ПАРЛАМЕНТСЬКА ХРОНІКА
Ранкове засідання 7 листопада
Верховна Рада розглянула два проекти Виборчого кодексу України (№ 3112 і № 3112-1). За результатами обговорення у першому читанні прийнято другий законопроект, яким пропонується запровадити пропорційну виборчу систему з відкритими партійними списками. Відтак виборці голосуватимуть не за кота у мішку, а за конкретних і авторитетних кандидатів у депутати.
Народний депутат Олександр Черненко, представляючи другий законопроект (№ 3112-1), внесений групою народних депутатів (серед яких і Голова Верховної Ради України Андрій Парубій), повідомив, що проект було подано ще в минулому скликанні парламенту в 2010 році, але тоді він не був підтриманий. Цей проект уже отримав позитивний висновок Венеціанської комісії, зараз кодекс доопрацьовано, і він містить низку новацій.
Андрій Парубій.
Олександр Черненко, Юрій Македон, Руслан Демчак, Оксана Білозір.
Андрій Антонищак, Тарас Батенко.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
У законопроекті закладено принцип відкритих партійних списків на кшталт польської та балтійської моделі.
Законопроект № 3112-1 передбачає: на парламентських виборах запроваджується система регіональних відкритих партійних списків. Україна ділиться на 27 виборчих регіонів, у кожному регіоні партія висуває свої виборчі списки. Виборець голосує за партії і за кандидатів, кого партія висунула у виборчих округах, і таким чином керівник партії не може вплинути на місце кандидата у списку, а це визначають виборці. 4% прохідний бар’єр для партій.
На місцевих виборах (до сільських, селищних, міських (малих міст із населенням до 100 тисяч чоловік) і районних рад) — мажоритарна система, але на окрузі перемагає не один кандидат, а від одного до чотирьох кандидатів.
Вибори до обласних рад та міських рад великих міст (від 100 тисяч виборців) відбуваються за системою відкритих партійних списків. Область чи місто ділиться на округи, і в кожному окрузі партія висуває кандидатів, а виборець їх рейтингує. На виборах міських голів великих міст (від 100 тисяч виборців) пропонується запровадити вибори у два тури.
Кандидат у депутати має проживати в Україні не менше десяти років. Щоб зареєструватися кандидатом у Президенти, потрібно зібрати не менш як 300 підписів, але не звичайних громадян, а чинних депутатів усіх рівнів.
Запроваджуються також 40% гендерні квоти — у кожній п’ятірці виборчого списку партій — повинно бути не менше двох жінок.
Членами виборчої комісії можуть стати лише особи, які мають відповідний сертифікат.
«Законопроект унеможливить купувати місця у партійних списках, — наголосив співавтор законопроекту Леонід Ємець.
Автор першого законопроекту Валерій Писаренко відзначив, що реформа виборчого законодавства була однією з головних обіцянок парламентської коаліції, і запровадження виборчої системи за відкритими партійними списками мало відбутися ще у квітні 2015 року. Над проектом виборчого кодексу працювали понад рік.
Доповідач стверджував, що запровадження нової виборчої системи, запропонованої у кодексі, зробить вибори в Україні нарешті чесними, дозволить подолати політичну корупцію, маніпуляцію та зловживання, знищити адміністративний ресурс, припинити ганебну практику торгівлі місцями у виборчих списках. «Виборці знатимуть депутатів в обличчя, хто опиниться у прохідній частині партійного списку і в парламенті, визначатимуть не лідери партії, а виборці», — сказав В. Писаренко.
Проект Виборчого кодексу України (законопроект № 3112) передбачав: суб’єкти висування кандидатів у народні депутати є політичні партії без можливості об’єднуватися у блоки. Вся територія України плюс закордонний виборчий округ поділяється на 450 виборчих округів. Кожна політична партія матиме право висунути по одному кандидату в кожному округу. Депутатами стають найбільше рейтингові кандидати від політичних партій, які подолали прохідний бар’єр. Результати голосування визначаються у чотири етапи: ЦВК встановлює сумарний результат політичних партій, потім рейтинг кандидатів, тоді визначаються порядкові номери у партійному виборчому списку і всеукраїнський рейтинг кандидатів від усіх партій.
