Відповідь на це запитання в Рівному спробували дати представники громадської організації «Центр суспільних дій «Сівітас», презентувавши широкому загалу результати моніторингу впродовж травня діяльності Рівненських обласної та міської рад.
Під час моніторингу проаналізували нормативно-правові акти (статути територіальних громад, регламенти роботи рад, їх виконавчих комітетів і виконавчих органів, низку положень і рішень) цих рад, їх відкритість і підзвітність, гендерну рівність, рівень впровадження кращих практик місцевого самоврядування.
— Дослідження показало, що Рівненська обласна рада є однією з найпрозоріших. Вона поряд із Дніпропетровською обласною радою посіла перше місце в рейтингу прозорості, відкритості та підзвітності. Це є свідченням низького рівня корупційних ризиків у її роботі та забезпечення реалізації права громадян на контроль влади, — розповів координатор на Рівненщині проекту «Прозорі ради» В’ячеслав Долід.
Керівник апарату Рівненської обласної ради Богдан Сологуб сказав, що набір інструментів демократичних практик на сьогодні в раді досить розлогий і буде розширюватися надалі. Так, цьогоріч запрацює обласна програма інформатизації, де передбачено фінансування онлайн-трансляцій засідань обласної ради.

— У нормативно-правових актах Рівненської міської ради значною мірою враховано основні параметри для оцінки прозорості, відкритості та підзвітності, передбачені чинним антикорупційним законодавством, — продовжує В’ячеслав Долід. — Так, у Регламенті Рівненської міської ради прописано порядок запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, немає обмежень (ускладнення) доступу громадян до пленарних засідань, засідань виконавчого комітету та постійних комісій, визначено порядок оприлюднення рішень, а також порядок звітів депутатів Рівненської міської ради перед членами територіальної громади тощо. Водночас сьогодні ми маємо застарілий Статут територіальної громади м. Рівне, в якому хоча й прописано механізм ініціювання та проведення громадських слухань і механізм подання місцевих ініціатив членами територіальної громади, однак зазначена для цього кількість необхідних підписів не відповідає стандартам доступності.
Результати дослідження (висновки громадської експертизи з рекомендаціями щодо підвищення рівня прозорості, відкритості та підзвітності) було спрямовано для ознайомлення керівникам рад (а моніторили ще й Острожецьку сільраду Млинівського та Мирогощанську сільраду Дубенського районів — нині це вже ОТГ). Усі вони висловили свою готовність до співпраці та вироблення спільних стратегій підвищення рівня прозорості та підзвітності.

Рівне.