Такою ідеєю перейнявся житель села Панталія, що в Дубенському районі на Рівненщині, Микола Боняк (на знімку), у власності якого є п’ять гектарів добротної землі.
Микола Леодорович Боняк — пенсіонер. Свого часу працював ветеринаром, головою сільської ради, заступником голови колгоспу. Нині сам собі дає раду, переконуючись у народній мудрості, що всього нажитого в могилу не забереш. От і визріла у нього ідея — продати землю, що дісталася у спадок від батьків, а виручені кошти витратити на відродження місцевого княжого монастиря. Єдине, що стримує — це мораторій на продаж землі в Україні.
Десяток років тому в Панталії уже почали відроджувати цей монастир. Однак справа зайшла в глухий кут. Доля монастиря велична і трагічна. Ще в Середньовіччі його заклав князь Острозький. В одній із келій двадцять років прожив ченець Іов, котрий опісля став будівничим знаменитої Почаївської лаври. До цієї обителі також причетний шедевр українського книгописання — «Дубенське Четвероєвангеліє». За своє буття монастир належав і католикам, і православним. Радянська влада націоналізувала його землі, а під час Другої світової обитель було значно пошкоджено. Затим радянська влада прийняла рішення про закриття монастиря. Ченці змушені були залишити рідні стіни. У 1960-х рештки зруйнованої церкви розібрали, а місцевість забудували.
Євген ЦИМБАЛЮК.
Фото автора.
Млинів Рівненської області.
