Парламентська хроніка
Ранкове засідання 22 червня

Верховна Рада ухвалила за основу в першому читанні проект закону про Конституційний Суд України (№ 6427-д). Це один із кроків на шляху до реформування вітчизняної судової системи. Рік тому було ухвалено зміни до Конституції в частині правосуддя та новий закон про судоустрій, після яких парламент має прийняти й інші закони у розвиток судової реформи, зокрема і новий закон про КС, що передбачає низку новацій. Серед них — надання можливості громадянам України звертатися з конституційною скаргою.

Олександр Домбровський, Альона Бабак.

Антон Яценко, Ігор Попов.

Як зауважив голова Комітету з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич (фракція БПП), це вже далеко не перша спроба ухвалити закон про Конституційний Суд. Минулого пленарного тижня у сесійній залі забракло голосів для ухвалення законопроекту хоча б за основу, і його було направлено на доопрацювання до профільного комітету.
За словами Князевича, комітет врахував значну частину поправок. Зокрема, удосконалено конкурсні засади відбору суддів КС. Щодо можливості відкликання підпису народного депутата після того, як конституційне подання зареєстровано у секретаріаті КС, члени парламентського комітету дійшли такого компромісу — депутат може відкликати свій підпис під поданням, але лише до того, як його буде зареєстровано секретаріатом КС. Із законопроекту виключено норму про сплату громадянами судового збору за подання конституційної скарги. Пропонується встановити тримісячний строк для можливості дооформлення громадянами їх конституційних скарг у разі потреби.
Водночас комітет не дійшов згоди щодо зміни порядку обрання Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. У депутатів також виникали питання щодо пенсій суддям КС — у законопроекті пропонується встановити їм пенсії у розмірі 50% від заробітку.
Під час обговорення лідер Радикальної партії Олег Ляшко висловився проти того, щоб конкурсний відбір суддів відбувався на базі парламентського Комітету з питань правової політики та правосуддя, оскільки більшість його членів входять до складу пропрезидентської фракції БПП. А також проти зміни порядку обрання Омбудсмена.
Сергій Власенко («Батьківщина») не погоджувався з нормою законопроекту, за якою КС може змінити своє попереднє рішення будь-коли. На думку депутата, законопроект посилює і збільшує вплив Президента на КС і не вирішує головного питання — зростання довіри до КС.
Олександр Долженков (Опоблок) закликав віддалити обрання суддів КС і від Верховної Ради, і від Президента, а зробити конкурс незалежним. Валерій Писаренко (ДГ «Відродження») запропонував не записувати до закону про КС норми, які не мають стосунку власне до діяльності КС, — скажімо, про обрання омбудсмена.
Олена Сотник («Самопоміч») з огляду на мінімальну довіру людей до КС та суддів закликала вилучити з законопроекту норму про порядок обрання омбудсмена — не таємним голосуванням, а відкритим. За її словами, законопроектом хочуть прибрати таємне голосування за омбудсмена через відсутність політичної довіри: «Ви не хочете таємного голосування, бо не довіряєте один одному», — сказала депутат.
Ірина Суслова (БПП) не виключила, що скасування таємного голосування за омбудсмена може викликати негативні заяви з боку ООН та комісара ООН з прав людини. «Відкрите голосування перетворить Уповноваженого на політичну фігуру і зробить його іграшкою в руках політиків», — зауважила парламентарій.
Альона Шкрум («Батьківщина») підкреслила, що таємне голосування за омбудсмена є запобіжником, гарантією його незалежності, адже у більшості європейських країн омбудсмен обирається у таємному режимі, а в багатьох країнах — не з числа політиків.
Голова комітету Руслан Князевич запевнив, що комітет не буде конкурсною комісією з обрання суддів КС, а виконуватиме лише технічні функції — збиратиме документи від кандидатів, здійснюватиме технічну перевірку даних кандидатів. А рішення прийматиме сесійна зала.
Зрештою, за ухвалення законопроекту за основу в першому читанні проголосував 231 депутат.
Верховна Рада України також ухвалила в цілому проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення правил паркування, зупинки, стоянки транспортних засобів на місцях, призначених для осіб з інвалідністю» (№ 5629).
