Якщо раніше стратегія більшості харківських промислових гігантів мала чітку мету виготовляти якнайбільше важливої народногосподарської продукції, то сьогодні вони просто виживають.
— У нас дуже велика територія, багато цехів, технологій — і все це сьогодні не завантажено. Завод має чотири філії. Авіаційною продукцією ми їх не завантажимо, випускати по 60—70 літаків на рік — цього не буде. Але потужності під ці 60—70 літаків є. І сьогодні є можливість завести на всі ці потужності іншу продукцію, — заявив днями генеральний директор Харківського державного авіаційного виробничого підприємства Олександр Кривоконь. — Наприклад, організувати виробництво пластикових вікон.
Щодо літаків, то, за словами гендиректора, йтися може лише про їхній ремонт: можна викуповувати «металобрухт», відновлювати, переобладнувати, наприклад, пасажирський на вантажний, продовжувати випуск запчастин.
Борги підприємства сьогодні перевищили 3 мільярди гривень. Заборгованість з енергоносіїв — понад 35 мільйонів. Завод відключено від газу, світла, водопостачання.
Але, за словами керівництва підприємства, ХДАВП поки що може випускати високотехнологічну продукцію. Для повноцінної роботи йому потрібна державна підтримка. Готовий законопроект, який дасть змогу реструктуризувати заборгованість заводу. Але це рішення має ухвалити Верховна Рада.
Нині на підприємстві з багатотисячного колективу залишилося майже 500 осіб. Заборгованість з зарплати з 2014 року сягає майже 150 мільйонів гривень.
Харківський авіазавод уже кілька років будує літак «Ан-74» для Казахстану. Виконання замовлення планувалося на осінь 2015 року, однак терміни було зірвано через розірвання виробничих відносин України й РФ, недоправлення комплектуючих російськими підприємствами. Тепер терміни перенесено на осінь 2018-го.
Харків.
