Для того щоб утеплити усі бюджетні установи країни, а їх 80 тисяч, потрібно 8,5 мільярда доларів. Таких грошей у держави немає. Тим часом ці будівлі зазвичай мають у 2—3 вищі витрати енергії, ніж у Євросоюзі. Втім є можливості поліпшити ці показники без витрачання коштів із державної скарбниці. Саме про це йшлося в Луцьку на регіональному семінарі.

На знімку: голова Держенергоефективності Сергій Савчук оглядає індивідуальний тепловий пункт в одному із ОСББ у місті Луцьку.

— Найчастіше ключовою фігурою в справі економії енергоресурсів в бюджетних установах стають працівники, яких колись називали завідувачами господарства — завгоспами. Саме вони відповідали за те, щоб вікна і двері причинялися щільно, щоб дарма не горіло світло, щоб потужність лампочки відповідала нормам, щоб в їдальнях і котельнях не марнувався газ та електрика. Справа кожного керівника знайти такого сумлінного працівника і зацікавити його, а також всіх членів колективу, у зменшенні рахунків у платіжних відомостях за енергоносії, — сказав, звертаючись до учасників семінару заступник голови облдержадміністрації Сергій Кошарук. Ця проблема посадовцю добре відома, адже свого часу Сергій Дмитрович обіймав посаду міського голови Ковеля і однією із його щоденних турбот були саме питання ощадного використання енергоресурсів.
— Раніше тепло та електроенергію берегли лише завдяки сумлінності та кмітливості відповідальних за це осіб. Ніяких заохочень за це не передбачалося. Нині ж кошти, зекономлені у бюджетних установах завдяки енергоменеджменту, можна спрямовувати на преміювання тих, хто працює над зменшенням використання енергоносіїв, — акцентував увагу присутніх на семінарі голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження Сергій Савчук.
Як зауважив урядовець, сьогодні є декілька напрямків, за якими Держагентство та уряд працюють над зменшенням споживання енергетичних ресурсів. По-перше, власникам житла потрібно скоротити витрати енергоносіїв та відповідно менше за них платити. По-друге, це має зробити і бюджетна сфера: державні установи, школи, лікарні, дитсадки…
Ухвалене законодавство дозволяє інвесторам утеплювати ці заклади, ставити лічильники, облаштовувати індивідуальні теплові пункти (ІТП), а згодом повертати інвестиції за рахунок зменшення витрат на тепло. Відтак в економії зацікавлений саме інвестор.
Важливим елементом цієї справи у бюджетних установах також є енергоменеджмент. Він дозволяє керувати енергопотоками без капітальних вкладень і за рахунок ефективного управління зменшувати використання енергоносіїв. Таким чином у Києві протягом трьох років зекономили 1,1 мільярда гривень, у Львові за перші сім місяців енергомоніторингу — 18 мільйонів, у Житомирі — 4,4 мільйона за рік.
— Луцьк теж серед лідерів за енергозберігаючими заходами, він є одним із взірців у цій вкрай потрібній роботі. До прикладу, за кількістю ОСББ, які утеплили свої будинки, Луцьк — на першому місті в країні. Щодо бюджетних установ міста, також серед перших, — зауважив керівник Держагентства.
— У кожній бюджетній установі Луцька є відповідальна особа, яка двічі на тиждень знімає показники з усіх лічильників і надсилає їх на нашу спільну інформаційну базу, — ділиться досвідом начальник відділу з енергозбереження Луцької міської ради Костянтин Патракеєв. — У кінці місяця аналізуємо, хто скільки витратив енергоресурсів. Уже сам факт постійного контролю змушує економити тепло, газ, електроенергію. Так нам вдалося досягти економії тепла на 25 відсотків, а гарячої води — на 30.
Держагентство розробило рекомендації для стимулювання тих осіб, які в бюджетних установах займатимуться енергоменеджментом.
— Якщо енергоменеджер, наприклад, у школі, не слідкуватиме за тим, щоб вікна вчасно зачиняли, щоб ІТП якісно регулювався, щоб у вихідні ніхто не вмикав у приміщенні опалення, то навіть утеплення будівлі матиме дуже низький коефіцієнт корисної дії. Якщо ж енергоменеджер у бюджетній установі знає, що завдяки його якісній роботі місто зекономить 20 мільйонів, школа — 1-1,5 мільйона, і він за свою роботу отримуватиме премію, він буде зацікавлений слідкувати за енергозбереженням. У країнах Європи вже передбачена бонусна система за зниження використання енергоресурсів, — поінформував присутніх Сергій Савчук.
Учасникам семінару цікаво було дізнатися, що в бюджетному кодексі ввели довгострокові бюджетні зобов’язання терміном до 15 років. Йдеться про гарантії перед компанією, яка зможе повертати свої інвестиції за впроваджений у дію енергосервісний договір. Заощаджені кошти першою чергою повинні розподілятися як реінвестиції в систему покращення енергоменеджменту, підвищення енергоефективності.
На семінарі йшлося також про використання відновлювальних джерел палива. Зокрема на Волині вже дві тисячі гектарів земель використовують для вирощування енергетичних культур, тож область може подавати приклад іншим регіонам країни, насамперед, сусіднім Рівненській та Житомирській областям.
Свої думки з приводу впровадження енергоменеджменту на семінарі висловив і голова Волинської облдержадміністрації Володимир Гунчик. Як вважає посадовець, проблема вимагає постійної уваги влади, оскільки може суттєво вплинути на більш раціональне використання бюджетних коштів.

Максим СОЛОНЕНКО.
Фото автора.

Волинська область.