Заступник міського голови Черкас Станіслав Овчаренко попередив жителів обласного центру про загрозу зриву вчасного запуску теплових мереж міста в осінньо-зимовий період.
Причини старі як світ: організаційні та фінансові проблеми, зношеність трубопроводів, котелень тощо. Усі ці та інші негаразди загальмували виконання головних робіт улітку — гідравлічних випробувань теплових систем.
На календарі — середина вересня, а останній етап випробувань досі не завершено. Через затримку цього важливого комплексу технологічних заходів у більшості районів міста не розпочато заповнення внутрішньобудинкової мережі, і влада міста поінформувала мешканців про припинення на кілька днів подачі гарячої води у їхні оселі. Після того як гідравлічні випробування завершаться, підкреслив Станіслав Овчаренко, не менш як три тижні знадобиться на запуск внутрішніх теплових мереж у житлових будинках.
Ще гірша ситуація у Смілі, де опалювальний сезон узагалі може не розпочатися. ТОВ «Смілаенергоінвест», яке постачає тепло у багатоквартирні будинки більшої частини міста, заборгувало газопостачальникам понад 178 млн. грн. Через недолуге господарювання у розпал минулої зими товариство вже залишало біля холодних батарей своїх споживачів. І це при тому, що власники квартир справно розраховувалися з тепловиками. Тільки восени цього року Смілянська міськрада, яка тривалий час, до речі, працює без очільника, взялася розв’язувати гордіїв вузол теплоенергетичних проблем. Зокрема, йдеться про заміну приватного теплопостачальника на комунального. Втім, вважають фахівці теплоенергетики, це мало що змінить у тепловому господарстві міста. За кілька останніх років його так «добивали», що потрібні значні фінансові вливання, аби навести там лад. Звісно, таких коштів у місцевого бюджету немає, і з теплом як були проблеми у смілян, так поки що й залишаться.
Значно менша заборгованість за спожитий газ у комунального підприємства «Чигиринські теплові мережі». Однак загальна сума боргу в 8,5 млн. грн. стала для невеликого КП критичною і підвела до банкрутства та втрати споживачів. Наприкінці минулого опалювального сезону користувачами послуг комунальних теплових мереж залишалися всього 260 власників осель. Улітку від центрального теплопостачання відмовилися господарі понад півтори сотні помешкань.
Міська рада Чигирина зреагувала на критичну ситуацію з теплопостачанням і виділила зі свого бюджету 160 тис. грн. на облаштування системи електроопалення у кількох житлових будинках райцентру. Крім цього, влада почала опікуватися встановленням систем індивідуального газового опалення у будинках, де мешкають малозабезпечені та багатодітні родини. Однак цих кроків замало, аби повністю забезпечити теплом восьмитисячний Чигирин.
Загалом ситуація з підготовки теплогенеруючих підприємств до роботи у зимовий період в області незадовільна. Таку думку навіть висловив на одній із нарад Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, назвавши серед інших аутсайдерів і Черкащину.
— Інформація, яку надали керівнику уряду, застаріла, — не погоджується з оцінкою своєї роботи директор департаменту містобудування, архітектури, будівництва та ЖКГ Черкаської ОДА Сергій Демиденко. — Нині область на сто відсотків готова до опалювального сезону. За потреби заклади та установи соціальної сфери, медицини, освіти зможуть отримувати тепло навіть раніше офіційно встановленого строку. Головна проблема, яка нас непокоїть, — це недостатній рівень забезпечення споживачів приладами обліку теплової енергії. Показник зі встановлення лічильників становить нині в області 89 відсотків. Однак із цим завданням ми обов’язково впораємося.
Як бачимо, посадовці оптимістично дивляться на майбутній осінньо-зимовий період. Чого не скажеш про мешканців багатоквартирних будинків, котрі з острахом чекають холодів і платіжок із захмарними сумами за тепло.
Даремно всю минулу зиму мій сусіда-пенсіонер, колишній теплоенергетик, ходив на прийом до керівництва «Черкаситеплокомуненерго» й доводив із калькулятором у руках, що вартість однієї гігакалорії — 1271 грн. 9 копійок — взята зі стелі.
Начальники спочатку поблажливо вислуховували ветерана, щось пояснювали йому про дорогі енергоресурси та економічні труднощі. Однак після того, як Євген Федорович заявив, що поставить на батареях у своїй квартирі індивідуальні теплові лічильники й інших переконає це зробити, тон співрозмовників змінився. «Ми не визнаємо тих лічильників!» — грізно попередили комунальники й зачинили перед відвідувачем двері кабінетів.
Тоді наполегливий ветеран звернувся зі своєю вивіреною калькуляцією до міських керманичів. Однак і ті махнули на пенсіонера рукою. Мовляв, у Києві працює регуляторний орган, який усі тарифи узгоджує, і нема чого, шановний, під них «копати». Сказали, вийшли з міськвиконкому, сіли на «мерси» і гайнули куди їм треба.
— Хіба б могли начальники комунальних підприємств та чиновники міськради купувати собі ті дорогі автомобілі, — ділився Євген Федорович із сусідами після своїх візитів до владців, — аби постійно не обдирали нас, удвічі накручуючи ціну за тепло, воду, обслуговування? Чи могли б споруджувати собі розкішні маєтки, аби не горезвісні «відкати»? Звісно, що ні. Але вони це роблять, бо ми своїм мовчанням їм дозволяємо...
Черкаська область.
Мал. Миколи КАПУСТИ.
