На Полтавщині фахівці визначили стан посівів озимих культур під урожай нинішнього року. Загалом в області, за даними департаменту агропромислового розвитку ОДА, на зерно і зелений корм посіяли 253,7 тис. га озимини. З них клин пшениці та тритикале займає 224,2 тис. га, жита — 4,4 тис. га і ячменю — 7 тис. га. Крім того, посіяно 12,5 тис. га озимого ріпаку. Наприкінці січня рослини цих культур, за оцінками науковців і агрономів, мають кращий фазовий розвиток порівняно з відповідним періодом минулого року, коли формувався вже зібраний, досить «скупий» за обсягами врожай.
Власне, те, що після рясних дощів пізньої осені й за незвично довгого зимового тепла рослини не лише дали дружні сходи й зазеленіли, а й устигли, так би мовити, нагуляти жирок, розвинутися, було помітно навіть неозброєним оком. Чи гарантує це істотно вищий за минулорічний урожай влітку? Його підґрунтя вже нібито закладено. Та далекосяжні врожайні прогнози фахівці робити не беруться, посилаючись на те, що попереду озимину чекають іще надто багато погодних випробувань...
При цьому вони звертають увагу на вже пройдені етапи «полтавської битви» за врожай-2018, які позначені не лише згаданими «плюсами». Безпрецедентно довге минулорічне бездощів’я змушувало хліборобів «забувати» про оптимальні терміни осінньої посівної в очікуванні бодай якогось дощику — інакше доводилося б кидати насіння у скам’янілий ґрунт. Пізніше рясні зливи й зимові плюсові температури ніби «надолужували згаяне», залишаючи рослинам часовий простір для розвитку. Та всьому, як то кажуть, свій час: буйна зелень узимку тішить кого завгодно, тільки не агрономів...
Спеціалісти вважають, що саме надмірне тепло пізньої осені та грудня створило «малосприятливі» умови для належного загартування рослин озимих культур і, відповідно, для формування в них потенціалу стійкості до будь-якого «форс-мажору» при перезимівлі. Останнє визначення цукрів показало, що у вузлах кущіння озимої пшениці їхній показник становив від 22 до 26 відсотків. За шкалою відповідності такі посіви є середньозагартованими. Для них критичними на глибині вузла кущіння може бути вже 14—15 градусів морозу. Водночас похолодання, що «огорнуло» Полтавщину» в другій декаді січня, знижувало температуру повітря до мінус 14 градусів.
Щоправда, фахівці тоді констатували: той «стрибок» ртутного стовпчика донизу був короткочасним і не створив істотної загрози для рослин. Зрештою, за лічені дні до кінця січня в області стан зернових озимих культур не викликав особливого занепокоєння в агрономічних служб. Зокрема, в хорошому стані перебували 53 відсотки посіяного, у задовільному — 40 відсотків, слабкими та зрідженими залишалися посіви на 7 відсотках площ. Дещо іншими пропорціями (відповідно 43, 49 і 8 відсотків) визначалося «самопочуття» озимого ріпаку, та з урахуванням традиційної вразливості цієї культури його також можна вважати обнадійливим.
Не менш істотною складовою загального стану рослин озимини у регіоні фахівці називають ту обставину, що до зимової «сплячки» на понад 60 відсотках їхніх площ зафіксоване повноцінне кущіння та утворення вузлових коренів. На рослинах решти посівів «проклюнулися» по два-три листочки — це лише початок кущіння. Нині озимі культури, зрозуміло, перебувають у стані спокою. Як «поводитимуться» після пробудження?
Це значною мірою залежатиме від того, під якої товщини сніговою ковдрою їм доведеться «відсипатися». Агрономи знають: кожен сантиметр снігу до висоти покриву 5 см сприяє підвищенню температури на глибині вузла кущіння на 0,6 градуса. Та якщо товщина тієї ковдри не менша 10 см, мороз там від такого само сантиметрового доважку снігу «падає» на півтора градуса.
При цьому білі мухи замітали область по-різному, тож і товщина снігового покриву в районах аж ніяк не однакова. Скажімо, безпосередньо під Полтавою кілька днів тому вона була незначною, принаймні недостатньою для того, щоб озимина (на знімку) без втрат витримувала понад двадцятиградусні морози.
Ще більше збитків можуть завдати характерні для останнього часу різкі перепади температур у режимі «холод—тепло». Адже вони загрожують утворенням на полях зі «сплячими» рослинами льодяної кірки, після якої ті можуть узагалі не «прокинутися»...
Та хлібороби сподіваються, що матінка-природа все ж «вирівнюватиме» подібні диспропорції й бодай нинішнього року не забере в них до половини очікуваного врожаю, як це сталося минулоріч. Водночас фахівці обіцяють надати найоб’єктивніші дані стосовно життєздатності рослин озимих культур уже після відрощування монолітів. Перше таке дослідження проведуть наприкінці січня, два наступних — у лютому та березні.
Василь НЕЇЖМАК.
Фото автора.
Полтавська область.
