання фізики, хімії, астрономії та біології в один предмет вона вважає недоцільним, адже це призведе до погіршення рівня викладання. До того ж практично неможливо підготувати універсальних викладачів, які однаково добре знатимуть хімію, фізику, астрономію і біологію.


Фестиваль покликаний популяризувати науку і розповісти про те, як із чиєїсь мрії народжується щось цікаве і корисне для людей. Організатори запланували близько тисячі заходів у різних містах країни — екскурсій в академічних установах і вишах, лекцій наших і закордонних учених, виставок, візитів до лабораторій й музеїв, круглих столів та квестів, демонстрацій науково-популярних фільмів.


В Інституті Патона організатори влаштували виставку досягнень установ Національної академії наук, чимало з яких реалізуються в межах програми зміцнення обороноздатності країни.


Зокрема, Інститут кібернетики НАНУ представив портативний кардіограф, за допомогою якого можна здійснювати моніторинг стану здоров’я бійців у польових умовах. Портативний ЕКГ-фотометричний комплекс призначений для реєстрації та всебічного аналізу кардіограм. Його вже випробували під час скринінгу стану здоров’я населення сільських районів країни. Його цінність ще й в тому, що пристрій дає змогу аналізувати ту частину інформації, яка під час звичайного обстеження залишається «за кадром». «Левова частка інформації, яку може дати звичайна кардіограма, в наших лікарнях просто не аналізується», розповідає керівник групи клінічної кібернетики, старший науковий співробітник Інституту кібернетики НАНУ Ілля Чайковський.


Загалом 51 інститут Академії представив понад 460 інноваційних науково-технічних розробок, призначених для використання в різних галузях промисловості, будівництві, транспорті, зв’язку, в енергетичному комплексі, сільському господарстві, медицині, машинобудуванні, охороні довкілля.


На прес-конференції з нагоди відкриття виставки віце-президент НАНУ Антон Наумовець подякував присутнім на заході послу Франції Ізабель Дюмон та аташе з питань науки та університетського співробітництва Ріголє Сільван за підтримку наших науковців та розвиток співпраці між дослідницькими установами двох країн. Пан Ріголе Сільван в свою чергу побажав, щоб наші молоді науковці після навчання у Франції все ж таки поверталися до України.


Від себе додамо: було б добре, якби держава не розглядала науку як тягар і розуміла, що кожна проінвестована сюди гривня дасть величезний ефект. І тоді ми збудуємо і розумний дім, і успішну країну.