Парламентська хроніка
Ранкове засідання 8 листопада
Верховна Рада ухвалила проект закону «Про ратифікацію Фінансової угоди (Проект «Вища освіта України») між Україною та Європейським інвестиційним банком». За проект у цілому проголосував 231 депутат.
Оксана Юринець, Ганна Гопко.
На передньому плані Павло Пинзеник, Павло Кишкар.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Не секрет, що нинішній стан більшості українських вишів з енергоефективністю є критичним — старі, холодні лабораторні корпуси, аудиторії, гуртожитки тощо. Власне, проектом «Вища освіта», який реалізовуватиметься в рамках фінансової угоди між Міністерством освіти України та Європейським інвестиційним банком, для здійснення повномасштабних заходів з енергоефективності на першому етапі передбачається залучення 81 млн євро. Роботи, як повідомив заступник міністра освіти і науки Максим Стріха, проводитимуться на 147 спорудах семи українських університетів, які представляють географічно всю смугу півночі України, де кліматичні умови найнесприятливіші.
На другому етапі передбачається здійснення таких само заходів для інших університетів, які обиратимуться на конкурсній основі. Загальний кошторис проекту — 160 млн євро. З них 120 млн євро — кредит Європейського інвестиційного банку, 10 млн євро — інвестиційний гранд Фонду Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля, 30 млн євро — власні кошти позичальника. Тут передбачається залучення, нині ведуться про це переговори, коштів Північної екологічної фінансової корпорації. Гроші беруться на 20 років під майже один відсоток річних. «Це критично важливий документ, щоб наші університети стали енергоефективними та могли надавати якісні послуги на європейському рівні», — наголосив М. Стріха.
Так само 231 депутат підтримав і проект закону про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження. Метою цього документа є приєднання України до конвенції, що сприятиме створенню умов для спрощення торгівлі і збільшення вітчизняного експорту. А також дозволить використовувати виробничий потенціал нашої країни шляхом розширення присутності вітчизняних товарів на ринках третіх країн, з якими укладені угоди про зони вільної торгівлі, а саме: ЄС, Європейська асоціація вільної торгівлі, Чорногорія, Молдова, Македонія.
Водночас проект закону про ратифікацію Угоди про заохочення та захист інвестицій між Україною та Фондом міжнародного розвитку ОПЕК не набрав достатньої для ухвалення кількості голосів. За словами Олександра Долженкова, Опозиційний блок не підтримує цей документ, оскільки у ньому не дозволяються інвестиції на території деяких районів Луганської та Донецької областей та Криму. «Де-факто, вони не будуть надходити на вказані території, але ми наголошуємо, якщо ви хочете реінтегрувати згадані території, не потрібно зазначати їх виключення в тексті міжнародного договору. Тоді ми підтримуємо цей документ», — наголосив він.
У відповідь перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов зауважив: «Якщо ми не включимо це застереження, то візьмемо на себе відповідальність за незаконні дії РФ. Це абсолютно недопустимо. Всі країни, які стикаються з такими випадками, включають такі застереження у відповідні угоди».
Не знайшлося голосів і щоб відправити документ на доопрацювання в комітет. Тож склалася патова ситуація. «Ми не можемо тішитися ні внутрішніми, ні зовнішніми інвестиціями. Тому маємо вітати будь-який крок, який відкриває їм дорогу. Тут не йдеться про конкретні проекти, а про перспективу отримання можливості фінансування і кредитування України. Тому мусимо визначитися з варіантом розгляду законопроекту. Але відхилити угоду, подану для ратифікації, ми не можемо», — наголосив Віктор Пинзеник (БПП).
Не дістала підтримки й пропозиція повернути документ на доопрацювання суб’єкту законодавчої ініціативи та доповнити норму про виключення окупованих територій словами «до відновлення контролю за цими територіями». Тож Голова Верховної Ради зауважив, що буде радитися з юристами, як діяти у даній ситуації, «щоб ми могли знову внести цей законопроект і розглянути».
Після перерви народні депутати перейшли до розгляду у повторному другому читанні проекту закону «Про житлово-комунальні послуги». Голосування за проект має відбутися у четвер.
Як повідомила заступник голови Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Альона Бабак, за час опрацювання документа до повторного другого читання надійшло 103 правки, усього на сьогодні до документа — 543 поправки, 343 з яких враховано.
«З метою врегулювання відносин у сфері житлово-комунального господарства та зважаючи на довгоочікувану необхідність прийняття законопроекту, комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти документ у повторному другому читанні та в цілому як закон у редакції, затвердженій комітетом», — зауважила А. Бабак.
Законопроект має вирішальне значення для того, щоб не гальмувався процес реформування сфери житлово-комунальних послуг, додала обраниця. Адже проектом запроваджуються договірні засади роботи споживача з управителями та з усіма надавачами комунальних послуг — водоканалами, газовиками, електроенергетиками тощо. «Весь комплекс житлово-комунальних послуг і договірні засади відносин споживача з надавачами цих послуг представлені в цьому проекті. Тому він надзвичайно важливий та актуальний для кожного споживача», — констатувала А. Бабак.
Насамкінець головуючий повідомив про зміну керівного складу групи «Партія «Відродження». Після складення повноважень голови депутатської групи та його заступника Віктором Бондарем та Артемом Ільюком відповідно, співголовами депутатської групи обрано Віталія Хомутинніка та Віктора Бондаря. Із днем народження цього дня вітали Максима Курячого (БПП).
ЦИТАТА
Перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов:
«Ми не гарантуємо захист інвестицій у Криму та окремих районах Донецької та Луганської областей — це стандартна поправка всіх угод щодо захисту інвестицій. Якщо їх не буде, то будь-хто, у кого Російська Федерація націоналізує будь-який актив, звертатиметься з судовими позовами про відшкодування збитків не до РФ як країни агресора, а до України».
