Парламентська хроніка


Ранкове засідання 7 червня


Верховна Рада ухвалила (227 «за») проект закону про ратифікацію Договору між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдова про співробітництво у сфері охорони і сталого розвитку басейну річки Дністер.

 

Дмитро Білоцерковець, Ірина Суслова.

 

Ірина Констанкевич, Олександр Шевченко.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

Як відомо, Дністер є транскордонним водним об’єктом, який тече з України до Республіки Молдова, а потім повертається в Україну та впадає у Чорне море. Площа басейну річки Дністер становить 72,1 тис. кв. км, з них у межах України — майже 73%, Молдови — 27%, Польщі — 0,05% усієї площі.


Утім, робота небезпечних підприємств видобувної, хімічної, нафтохімічної, харчової та сільськогосподарської галузей економіки істотно впливає на басейн річки Дністер. Впливає на нього і спорудження у середній течії Дністра каскаду великих руслових водосховищ. До того ж Дністер, як джерело питного водопостачання, використовують такі міста: Львів, Чернівці, Івано-Франківськ, Кишинів, Бєльці та Одеса. Тож екологічна ситуація, що склалася, потребує вжиття невідкладних заходів і на державному, і на міждержавному рівні.


Ратифікація документа, зауважив міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак, забезпечить координацію спільних дій України і Молдови, спрямованих на розв’язання нагальних транскордонних екологічних проблем, а також сприятиме сталому екологічному та соціально-економічному розвитку всього басейну ріки Дністер.


Підтримку сесії дістав і проект закону про ратифікацію Угоди (у формі обміну нотами) між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Словенія про здійснення оплачуваних видів діяльності членами сімей співробітників дипломатичних представництв, консульських установ та представництв при міжнародних організаціях (229 «за»).


Верховна Рада також ухвалила (230 «за») проекти законів про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Чорногорії про співробітництво в галузі освіти і науки та ратифікацію Третього додаткового протоколу та Четвертого додаткового протоколу до Європейської конвенції про видачу правопорушників (227 «за»). Крім того, 231 народний депутат підтримав і ратифікацію Європейської угоди про передачу заяв про правову допомогу.


Під час обговорення цих питань Ігор Шурма (Опозиційний блок) заявив, що їхня фракція не братиме участі в голосуваннях за ратифікаційні питання, хоча і йдеться про престиж держави, оскільки їхні законопроекти щодо соціального захисту та розвитку економіки системно не розглядаються. Тож запропонував встановити день опозиції, де б обговорювалися ці питання. «До того часу, поки ми не доб’ємося цього права, участі в ратифікації не братимемо. Хочемо, щоб нас зрозуміли: у нас іншої можливості добитися свого права немає», — заявив він.


Єгор Соболєв («Самопоміч»), скориставшись правом двох фракцій оголосити перерву або замінити її на виступ, акцентував увагу щодо обрання суддів Верховного Суду України. За словами обранця, Вища кваліфікаційна комісія (ВКК) суддів «плює» на знайдені громадськими активістами, громадською радою доброчесності страшні факти в біографії нинішніх кандидатів до Верховного Суду. «Один із кандидатів — суддя Господарського суду.

Його батько працює в КС, давав диктаторські повноваження Януковичу. Багато майна в декларації. У 2014—2016 роках він понад 20 разів перетинав кордон із Російською Федерацією. Прекрасна людина, — вирішує ВКК, — хай працює суддею Верховного Суду, — сказав Є. Соболєв. — Інший кандидат — суддя Одеського апеляційного адміністративного суду — неодноразово забороняв мирні зібрання, у тому числі й під час Євромайдану. Ці люди будуть набиратися у новий Верховний Суд, який тоді буде новим лише за назвою. Це дуже погані ігри».


Окремо Є. Соболєв торкнувся питання створення Антикорупційного суду. За його словами, нині у парламенті зареєстровано законопроект щодо скасування самої ідеї його створення, автор ініціативи — депутат з Блоку Петра Порошенка. «Якщо не буде створено цього суду, у громадян не залишиться іншого виходу, як нове повстання проти несправедливості, обману і нищення їхніх прав. Давайте не робити цієї помилки», — наголосив він.