Як зазначив доповідач, голова Комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем’якін, законом внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», які законодавчо захищають право осіб з інвалідністю або водіїв, які перевозять інвалідів, на безплатне паркування на спеціально обладнаних місцях і передбачають штрафи за паркування на місцях для інвалідів. Адже сьогодні нерідко можна побачити, як на паркувальних місцях для інвалідів стоять розкішні мерси     чи порше. А інвалідам припаркуватися ніде. Право складати протоколи про вчинення вищеназваних адміністративних правопорушень законом надано поліцейським і посадовим особам органів місцевого самоврядування, а також членам громадських організацій інвалідів.
Верховна Рада ухвалила за основу законопроект про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (№ 6600), який передбачає виділення із державного бюджету України 25 мільярдів гривень на фінансування потреб оборони, Нацполіції, пільг, субсидій, ліків та інших нагальних потреб.
Прем’єр-міністр Володимир Гройсман прибув до сесійної зали і звернувся до народних депутатів з проханням невідкладно розглянути цей законопроект. 250 голосами депутати підтримали пропозицію прем’єра.
Заступник міністра фінансів Оксана Макарова розповіла, що за п’ять місяців поточного року вдалося досягнути перевиконання доходів держбюджету на 25 мільярдів гривень. Ці кошти змінами до бюджету буде спрямовано на невідкладні потреби оборони та безпеки, на пільги та субсидії, а також на виплату зарплати шахтарям та заходи безпеки на шахтах, реформування державної фіскальної служби, дитячі будинки сімейного типу, реімбурсацію ліків, будівництво доріг тощо.
Депутати висловили чимало зауважень до законопроекту. Гройсман, відповідаючи на запитання депутатів, заявив, що перевиконання бюджету відбулося за рахунок детінізації економіки, від 35 до 50% зросли місцеві бюджети. Прем’єр наголосив, що 14 мільярдів гривень буде відправлено на компенсацію громадянам за житлово-комунальні послуги. Законопроектом також виділено кошти на виплату зарплат медиків, фінансування Медичної академії наук, програми безплатних ліків, забезпечення шахтарів засобами захисту. Гройсман пообіцяв, що у вересні уряд подасть нові зміни до держбюджету за підсумками перевиконання доходів держбюджету, де буде враховано пропозиції депутатів. Прем’єр наголосив, що неухвалення цього закону призведе до кризи неплатежів. Пропозиція ухвалити законопроект у цілому не знайшла підтримки у сесійній залі. 264 голосами законопроект схвалено за основу в першому читанні.
Також внесено зміни до Постанови Верховної Ради «Про забезпечення діяльності народних депутатів України», (ними скасовано 25% премію для помічників народних депутатів), у першому читанні схвалено проекти законів: про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (щодо удосконалення деяких положень, № 4646д), про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні (№ 3238-д), про внесення змін до Митного кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні (№ 3239-д).
На початку пленарного засідання народний депутат України від Радикальної партії Олега Ляшка Андрій Лозовий із парламентської трибуни заявив, що вирішив змінити свою е-декларацію і задекларувати... всі подання Генерального прокурора на притягнення його до кримінальної відповідальності. Голова Верховної Ради Андрій Парубій надав слово представнику фракції Радикальної партії після того, як дві фракції — Радикальної партії Олега Ляшка та «Самопоміч» звернулися із заявою про оголошення перерви.
«Це зведення рахунків і помста Радикальній партії Олега Ляшка», — заявив Ляшко. Депутат стверджував, що Президент «руками Генпрокурора чинить тиск» на команду РП, змушуючи підтримати антинародні реформи — медичну, пенсійну, продаж сільськогосподарської землі. «Ми рішуче і далі стоятимемо на своїх позиціях», — стверджував Лозовий.
Як повідомлялось, 21 червня Генеральний прокурор України Юрій Луценко вніс до Верховної Ради подання на притягнення до кримінальної відповідальності чотирьох народних депутатів України: Олеся Довгого (позафракційний), Борислава Розенблата (БПП), Євгена Дейдея («Народний фронт») і Андрія Лозового (Радикальна партія).

Анна ШЕВЧЕНКО.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Більше фото тут — www.golos.com.ua