Укр | Рус
Бокс. Чемпіонська «машина» Джошуа нокаутував Повєткіна в сьомому раунді! Спортивна гімнастика. Дзвінке повернення Верняєва! Футбол. Чергова поразка «Арсеналу» Від загострення відносин між Угорщиною та Україною виграє лише Росія - Климпуш-Цинцадзе Китай і Ватикан підписали історичну угоду щодо єпископів Чиста лікарня безпечна для пацієнта: це можливо і в Дубровиці Футбол. «Леви» між собою не виявили сильнішого Вихованець Рівненського клубу «Ліга Чемпіонів» здобув срібло на чемпіонаті світу з кікбоксингу У Рівному поліцейські викрили аферистку, яка ошукала чотирьох власників ресторанів ОБСЄ: Біля кордону з РФ знову помітили колону вантажівок Бойовики за добу сім разів обстріляли позиції ООС — штаб ОБСЄ: Попри "шкільне перемир'я", обстрілів побільшало на 30% Метою тиску Угорщини на Україну може бути отримання дивідендів від Росії - МЗС Порошенко: Санкції - єдиний засіб впливу на агресора, і вони працюють Кількість загиблих унаслідок аварії порома у Танзанії зросла до 207
Загрузка...
Голосування
Чи стежите ви за курсом валют?

Голосувати

Чи довіряєте ви українським банкам?

Голосувати

На вашу думку, який найкращий метод зберегти заощадження?

Голосувати

На що ви витрачаєте найбільшу частку місячного бюджету?

Голосувати

Чи вдається вам щомісяця заощаджувати?

Голосувати
На головну
12.01.2018

Наука має фінансуватися з різних джерел

Лариса ГОНЧАРЕНКО

Фінансування наукових досліджень у 2018 році збільшено на 30 відсотків. Про це повідомляє прес-служба Міністерства освіти і науки України. Адже, порівняно з минулим роком, коли видатки на українську науку становили 4,7 мільярда гривень, цьогоріч вони зросли до 6,1 мільярда. Цифра у контексті попередніх бюджетів — оптимістична. За детальнішим коментарем щодо фінансування наукових досліджень «Голос України» звернувся до заступника міністра освіти і науки України, який курує саме науковий напрям, Максима Стріхи.

— Так, нині Держбюджетом на науку передбачено дещо більше коштів, ніж торік. Але суттєве зростання відбулося тільки щодо одного розпорядника — Національної академії наук, де відкрито нову програму на 500 мільйонів гривень. Це «Підтримка розвитку пріоритетних напрямків досліджень» — для тих підрозділів НАНУ, які успішно пройдуть нову атестацію. Відтак сумарне зростання фінансування по цьому науковому закладу — приблизно 38,2 відсотка.
Щодо інших головних розпорядників, зокрема й МОНУ, збільшення бюджетних асигнувань фактично дорівнює індексу інфляції — 12,2 відсотка. Себто видатки трішки збільшаться, але сказати, що це дуже покращить ситуацію, не можна. Загалом на університетську науку у нас визначено 698 мільйонів гривень, причому в цьому коді реально присутні не тільки університети, а й Державний фонд фундаментальних досліджень, і технології на держзамовлення, що теж ітиме на Національну академію. Тобто в цілому, на жаль, на університети цього року буде витрачена сума, яка становить приблизно 10 відсотків доволі невеликого наукового бюджету.
— А загалом, яких змін у науковій сфері можна чекати 2018 року?
— 16 січня відбудеться перше засідання Національної ради України з питань розвитку науки і технологій під головуванням Прем’єр-міністра. Маю великі надії, що цей новий орган, передбачений законом, все-таки стане рушієм змін у науковій сфері. На засіданні розглядатимуться питання фінансування, створення Національного фонду досліджень для грантового фінансування і запровадження базового фінансування для університетської науки.
Проблеми академічної й університетської науки різняться докорінно. В академічній науці маємо базове фінансування, доволі достатнє. Але там фактично відсутнє повноцінне грантове фінансування. Є так зване конкурсне — на рівні 15 відсотків. Натомість в університетах існує тільки конкурсне короткострокове невелике фінансування. Що змушує заклади бути дуже динамічними. Але у разі одного-єдиного погано проведеного конкурсу це створює величезні проблеми... Тут треба запроваджувати базове фінансування, бо скрізь у світі співвідношення базового і грантового становить приблизно 2 до 1.
Іноземні експерти, які здійснювали аудит української наукової системи в рамках політичних інструментів програми «Горизонт-2020», ще у 2016-му радили нам досягнути співвідношення 60 на 40 відсотків базового до конкурсного. Але для цього потрібно запровадити ще 60 відсотків базового фінансування в університетах і не менше 25 конкурсного фінансування в академії. До цього треба йти.
І тоді справді з’являться підстави для оптимізму. Тим паче, що, на противагу попереднім законам про Державний бюджет, уперше у прикінцевих положеннях бюджету-2018 немає норми, яка обмежує фінансування статей освітнього та наукового законодавства. А це вже яка-не-яка перспектива.

Лариса ГОНЧАРЕНКО.

Всі статті рубрики На головну