Реформа охорони здоров’я в Одеській області, як і слід було сподіватися, викликала й продовжує викликати більше запитань, ніж відповідей. Скептики стверджують, що пропонована реформа — це не чітко вивірена стратегія, а набір експериментів заради експериментів. Охорону здоров’я розсмикують у різні боки, забуваючи один із постулатів теорії систем: якщо одночасно починати рух на всіх рівнях, структура просто розвалиться. Медики-реформатори заявляють про прорив у медичному обслуговуванні населення.

 

Великі сподівання керівники охорони здоров’я регіону покладали на зустріч із заступником міністра охорони здоров’я Олександром Лінчевським, який побував із робочою поїздкою в Одеській області в травні нинішнього року.


Медичний чиновник з Києва, на жаль, не зміг відповісти на багато запитань, які йому ставили лікарі-практики, котрі приїхали на зустріч із ним із сільських районів. У реформі охорони здоров’я медиків, особливо селян, найбільше цікавить, який буде обсяг гарантованого державою мінімуму безплатної медичної допомоги і скільки часу та коштів доведеться витратити на поїздку до опорної лікарні свого госпітального округу. Іншими словами, чи буде медична допомога доволі доступною чи ця доступність залишиться винятково декларативною.


Ентузіазм чиновників різного рангу стосовно того, що госпітальні округи стануть прообразом медицини майбутнього, зустрічає скептичні запитання лікарів.


В Одеській області функціонуватиме дев’ять госпітальних округів. Децентралізація медичного обслуговування дасть змогу, на думку прихильників, підвищити якість медичних послуг, що надаються, і наблизити медицину до людини. Адже в результаті реформи людині, наприклад, з Кілійського району, в більшості випадків не потрібно буде звертатися по вузькоспеціалізовану допомогу до Одеської обласної лікарні. Госпітальні центри надаватимуть ті само послуги, що й головна лікарня області. Це розв’яже одразу кілька проблем.


Як «ділили» область?


Дев’ять госпітальних округів — це друга спроба реформування медичного обслуговування в Одеській області. Перший варіант передбачав проект, відповідно до якого область поділили на п’ять частин. Тобто передбачалося створення п’яти госпітальних округів: Одеського, Північного, Придунайського, Центрального та Бессарабського.


На думку більшості експертів, такий розподіл через наявність лікарень другого рівня й кількість населення в районах був оптимальний. Щоправда, в таких умовах між медзакладами виникне велика конкуренція — боротьба за пацієнтів і право надавати послуги другого рівня (вузькоспеціалізовану допомогу). У такій ситуації, наприклад, уже опинилися Подольськ і Балта, які так і не змогли поділити «першість округу», тому вирішувати, хто з них виявиться кращий за рівнем послуг, саме пацієнтам.


Новий розподіл області на дев’ять округів фахівці здебільшого зустріли з несхваленням. З одного боку, що менше округи, то швидше людині діставатися до лікарень. З другого — цей варіант практично виключає ефективний перерозподіл техніки й кадрів, щоб сконцентрувати все найкраще у двох-трьох установах округу. Тобто в матеріальній базі госпітальних центрів нічого не зміниться. Обласний центр — Одеса — має стати єдиним госпітальним округом. Більше того, він повинен включити в себе ще й прилеглі райони, розташовані в радіусі 60 кілометрів до найближчої лікарні інтенсивного лікування, що перебуває в місті. До речі, відзначимо, що під час підготовки реформи не передбачалося розподілу областей більш як на шість округів. На даний момент серед запропонованих регіонами варіантів найбільша їх кількість (п’ять) в Одеській, Дніпропетровській і Запорізькій областях.


А тим часом


Керівники Кілійського району разом із представниками медицини під час нещодавньої наради вирішували, як медзакладам району «дотягнугти» до кінця 2017 року. Серед усіх питань порядку денного найболючішим назвали відсутність фінансування на виплату заробітної плати медперсоналу в листопаді-грудні поточного року.


Під час доповідей стало відомо, що порівняно з попереднім роком фінансування медицини району збільшилося на 11 мільйонів, тобто 32,7 відсотка. Але, незважаючи на це зростання, у зв’язку зі збільшенням мінімальної зарплати, навіть підвищеного фінансування на оплату роботи медиків і техперсоналу не вистачає, не кажучи вже про інші невідкладні потреби медзакладів.

ТОЧКА ЗОРУ

Максим СТЕПАНОВ, голова Одеської обласної державної адміністрації

 


— Тематика охорони здоров’я входить до ТОП-5 проблем регіону. Ми багато радилися, в тому числі з депутатами обласної ради, відвідали всі без винятку районні лікарні. В області є 174 установи, що надають медичну допомогу, з них 79 — лікарні. Загальний обсяг фінансування цієї сфери — 3,3 мільярда гривень на рік. І тільки п’ять відсотків від цього йде на забезпечення лікувального процесу. Медична сфера поглинає колосальний ресурс і використовує його неефективно. Медики роблять менш як 300 операцій на рік, тобто менш як 100 на одного хірурга. Вважаю, що такий хірург не має достатніх практичних навичок і стає небезпечним для пацієнтів.


Люди не помічають поліпшень у медичній сфері через те, що збільшення фінансування без зміни моделі управління — це шлях у нікуди. Тому в області змінюється модель розподілу грошей і «фінансуватимуться не ліжко-місце й лікарняні стіни, а реальні медичні послуги».