Парламентська хроніка
Ранкове засідання 21 вересня


Верховна Рада продовжила розгляд у другому читанні законопроекту про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства та інших законодавчих актів (№ 6232).

 

Народний депутат Віктор Пинзеник, міністр соціальної політики Андрій Рева.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

Оскільки до завершення попереднього засідання парламентарії пройшли поправки до Цивільного процесуального кодексу та тільки наближалися до завершення розгляду поправок до Господарського процесуального кодексу України, то Голова Верховної Ради Андрій Парубій повідомив, що пропонуватиме народним депутатам працювати в четвер без перерв до вичерпання питань порядку денного, щоб завершити розгляд не тільки судової, а й пенсійної реформи.


«Сподіваюся, що фракції проведуть консультації та підтримають пропозицію працювати до вичерпання питань порядку денного. Ми уже впродовж пленарного тижня розглядаємо цей масштабний законопроект, але для того, щоб сьогодні ми могли пройти і судову, і пенсійну реформи, пропонуватиму працювати без перерв і до вичерпання питань порядку денного. Думаю, це буде добрим знаком для суспільства, що Верховна Рада здатна ефективно працювати», — зазначив він та запропонував підтримати пропозицію працювати з 12-ї до 12-30 та з 14-ї до 16-ї години без перерви та до завершення розгляду судової та пенсійної реформи. Наступне голосування засвідчило, що цю пропозицію підтримали лише 215 народних депутатів, тож головуючий закликав керівників фракцій провести ще одні консультації, щоб після першої перерви ще раз проголосувати за продовження роботи до вичерпання питань порядку денного.


Щоб особисто звернутися до народних депутатів, до сесійної зали також прибув прем’єр Володимир Гройсман. «Сьогодні дуже важливий день в історії нашої країни та в порядку денному реформ, яких очікують люди. Тому хочу попросити всіх вас підтримати ініціативу щодо продовження роботи парламенту до завершення розгляду пенсійної реформи. Саме сьогодні нашого відповідального рішення чекають 9 мільйонів українських пенсіонерів, які вже з 1 жовтня 2017 року отримають підвищення своїх пенсій», — наголосив він. Проте й цього разу для результативного рішення не вистачило семи голосів -продовження роботи підтримали тільки 219 народних депутатів.


Під час розгляду поправок до законопроекту № 6232 народний депутат Руслан Сидорович («Самопоміч») звернув увагу колег на пропоновану у законопроекті норму Цивільного процесуального кодексу, яка передбачає, що суд може обмежити тривалість пояснень, встановивши для всіх учасників справи рівний проміжок часу, про що оголошується на початку судового засідання. «Як адвокат із серйозним стажем, поясню, що це означає. Суд дасть вам хвилину часу пояснити справу, яка може складатися із 20 томів. І так воно на сьогоднішній день буває, що є абсолютно неприпустимим», — сказав він та запропонував викласти цю норму в редакції, яка передбачає, що «обмеження тривалості пояснень має бути розумним та достатнім для надання можливості учасникам справи навести всі необхідні доводи для обґрунтування касаційної скарги та відзиву на неї». Однак ця поправка, як і всі попередні, підтримана не була.


Сергій Власенко («Батьківщина») запропонував поставити на підтвердження поправку № 1335 щодо набрання сили законодавчими актами, бо, за його словами, «положення, яке не розглядалося у першому читанні, не може бути предметом розгляду в другому читанні».


Натомість голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич назвав цю пропозицію «намаганням зруйнувати конструкцію законопроекту, яку парламент доручив комітету напрацювати та подати до сесійної зали». Та на заклик голови комітету проголосувати за підтвердження цієї поправки відгукнулися лише 185 народних депутатів.


Після завершення розгляду поправок до Господарського процесуального кодексу України законопроекту № 6232, парламентарії взялися за поправки до Кодексу адміністративного судочинства України.


Користуючись присутністю в сесійній залі більшості парламентаріїв, народний депутат Олена Сотник («Самопоміч») закликала підтримати низку поправок, які передбачають вилучення із законопроекту русизмів та заміну їх українською термінологією. «Це нарешті поставить крапку в тому, що ми використовуємо русизми в офіційному судочинстві нашої країни», — зазначила вона.


Проте Руслан Князевич пояснив, що комітет поки що вирішив не підтримувати ці поправки, бо якщо в одних законодавчих актах дані зміни буде враховано, а в інших ні, то це призведе до термінологічного хаосу. «Уявіть, що в одну частину законодавства ми вносимо зміни, а в іншій, яку ми сьогодні не розглядаємо, залишається стара термінологія», — сказав він та запевнив, що комітет підготує законодавчу ініціативу, яка передбачатиме одномоментну зміну термінології для всього українського законодавства. Після такого пояснення термінологічні поправки підтримано не було.


О. Сотник також пропонувала вилучити із законопроекту положення про існування так званих постійних колегій суддів. «Не повинно бути жодних постійних «згуртованих» колегій, які наперед знають, у який спосіб вирішуватимуть ту чи іншу справу. Тільки автоматичний розподіл може забезпечити хоча б якусь неупередженість під час прийняття суддями рішень», — сказала вона та наголосила на принциповості позиції «Самопомочі» щодо відбору суддів виключно автоматизованою системою, бо «ручний формат» їхнього призначення може призвести до створення «ручних» судів та містить корупційний ризик. Утім, голосів для підтримки цієї поправки не знайшлося.


Також не підтримано поправку Юлії Тимошенко, яка передбачала, що докази можуть подаватися до суду впродовж усього судового процесу, а не тільки разом із поданням позовної заяви, як це передбачено у законопроекті.


Загалом під час ранкового засідання народні депутати завершили розгляд поправок до Господарського процесуального кодексу та встигли пройти 501 поправку до Кодексу адміністративного судочинства України, не підтримавши жодної з них.


З днем народження вітали народного депутата Ігоря Артюшенка. Головуючий привітав християн східного обряду з великим релігійним святом — Різдвом Пресвятої Богородиці.