Загальноукраїнський рейтинг вираховується так: перший рейтинговий кандидат отримує всі голоси, які отримала його партія. Наступний кандидат — шляхом ділення сумарних голосів його партії по Україні на його персональний рейтинговий номер. Переможцями — тобто обраними народними депутатами — стають перші 450 кандидатів від усіх партій.
Виборець зможе проголосувати за одного кандидата від однієї партії.
Головна новація законопроекту — у партійних списках не буде нумерації кандидатів, кожен отримає номер у списку залежно від результатів виборів. «Виборчий кодекс запровадить сталі правила гри на виборах», — підкреслив В. Писаренко.
Доповідач запропонував: якщо жоден із двох проектів Виборчого кодексу не знайде підтримки у сесійній залі, треба відправити їх на висновок до Венеціанської комісії.
Водночас народні депутати висловили низку застережень до обох законопроектів, вважаючи, що підкуп виборців та політична корупція, що є ключовими проблемами українських виборів, залишаться і за новою виборчою системою. Руслан Князевич (фракція «Блоку Петра Порошенка») застеріг, що норма законопроекту про здобуття спеціальної освіти членами виборчих комісій може призвести до колапсу. Ігор Попов (фракція Радикальної партії) зазначив, що основою для дискусій має стати система відкритих партійних списків до парламенту. «Консервація нинішньої виборчої системи — це консервація порушень, консервація корупції, консервація «гречки», консервація війни», — зазначив Олександр Вілкул (фракція «Опозиційного блоку»).
Деякі депутати-мажоритарники пропонували зберегти змішану виборчу систему, залишивши мажоритарну. «Має бути конкуренція ідей, особистостей, а не гаманців олігархів», — стверджував «свободівець» Андрій Іллєнко. «Вимога зміни виборчої системи була однією з основних вимог Майдану — щоб була нова система виборів із відкритими списками, це було і в програмі Президента», — зауважив позафракційний Віктор Чумак.
Голова Верховної Ради Андрій Парубій поставив почергово обидва законопроекти на голосування. За проект В. Писаренка проголосували 102 депутати. За проект 3112-1 (у авторстві А. Парубія, Л. Ємця та О. Черненка) проголосували 226 депутатів.
Верховна Рада не підтримала проект постанови про звільнення Арсена Авакова з посади міністра внутрішніх справ України (проект народних депутатів Сергія Капліна та Андрія Немировського) — лише 102 «за».
Проект цієї постанови було зареєстровано ще в 2016 році. «Показники рівня злочинності з найбільш поширених злочинів, зросли до 30%, а рівень розкриття впав до 10% порівняно з показниками за минулі роки. В Україні розкривається лише один злочин із десяти», — стверджують автори проекту постанови у пояснювальній записці до неї.
Голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем’якін (фракція «Батьківщина») зауважив, що у жодному чинному законодавчому акті не визначено, що міністр може бути звільнений рішенням парламенту. За словами А. Кожем’якіна, член Кабміну може бути звільнений або за власною ініціативою, або за поданням прем’єра.
Верховна Рада ухвалила в першому читанні проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про місцеві вибори» щодо врегулювання процедури ухвалення рішення партії про участь її місцевих організацій у відповідних місцевих виборах» (№ 4843) — 249 — «за». Рішення про участь місцевих організацій політичної партії у місцевих виборах ухвалюватиметься вищим керівним органом партії.
До порядку денного сесії включено проект закону про внесення змін до Закону «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (№ 7258). Він, зокрема, має врегулювати проблему з постачанням води на Донбасі.
Верховна Рада також прийняла у другому читанні та в цілому проекти законів про внесення змін до Податкового та Митного кодексів України щодо державної підтримки кінематографії в Україні (№ 3238 і 3239), якими пропонується надати пільги зі сплати ПДВ та ввізного мита для товарів, обладнання і послуг, які використовуються в кіноіндустрії для створення національних фільмів (відповідно 238 і 228 — «за»).
