Модними стали нині дослідження-опитування-аналізи! Здавалося б, радіти вже немає чому, а переглянеш ті життєстверджуючі цифри, прочитаєш оптимістичні прогнози і, дивись, переймешся таки-и-и-им оптимізмом!
«Споживчі настрої українців покращилися на 3,6 пункту порівняно з попереднім показником — до 62,6 після п’яти місяців стабільності», — свідчать дані дослідження компанії GfK Ukraine. Тобто, згідно з дослідженням, було непогано — гріх скаржитися — а стало ще краще! Це за шкалою від 0 до 200?!
«Позитивні зміни у споживчих настроях українців є наслідком зростання пенсій у жовтні поточного року, а також очікувань запланованого збільшення стипендій у листопаді та мінімального розміру заробітної плати на початку наступного року», — коментують аналітики компанії. Не сперечатимемося з фахівцями, індекс, можливо, і зріс, чого не скажеш про матеріальне становище пересічного українця! Адже, ще раз підкреслимо, що оті 3,6 пункту за шкалою від 0 до 200, як на наш неупереджений погляд, не є переконливим свідченням небувалого зростання. А навпаки!
Тим часом інші дослідники вважають, що конфлікт на сході країни нашкодив нашій і без того слабкій економіці. Україна увійшла до трійки найнещаснiших країн на рівні з Гаїті та Південним Суданом. У дослідженні наголошується, що Україна — єдина європейська країна, що потрапила в антирейтинг щастя. Про це йдеться на сайті американського центру вивчення громадської думки Інституту Геллапа. Згідно з даними, 41% населення України перебуває у важкій ситуації і можуть вважатися нещасними. В цьому відношенні співвітчизників випередили тільки жителі Південного Судану та гаїтяни, де без малого половина населення... щаслива.
У трійку найщасливіших країн, за даними того ж таки Інституту Геллапа, увійшли Норвегія, Данія, Ісландія. Нам, на жаль, найближчим часом це не загрожує.
В Україні хочуть відмовитися від дрібних монет. Ідею, схоже, висунув той, хто сам копійки не рахує, бо не пропонував би округлювати до меншого чотири номінали, а до більшого — п’ять. Національний банк через свою веб-сторінку запросив українців обговорити «можливість оптимізації» обігу монет дрібних номіналів.
Суть пропозиції: оскільки монети 1, 2 та 5 копійок «майже припинили відігравати істотну роль у розрахунках населення», а їх виготовлення тепер стало дорожчим за номінал, — то треба зупинити їх подальше карбування. Заразом припинити карбувати і 25 копійок, оскільки без «п’ятачків» їх не можна буде розміняти. Нацбанк пропонує навіть вибір: «дрібні» оголосити недійсними і вилучити або, не чіпаючи обіг, припинити карбувати нові монети, а старі хай ходять, поки не зітруться нанівець чи власники віддадуть їх нумізматам або дітям — гратися.
Разом із цією ідеєю обіцяно круглити суми в чеках: від копійки до чотирьох — в менший бік, від 5 до 9 — в більший: «чвертку хліба 3,14 грн порахують як 3,10, а сіль 6,59 — як 6,60» (приклад наводимо за текстом з сайту Нацбанку), але круглитися буде не кожен товар, а підсумований чек, тому новація «не матиме жодного впливу на інфляцію ані прямо, ані опосередковано». Ось воно — справжнє щастя!

Підсумовував Віктор БОНДАР.