У свою чергу Володимир Ар’єв (БПП) заявив, що у фракції перебуває багато депутатів, є й такі, що недолюблюють Порошенка. «Але самостійно вони не виходять з фракції, ми їх не виганяємо. У нас демократія. Але позиція фракції полягає в тому, що потрібно створювати Антикорупційний суд і фракція це підтримуватиме», — сказав він.


На початку ранкового засідання, щойно відкривши пленарне засідання, Голова Верховної Ради оголосив, що дві фракції вимагають перерву, але готові замінити її на виступ із парламентської трибуни. Так, Юрій Бойко (Опозиційний блок) привернув увагу сесійної зали до подій, які мали місце в Одесі другого червня. Цього дня там відбувався форум платформи «Жінки за мир», в якому брали участь представники різних політичних сил, у тому числі й народний депутат Наталія Королевська. «На виході з будівлі, де відбувався форум, до народної обраниці підійшло декілька людей, одягнутих у камуфляжну форму і створили натовп. Унаслідок —жінка-депутат, мати трьох дітей, отримала травму. Наша фракція вважає це провокацією і вимагає від керівництва правоохоронних органів оперативно провести розслідування та притягнути до відповідальності провокаторів, які вчинили напад», — заявив співголова фракції «Опозиційний блок». Свій виступ Ю. Бойко попросив вважати депутатським запитом до керівництва ГПУ, МВС та СБУ. Виголошував заяву депутат в оточенні колег по фракції.


Оксана Корчинська («Радикальна партія») у своєму виступі привернула увагу до ситуації на сході. «У мене й досі багато запитань до «Укроборонпрому»: де наші мільярди, чому їх не видно на фронті? До Генштабу: чому на фронті й досі не вистачає елементарних речей — деревини та мішків, щоб збудувати оборонні споруди... Чому на фронт і досі їдуть волонтери і допомагають з елементарним — дронами, безпілотниками...» — наголосила вона. Крім того, за словами обраниці, у 2017 році загинуло 100 воїнів: 98 — бійців Збройних Сил України та двоє добровольців. Сесійна зала хвилиною мовчання вшанувала їхню пам’ять.


Після традиційної перерви о 12.30 у сесійній залі виявилося замало депутатів для ухвалення результативних рішень. Тож головуючий провів рейтингове голосування, яке виявило наявність 213 депутатів на сесії: БПП — 85, «Народний фронт» — 56, Опозиційний блок — 12, «Самопоміч» — 14, Радикальна партія — 14, «Батьківщина» — 5, «Воля народу» — 4, «Партія «Відродження» — 8, позафракційні — 15. У зв’язку з тим, що у залі не було достатньої кількості голосів для прийняття рішення та за пропозицією голів фракцій Голова Верховної Ради достроково закрив ранкове засідання. Водночас він нагадав, що списки відсутніх на засіданні будуть опубліковані.

«Сподіваюся, це змусить провести відповідну роботу поміж депутатів», — наголосив Андрій Парубій. Крім того, він повідомив, що у четвер першим питанням розглядатиметься законопроект про вступ України до НАТО.

Йдеться про зміни до деяких законодавчих актів України (щодо зовнішньополітичного курсу України) (реєстр. № 6470). Цим проектом вносяться зміни до законів України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» і «Про основи національної безпеки України» для відновлення цілеспрямованого прагматичного курсу України на набуття членства в НАТО як стратегічного зовнішньополітичного пріоритету держави.

Дослівно

Заступник міністра юстиції Сергій Петухов: «Якою є сутність цієї угоди? Вона дозволить українцям передавати через Міністерство юстиції заяви та документи, необхідні для отримання безоплатної правової допомоги в 32 країнах Європи, які вже ратифікували цю угоду. За принципом взаємності, так само і Україна буде виконувати такі заяви про безоплатну правову допомогу громадян цих країн в Україні».