Упродовж останніх років по всій Україні триває масова підготовка до будівництва нових та відновлення старих міні-гідроелектростанцій. Найоптимістичніші плани уряду та інвесторів — на водні акваторії Прикарпаття та Закарпаття, де гірські ріки задля цього хочуть завести в труби. Так лише на Дністрі до 2026 року мають спорудити шість нових ГЕС. Утім, як запевняють екологи і громадські активісти, за благими намірами посилити енергетичну незалежність держави криється справжнє екологічне лихо. І якщо урядовці називають це відновлюваною енергетикою, то екологи — отриманням надприбутків приватним бізнесом, а в результаті — незворотним знищенням екосистеми як такої. Природоохоронці також запевняють, що внаслідок такого господарювання чимало сіл, зокрема на мальовничому і неабияк туристично привабливому Дністрі, та унікальні природні пам’ятки, що розташовуються вздовж його берегів, можуть просто зникнути з карти України.
До слова, історія Дністра як водного шляху сягає глибокої давнини — ще Геродот згадував про річку Тірас (стародавня назва Дністра), а Дністровський каньйон — є одним із семи природних чудес України.