Укр | Рус
Нові насадження - уже з ягідками <<відкату>> посадовцю 16 січня. Пам’ятні дати Просвітяни привезли на передову пісні й подарунки Для туристів-мандрівників із Млинова <<Карпати>> - за три поля навпростець Зведення штабу АТО на 06:00 16 січня 2018 У спорткомплексі Рівненської АЕС стартує сезон зимових розваг Футбол. Клуб назви не змінюватиме Інспекція МАГАТЕ підтвердила, що РАЕС дотримується міжнародних гарантій У лісах Рівненщини відстрілюють переносників африканської чуми У Рівному до п’яти років позбавлення засуджено інформатора терористичної організації <<ДНР>> Футбол. Артем Кравець перейшов до турецького «Кайсеріспора» Футбол. «Гірники» розпочинають перші зимові збори в Туреччині Голова Верховної Ради Андрій Парубій: <<У парламенті достатня кількість голосів для ухвалення закону про забезпечення суверенітету на Донбасі>> Мобільні лабораторії - проти <<бомбардувальників>> доріг Нафтогаз vs Газпром: Росія не оскаржуватиме рішення Стокгольмського арбітражу
Загрузка...
загрузка...
Голосування
З 1 січня в Україні набули чинності зміни в правилах дорожнього руху. Як ви ставитеся до обмеження максимальної швидкості транспортних засобів у населених пунктах до 50 км/год?

Голосувати

Як ви ставитеся до посилення санкцій за керування автомобілем у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння?

Голосувати
На головну
12.01.2018

Наука має фінансуватися з різних джерел

Лариса ГОНЧАРЕНКО

Фінансування наукових досліджень у 2018 році збільшено на 30 відсотків. Про це повідомляє прес-служба Міністерства освіти і науки України. Адже, порівняно з минулим роком, коли видатки на українську науку становили 4,7 мільярда гривень, цьогоріч вони зросли до 6,1 мільярда. Цифра у контексті попередніх бюджетів — оптимістична. За детальнішим коментарем щодо фінансування наукових досліджень «Голос України» звернувся до заступника міністра освіти і науки України, який курує саме науковий напрям, Максима Стріхи.

— Так, нині Держбюджетом на науку передбачено дещо більше коштів, ніж торік. Але суттєве зростання відбулося тільки щодо одного розпорядника — Національної академії наук, де відкрито нову програму на 500 мільйонів гривень. Це «Підтримка розвитку пріоритетних напрямків досліджень» — для тих підрозділів НАНУ, які успішно пройдуть нову атестацію. Відтак сумарне зростання фінансування по цьому науковому закладу — приблизно 38,2 відсотка.
Щодо інших головних розпорядників, зокрема й МОНУ, збільшення бюджетних асигнувань фактично дорівнює індексу інфляції — 12,2 відсотка. Себто видатки трішки збільшаться, але сказати, що це дуже покращить ситуацію, не можна. Загалом на університетську науку у нас визначено 698 мільйонів гривень, причому в цьому коді реально присутні не тільки університети, а й Державний фонд фундаментальних досліджень, і технології на держзамовлення, що теж ітиме на Національну академію. Тобто в цілому, на жаль, на університети цього року буде витрачена сума, яка становить приблизно 10 відсотків доволі невеликого наукового бюджету.
— А загалом, яких змін у науковій сфері можна чекати 2018 року?
— 16 січня відбудеться перше засідання Національної ради України з питань розвитку науки і технологій під головуванням Прем’єр-міністра. Маю великі надії, що цей новий орган, передбачений законом, все-таки стане рушієм змін у науковій сфері. На засіданні розглядатимуться питання фінансування, створення Національного фонду досліджень для грантового фінансування і запровадження базового фінансування для університетської науки.
Проблеми академічної й університетської науки різняться докорінно. В академічній науці маємо базове фінансування, доволі достатнє. Але там фактично відсутнє повноцінне грантове фінансування. Є так зване конкурсне — на рівні 15 відсотків. Натомість в університетах існує тільки конкурсне короткострокове невелике фінансування. Що змушує заклади бути дуже динамічними. Але у разі одного-єдиного погано проведеного конкурсу це створює величезні проблеми... Тут треба запроваджувати базове фінансування, бо скрізь у світі співвідношення базового і грантового становить приблизно 2 до 1.
Іноземні експерти, які здійснювали аудит української наукової системи в рамках політичних інструментів програми «Горизонт-2020», ще у 2016-му радили нам досягнути співвідношення 60 на 40 відсотків базового до конкурсного. Але для цього потрібно запровадити ще 60 відсотків базового фінансування в університетах і не менше 25 конкурсного фінансування в академії. До цього треба йти.
І тоді справді з’являться підстави для оптимізму. Тим паче, що, на противагу попереднім законам про Державний бюджет, уперше у прикінцевих положеннях бюджету-2018 немає норми, яка обмежує фінансування статей освітнього та наукового законодавства. А це вже яка-не-яка перспектива.

Лариса ГОНЧАРЕНКО.

Всі статті рубрики На головну