Селянські господарства відчувають найгостріший дефіцит коштів для розвитку. Але саме вони мають і найменші шанси скористатися програмами державної підтримки. Такого парадоксального висновку дійшли фахівці Південного офісу Держаудитслужби України. Аналізуючи, як витрачаються бюджетні кошти, призначені для часткової компенсації відсотків за банківськими кредитами для аграріїв, аудитори виявили, що минулого та позаминулого року 1,64 мільйона гривень з них взагалі не використали і повернули державі. А не використали, бо невеличкі господарства просто не змогли залучити пільгові позики. Адже під них банки зазвичай вимагають ліквідну заставу — нову техніку, майбутній урожай чи худобу. Цього ж індивідуальні та дрібні фермерські господарства запропонувати не можуть: саме їм і потрібні кредити, щоб купувати нові трактори й сівалки, пальне, племінних тварин.
У результаті обласна конкурсна комісія з питань надання державної підтримки давала зелене світло переважно виробникам із чистим доходом від реалізації своєї продукції до 10 мільйонів гривень на рік або тим, хто спеціалізується на вирощуванні молочних порід великої рогатої худоби. А таких небагато: кількість сільськогосподарських підприємств, які скористалися державною підтримкою за програмою часткової компенсації відсотків за кредитами, з 2015 року зменшилася з 53 до 45. Та й обсяги цієї допомоги торік скоротилися на 3,4 мільйона гривень, підрахували у Південному офісі Держаудитслужби України. Виходить, гроші начебто є, але дати їх нікому, хоча в області зареєстровано понад 2,9 тисячі селянських господарств!