ПАРЛАМЕНТСЬКА ХРОНІКА

Ранкове засідання 26 травня


Відкриваючи засідання, Голова Верховної Ради Андрій Парубій зазначив, що саме цього дня Грузія відзначає свій день Незалежності. «Від імені українського парламенту вітаю братній народ, — сказав він. — Свого часу вони стали на захист своєї держави проти російського агресора, а коли біда прийшла до нас, плече до плеча стали в нашій боротьбі. Україна цього ніколи не забуде. Ваше свято — наше свято. Переможемо ворога разом.

Слава Грузії! Слава Україні!».

 

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

 

Іван Крулько, Андрій Павелко. 

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

Андрій Парубій зауважив, що саме в п’ятницю починається візит нашої делегації до Парламентської асамблеї НАТО, яка відбувається саме в цій країні, й повідомив, що в понеділок також вирушить з офіційним візитом до Грузії.


Глава законодавчого органу поінформував, що в четвер народні депутати спромоглися зняти всі перешкоди для підписання важливих документів. «Незважаючи на істерику тих, кому Україна кісткою в горлі стала, і на спроби заблокувати закон про українську мову на українському телебаченні, цей парламент продемонстрував, що він є українським», — зауважив А. Парубій. Він просто в сесійній залі підписав документ, який встановлює україномовну квоту на телебаченні на рівні 75 відсотків, а також завірив підписом закон про заборону так званої георгіївської стрічки — «символу ненависті та ворожнечі». «Ці стрічки носять люди, які розв’язали війну проти України, ті, хто щоденно стріляє в наших воїнів і вбиває мирних людей, хто ненавидить нашу країну», — зауважив очільник парламенту.


Після цього віце-прем’єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе розпочала годину запитань до уряду. Рішення з приводу безвізу свідчить не про те, що ми зробили якісь конкретні заходи, наголосила вона, а засвідчує те, що країна зуміла об’єднати свої сили. У кожній організації на своєму місці були небайдужі фахівці й вони забезпечили виконання всіх 144 критеріїв, які країна взяла на себе, переконана чиновник. Саме це відкрило українцям можливість вільно з біометричним паспортом їздити в 36 європейських країн. Згадуючи минулі досягнення, урядовець назвала створення системи нових антикорупційних органів, а також старт судової реформи. Свої плоди вже починає приносити функціонування зони вільної торгівлі з ЄС. Відбулися зміни в питаннях митно-тарифного регулювання, включаючи механізми поетапного зниження митних ставок обома сторонами тощо.


Урядовці провели системний аналіз з точки зору проблемних питань на шляху реалізації угоди про асоціацію, повідомила І. Климпуш-Цинцадзе. Відтак, у Кабміні підготували новий комплексний порядок, який забезпечить безперервність, плановість процесу виконання угоди. Уже 31 травня сенат Нідерландів остаточно ратифікує угоду, сподіваються наші урядовці. Тоді ми зможемо застосовувати її в повному обсязі. У цьому контексті віце-прем’єр особливо розраховує на співпрацю з парламентом. Попередні результати свідчать про необхідність запровадження гнучкого механізму організації виконання угоди.


Без належного виконання і роз’яснення вимог права ЄС неможливо переламати радянське мислення, сказала І. Климпуш-Цинцадзе, наголосивши: Євросоюз не має постійно нас підштовхувати до виконання своїх зобов’язань. Згідно з рекомендаціями європейських та національних експертів, одне з першочергових завдань поряд з посиленням інституційної спроможності й розробки відповідних методологічних основ адаптації — запровадження змін до Регламенту уряду і Верховної Ради, зазначила віце-прем’єр. Вона нагадала, що нині триває спільна робота представників законодавчої та виконавчої гілок влади над законопроектом, який стосується засад державної політики в сфері європейської інтеграції. Саме він покликаний усунути низку концептуальних і процесуальних викликів на шляху удосконалення адаптаційного механізму.


У рамках урядової години в парламенті виступив також міністр юстиції Павло Петренко. Він повідомив як проводиться реформа в сфері реєстрації бізнесу й нерухомості на місцях, яка стартувала в 2015 році. Нині функції з реєстрації отримали 1333 місцеві громади. Водночас вони отримали майже два мільярди гривень доходів до місцевих бюджетів, а люди мають можливість без бюрократії отримувати послуги. Тільки торік он-лайн послугами Мін’юсту (а саме реєстрацією компанії, реєстрацією та ліквідацією ФОП, отриманням інформації з реєстрів, реєстрацією в РАГСі й ще більш як двома десятками послуг) наші громадяни скористалися понад 60 мільйонів разів. За 2015—2016 роки послугою «реєстрація шлюбу через Інтернет» скористалися 23 тисячі українських пар. Торік 201 тисяча громадян — он-лайн послугою апостилю. Нині 474 пологові будинки в усій країні надають послугу з реєстрації новонародженого. Майже 40 відсотків немовлят минулого року отримали свій перший документ саме в такий спосіб. За словами П. Петренка, уряд подав у парламент другий пакет законів, які стосуються децентралізації. Так, чиновники мають намір завершити децентралізацію сервісів, які надавало Міністерство юстиції, передавши їх місцевим громадам. Урядовець закликав законотворців підтримати таку ініціативу.


Під час запитань, які лунали із зали, Прем’єр-міністр Володимир Гройсман, зокрема, реагуючи на зауваження про те, що міністр фінансів ігнорує засідання профільного комітету, зауважив: «Ми з вами пропрацювали рік.

Хотів би, щоб проаналізували, де в нас є плюси і мінуси. Я зсередини знаю і поважаю роботу парламенту і хотів би, щоб наша співпраця залишалася на високому рівні. Наш контакт під час засідання комітетів — це важливий елемент синхронізації дій. Можуть бути дискусії й різні точки зору, але наше завдання знайти спільне рішення в ім’я України та українців». У відповідь на це Голова Верховної Ради Андрій Парубій повідомив, що в четвер відбулася нарада з головами парламентських комітетів, де зазначене питання також порушували. Він закликав міністрів персонально відвідувати ті засідання, на яких розглядаються профільні урядові законопроекти. Очільник законодавчого органу висловив переконання, що цей етап вдасться пройти, і співпрацю з урядом, яка й без того на високому рівні, вдасться зробити ще більш дієвою.


Після цього заступник Голови Верховної Ради Оксана Сироїд  зачитала звернення та запити народних депутатів, а після перерви парламентарії перейшли до виступів з трибуни.

 


Голова Верховної Ради Андрій Парубій зробив оголошення про те, що наступна погоджувальна рада відбудеться не традиційно в понеділок, а у вівторок вранці, 6 червня. Саме в цей день спливає термін, коли парламент має розглянути питання про призначення Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, тому цей день певною мірою буде приурочено цій події. Так, процедура передбачає повний розгляд і голосування бюлетенями. Якщо в першому турі жоден із кандидатів не набере необхідної кількості голосів, у другому турі народні депутати визначатимуться з приводу двох кандидатів-лідерів.

Факт

За результатами 2016 року, Європейський Союз став найбільшим торговельним партнером України. Частка ЄС в експорті товарів становила 37,1 відсотка, а 43,7 відсотка — у рамках імпорту.