Були часи, коли кожне третє судно, що курсувало Дунаєм, несло на щоглі прапор України. Сьогодні ситуація інша й лідируючі позиції нашої країни в річкових перевезеннях Дунаєм втрачено. Від колись потужного пасажирського і вантажного флоту, на жаль, залишилися тільки спогади.

 

Фото
з сайту cfts.org.ua.

Але суднобудівники України роблять перші й, до речі, вражаючі та впевнені кроки з відродження малого флоту.

ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» вперше за довгі роки відновило процес суднобудування. Наприкінці травня зі стапелів Кілійського суднобудівельно-судноремонтного заводу (КССРЗ) була спущена баржа SLG-021 (на знімку). Особливістю цього плавзасобу є те, що створений він із трьох ліхтерів (двох цілих й вставки, вирізаної теж з ліхтера). Такий незвичайний проект керівництво підприємства затвердило у зв’язку з необхідністю відновлення власного флоту.

За словами президента ПрАТ «УДП» Дмитра Барінова, нині транспортний флот компанії, що має статус національного перевізника   № 1 України, нараховує 466 одиниць, при цьому середній вік основної частини буксирів типу Рига-Іванове становить 44 роки, а найчисленніших барж типу З-401 — 23 роки.

У зв’язку із цим пароплавством було розроблено план модернізації, розрахований на 15 років. Він включає будівництво 40 одиниць баржі типу SLG і модернізацію із заміною силової енергетичної установки 21 річкового буксира. Загальна вартість проекту становить 50 млн. доларів США.

Зацікавленість у ньому вже виявили й іноземні партнери, у тому числі австрійська компанія-фрахтувальник «ПантаРей» і Китайська національна технічна імпортно-експортна корпорація CNTІK.

Якщо говорити конкретно про баржу SLG-021, то своєю появою вона зобов’язана тій обставині, що в УДП є понад 120 одиниць ліхтерів, які після розвалу системи ліхтерних перевезень виявилися попросту незатребуваними. Будівництво барж із ліхтерів-донорів економічно обґрунтоване: створення одного плавзасобу на власному заводі стане в середньому в 200 тис. доларів, а за нову аналогічну баржу типу Європа ІІ доведеться заплатити приблизно 800 тис. євро. Тут варто відзначити і той факт, що банальний продаж ліхтерів як металобрухту дав би змогу одержати всього 15 тис. доларів.

На сьогодні Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод має високомеханізовані виробничі потужності для будівництва корпусів суден, а також необхідне устаткування для ремонтних робіт будь-якої складності. Як окремий структурний підрозділ в УДП завод було включено 2003 року. Відтоді підприємству довелося пережити досить важкі часи, піднімати голову тут почали з кінця 2014-го. І от сьогодні завод повернувся до своєї основної функції — суднобудування.

Директор КССРЗ Олег Пучков повідомив, що з початку цього року штат збільшився на 50 робочих місць, усього нині тут трудиться приблизно 300 осіб. Підприємство вже відпрацювало технологію виготовлення барж і може на рік випускати по п’ять-шість таких плавзасобів. До кінця ж цього року на воду буде спущена ще одна баржа.

***

За 73 роки Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод побудував понад 1000 одиниць флоту, із них за часи незалежності України побудовано 155 корпусів суден, 67 барж. Сьогодні завод має сучасне високомеханізоване виробництво з будівництва корпусів суден, а також усе необхідне обладнання і технічні засоби для проведення ремонтних робіт будь-якої складності, що дає змогу робити замкнений технологічний цикл самостійно. Тут трудяться кваліфіковані робітники й інженери, які здатні вчасно і якісно вирішувати поставлені завдання.

Говорити про те, що суднобудування стало основним профілем діяльності заводу, було б, напевно, неправильно. У нинішні неспокійні економічні часи підприємство тримається на плаву завдяки судноремонту. Тут сьогодні ремонтуються бойові кораблі охорони морського кордону України, судна з Нідерландів, Угорщини.

ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» відповідно до концепції суднобудування спрямує на відновлення річкового торговельного флоту, зокрема — барж і буксирів, приблизно 50 млн. дол.

Про це заявив голова правління УДП Дмитро Панов під час презентації стратегії розвитку флоту компанії. За його словами, заявлену суму компанія планує залучити в іноземних інвесторів.

«Ми провели переговори й отримали відгук і згоду учасників цього інвестпроекту — наших багаторічних партнерів з перевезення австрійської компанії Panta Rheі і Китайської національної технічної експортно-імпортної корпорації (СNTІC). З останньою ми підписали меморандум про співпрацю, а в липні наша делегація поїде до Китаю», — повідомив Панов в Ізмаїлі 30 травня.

Стратегія відновлення торговельного флоту передбачає будівництво 40 нових барж типу SLG і модернізацію 21 буксира. Будівництво барж здійснюватиметься на базі старих ліхтерів, а модернізація буксирів передбачає заміну двигунів. Вартість будівництва однієї баржі на власних потужностях становить 200 тис. дол. при ринковій ціні нової 800 тис. євро, вартість модернізації буксира — 2 млн. дол. Роботи виконуватимуться на Кілійському суднобудівельно-судноремонтному заводі, який входить в УДП. Відновлення флоту повинне завершитися до 2031 року.

В’ячеслав ВОРОНКОВ.

Одеська область.

 

З ДОСЬЄ «ГОЛОСУ УКРАЇНИ»

Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод заснований у 1944 році. Розташований у місці впадання Дунаю в Чорне море. Завод переважно будує судна річкового класу й класу «ріка—море» (баржі, танкери, самохідні землеперевізні шаланди, ліхтери, хімовози, контейнеровози, яхти).

Завод ремонтує річкові й морські буксири, несамохідні й самохідні суховантажні та наливні судна. Має практично все необхідне технологічне обладнання для ремонту флоту, спеціалізоване сучасне суднобудівне виробництво, висококваліфікованих фахівців. 1996 року завод одержав сертифікат Німецького Ллойда, а в 2000-му — сертифікат Бюро Верітас на право виконання суднобудівних робіт під їхнім спостереженням.