Директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак переконаний, що питома вага сучасної науки й концентрація високих технологій у сегменті вітчизняної «оборонки» (з акцентом на приватні компанії) наближається до західних мірок, і саме цей сектор може зробити країну високотехнологічною державою, а не постачальником сировини та продукції аграрного сектору.
При цьому експерт наполягає на негайній реалізації владою низки кроків з модернізації всього ОПК країни.
По-перше, впевнений директор ЦДАКР, необхідно вдосконалити механізм формування й виконання державного оборонного замовлення (ДОЗ) і створити в державі конкурентні умови для оборонних підприємств усіх форм власності, а також належний захист інвестицій приватних та іноземних інвесторів. Почати треба з розв'язання «простої і базової проблеми» усіх оборонних підприємств — закріпити у відповідній постанові Кабміну можливість для підприємств оборонно-промислового комплексу формувати прибутки — 5% на придбання комплектуючих та 30% на виробництво озброєнь і військової техніки (ОВТ). Також повинна бути вирішена проблема грошових винагород під час впровадження розробок, технологій у серійне виробництво підприємствам-розроблювачам озброєнь, тобто, звичайна для світової практики виплата роялті. «Було б логічно, якби держава фінансувала підготовку всіх серійних виробництв у рамках виконання ДОЗ, а не тільки державних», — вважає директор аналітичного центру. Крім того, впевнений Бадрак, необхідно змінити формат роботи військових представництв, які «концентруються не на контролі якості озброєнь, а на контролі вартості зразка», а також виключити узгодження розрахунково-калькуляційних матеріалів (РКМ).
По-друге, на думку директора ЦДАКР, настав час дати оборонним підприємствам усіх форм власності рівні права на світовому ринку зброї, оскільки нова сторінка ВТС дасть можливості приватним підприємствам не тільки одержувати валюту, а й створювати спільні виробництва, організовувати випуск іноземних технологій. «Створення в державі конкурентних умов у сфері ВТС забезпечить належний захист інвестицій приватних і іноземних інвесторів», — підкреслив Бадрак. При цьому він пояснив, що не ідеться про відмову промисловців від послуг «Укрспецекспорту» і створеної маркетингової системи — необхідно мати право вибору: якщо вигідні умови надає спецекспортер, вони приймаються, якщо підприємство саме знаходить покупця, обходиться без посередника.
Експерт також уважає, що комісійні, які нині пропонують спецекспортери, «занадто часто й невиправдано завищені».
І врешті, третім напрямом модернізації експерт назвав необхідність удосконалення законодавчої бази. На його думку, внесення змін потребує Закон України «Про ДОЗ». А для створення адекватних умов розвитку ОПК потребує ухвалення ще низка законів, зокрема, закони «Про створення та виробництво боєприпасів, озброєння, військової й спеціальної техніки», «Про військово-технічне співробітництво України з іноземними державами», «Про державно-приватне партнерство» (остання версія проекту має назву «Про гарантування прав інвесторів і залучення приватних інвестицій на умовах застосування механізму державно-приватного партнерства в оборонно-промисловому комплексі»), «Про офсетні угоди».
ОФІЦІЙНО
Цього року на озброєння Збройних Сил України прийнято 14 зразків нового і модернізованого озброєння та військової техніки. До військових частин поставлено майже 700 одиниць нового і модернізованого ОВТ. Про це повідомили у Міноборони України. За даними відомства, у 2016-2017 роках на озброєння Збройних Сил України прийнято 33 зразки озброєння та військової техніки.
Серед них: легкий переносний ракетний комплекс «Корсар», спеціальні автомати «Вулкан», 30-мм автоматична гармата, єдиний піхотний кулемет, броньовані санітарно-евакуаційна та ремонтно-евакуаційна машини, спеціалізований броньований автомобіль «Козак-2», вертоліт Мі-2МСБ, малий броньований артилерійський катер, комплект десантної парашутної системи «Dedal» тощо.
За словами речника МОУ, також, згідно з чинним законодавством, допущені до експлуатації у Збройних Силах України зразки озброєння та військової техніки, які в подальшому можуть бути прийняті на озброєння.
Основні з них — це 60-мм міномет та постріли до нього, комплект засобів автоматизації управління вогнем артилерії, тренажери стрільця-зенітника переносного зенітного ракетного комплексу «Ігла» та оператора протитанкового ракетного комплексу «Фагот», тепловізійні прилади, прилади нічного бачення та коліматорні приціли, танковий нічний приціл, бронетранспортер БТР-3ДА, спеціалізований броньований автомобіль для перевезення особового складу «Варта», бойова тактична броньована колісна машина «Дозор-Б» та декілька безпілотних авіаційних комплексів.
