Голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин представив стратегію розвитку регіону

На засіданні Ради регіонального розвитку Олександр Ганущин поділився думками, чому Львівщина вважається успішною областю. Незважаючи на те, що в обласній раді переважно засідають опозиційні сили, склалися непогані стосунки між депутатами і головою облдержадміністрації, насамперед щодо розвитку економіки краю.

На знімку: Олександр Ганущин.

Фото прес-служби ОДА.

Окрім цієї внутрішньої єдності, є добрі стосунки з корпусом народних депутатів, обраних від регіону, і членами уряду, які не цураються, що зі Львівщини. На виході така єдність дає сприятливий бізнес-клімат, бюджетні вливання і можливість вирішувати складні управлінські питання.
Ось як бачить стратегію розвитку Львівщини Олександр Ганущин:
— По-перше, в керівного складу Львівщини тверде розуміння необхідності наближати день перемоги у російсько-українській війні. Від особистого внеску в соціальну роботу, постійних зустрічей із середовищами АТОвців до постійної програми допомоги всім військовим частинами, які, так би мовити, родом зі Львівщини. Причому це не тільки стосовно, власне, підтримки з обласного бюджету армійських і правоохоронних з’єднань, хоча цей ресурс сьогодні впевнено подолав позначку у 20 млн грн на цей рік.
Від того, як сьогодні працює цивільна українська влада, залежить не тільки, наскільки успішною і боєздатною є українська армія. Як волонтер, котрий побував на українському сході більше двох десятків разів, хочу сказати з упевненістю: українська армія змінилася до невпізнанності і прогресує, що будь-які порівняння з 2014 роком не витримують жодної критики. Тому пріоритетним завдання для цивільної влади вважаю роботу над подоланням стереотипів — тих, що нав’язані радянською, а пізніше російською пропагандою, що виховували зневагу і ненависть мешканців одних регіонів країни до інших. Вічний оцей поділ на «бандер» і тепер «вату» та «сєпарів».
Сьогодні втретє 50 львівських вчителів вчать луганських дітей, а педагоги з Луганщини навчають два тижні перед канікулами наших діток. Культурні обміни вже давно не новина. Зараз запускаємо конкурс, завдяки якому небайдужий колектив зі школи, приміром Попасної, може реалізовувати спільний проект зі школою з Червонограда. Обмінюємося і управлінськими прийомами. Нормою стали приїзди до нас сільських і районних делегацій місцевого самоврядування. Наступним, приміром, до Львівщини на три дні має приїхати автобус з рятувальниками, які перебуватимуть по три дні у нас і в Польщі. Все це має бути системою, яка в результаті обов’язково зшиє, а тоді і змінить частини єдиної країни. Тішуся за повне розуміння саме такого спільного шляху до перемоги в особі Юрія Гарбуза. І дуже б хотіли, щоб цей досвід, підкріплений політичною волею, перебрали й інші регіони.
Ми свідомі нашої європейської перспективи. В транскордонну співпрацю і здобутки на ниві міжнародної допомоги вкладаємо чимало часу і власних зусиль. І маємо результати — наша область посідає друге місце після національного рівня із залучення коштів з усіх джерел технічної підтримки. Приміром, із 32 млн євро із 17 проектів, котрі здобули перемогу в конкурсі «Польща-Білорусь-Україна», Львівщина присутня в 10 і отримає 6,65 млн євро. Ми перемогли всі регіони, в тому числі Польщі та Білорусі, й матимемо на два роки ресурс, тотожний обсягу річного розподілу на область державного фонду регіонального розвитку. Та головне не сама сума, бо вона мізерна порівняно з ресурсом, який на свій розвиток одержує з ЄС, приміром, сусіднє з нами Любельське воєводство. Ми отримуємо безцінний досвід на рівні органів місцевого самоврядування повноцінно працювати в проектному режимі за правилами Євроунії.
І так, маємо велику амбіцію. Ми хочемо стати пілотним регіоном, який претендує мати прямі відносини, які з Єврокомісією мають всі області в ЄС. І хочемо потягнути разом з нами усі чотири карпатські області — це підйомний проект. Для того, щоб на це вийти, нам потрібна спільна стратегія на ці чотири області: Львівську (в якій доводиться працювати), Закарпатську (з якої я родом), Чернівецьку та Івано-Франківську. Ми, чотири області, подали разом  з Міністерством регіонального розвитку спільний проект на конкурс із секторальної підтримки. Переможемо в конкурсі, матимемо документ, який вкупі з інституційним полем можна, як то кажуть, продавати на міждержавному рівні. Ідею з пілотним проектом отримання дотацій за схемою ЄС можна починати втілювати в життя як продовження Угоди про асоціацію.