Народний депутат від Опозиційного блоку, член парламентського Комітету з питань охорони здоров’я Тетяна БАХТЕЄВА (на знімку) в інтерв’ю для «Голосу України» про те, чому вона називає день прийняття медичної реформи трагічною датою для України, що робити, аби українські лікарі не виїжджали працювати за кордон та як не допустити справжньої епідемії інфекційних захворювань у країні.

— Тетяно Дмитрівно, доброго дня. Розкажіть про своє ставлення до нещодавно прийнятої медичної реформи. Що для вас стало причиною не голосувати за неї? Це було політичне рішення?
— 19 жовтня 2017 року назавжди увійде до новітньої історії України як трагічна дата. Цього дня парламент за підтримки слухня-ної більшості і купки «кнопкодавів» проголосував законопроект № 6327, який легалізував початок проведення псевдореформи охорони здоров’я. Це порожні слова, лише гасла про те, що гроші йтимуть за пацієнтом. Уже давно всі цивілізовані країни зрозуміли, що це популізм, який нікому ніколи не допоміг. Гроші повинні бути в лікарні, тобто коли приходить хворий, він одразу бачить, що лікарня оснащена, є необхідне обладнання, медикаменти, а лікарі мають гідну зарплату, і тоді кожен із нас може отримати якісну медичну допомогу. А коли гроші йдуть за пацієнтом — ми їх чекатимемо, шукатимемо, проситимемо!
Так звана медреформа, припускає, що буде створено суто корупційний орган — Національну службу здоров’я, — який надалі розподілятиме гроші по регіонах і укладатиме договори з лікарнями. «Хто його очолить? Невідомо! Чи буде у цієї людини медична освіта? Невідомо! Хто контролюватиме його діяльність, теж до кінця невідомо! Сам орган — Національну службу здоров’я — ще не створено, а гроші у бюджеті на 2018 рік в розмірі майже 13,5 мільярда гривень на нього вже закладено! Чи це не мегакорупція? Складається враження, що влада бажає, щоб усі українські лікарі поїхали за кордон, лікарні були продані, а люди вимерли.
Я не голосувала за законопроект № 6327. Бо, як лікар і народний депутат,Ы розумію, що псевдореформа — це популізм і геноцид українського народу.
— Сьогодні багато хто каже про недостатньо високі зарплати медичних працівників. На вашу думку, які підходи повинна використати держава при оплаті праці лікаря?
— Передовсім медичні працівники повинні отримувати гідну заробітну плату. Вона має бути не нижча за середню у промисловості. Нинішня зарплата українських лікарів — мізерна, просто жебрацька, і абсолютно не відповідає рівню їхніх знань і сил, витрачених на роботу. Вважаю, що підвищення заробітної плати лікарів і медичних сестер — це одне з першочергових завдань під час формування бюджету охорони здоров’я. Зарплата медичного працівника-фахівця має бути не нижча, ніж у працівника-фахівця в промисловості, і становити не менш як 10—15 тисяч гривень. Окрім того, медичним працівникам необхідно надати додаткові соціальні гарантії, особливо медикам, які працюють у сільській місцевості.
— Від питань реформи повернемося до дуже актуальної нині теми — поширення інфекційних захворювань. Як ви оцінюєте епідеміологічну ситуацію в країні?
— Сьогодні МОЗ підтвердило факти реєстрації в Україні таких небезпечних хвороб, як кір, коклюш і правець. Прес-служба МОЗ закликає громадян і органи місцевого самоврядування інформувати міністерство про відсутність вакцин. Запізно бити на сполох, коли в Україні з вини МОЗ провалено програму вакцинації населення. Найпростіше перекласти відповідальність з центрального органу державної влади, що відповідає за здоров’я населення України, на міські органи охорони здоров’я та органи місцевого самоврядування. МОЗ звинувачує всіх, крім себе, у бездіяльності та політиканстві. Такої катастрофи з постачанням ліків, як за останні три роки, не було ніколи за всі роки незалежності. Укотре наголошую, що МОЗ фактично провалило держзакупівлю ліків не лише у 2015— 2016 роках, а й в 2017 році.
Сьогодні вже очевидно, що міжнародні закупівлі не мають нічого спільного з інтересами українського народу. Через це в Україну повернулися такі хвороби, як ботулізм, гепатит і кір, і цей список «хвороб старовини» ще далеко не закритий. На сьогодні Україна має досить низький рівень планової вакцинації. Через відсутність щеплень в Україні вже фіксуються випадки туберкульозу та менінгіту в дітей. Багато дітей до першого року народження в Україні не прищеплені від туберкульозу і становлять групу ризику із захворювання. Проблеми з вакцинопрофілактикою особливо загострилися в останні три роки, коли закупівлі ліків і вакцин було передано міжнародним організаціям. Слова чиновників МОЗ розходяться з реальністю. У більшості регіонів необхідних вакцин надійної якості немає. Усі випадки захворювань дорослих і дітей на інфекційні хвороби, яким можна було б  запобігти, на совісті МОЗ. Питання закупівлі нинішнім керівництвом МОЗ ліків і вакцин за участю міжнародних організацій давно вийшло за рамки медичної проблеми і стало питанням національної безпеки.
— Спалах кору — це результат відмови батьків вакцинувати своїх дітей?
— Спалахи кору на сьогодні зафіксовано в усіх областях України. За весь 2016 рік в Україні було зареєстровано 102 випадки кору. В період 2017-го по січень 2018 року, зареєстровано понад 5000 випадків кору! Є смертельні випадки серед хворих. Кількість хворих і таких, що померли в Україні від цієї недуги, зростає з кожним днем. Влада повинна визнати — в Україні епідемія. У XXI столітті в центрі Європи вирує хвороба, яку ВООЗ ставить в пріоритет для ліквідації. Причини спалаху кору в Україні:
— безвідповідальна політика керівництва МОЗ в питаннях вакцинації населення;
— недостатнє і несвоєчасне забезпечення регіонів України необхідною кількістю вакцин;
— недовіра населення до якості й ефективності вакцин, які закуповує МОЗ за участю міжнародних організацій.
Необхідно вживати термінові заходи і рятувати життя українців.
— Які заходи необхідно вжити, на вашу думку, для того, щоб зупинити епідемію кору?
— Керівництву МОЗ терміново і без зволікання необхідно видати наказ і визнати факт епідемії. Голови ОДА і обласні управління охорони здоров’я повинні взяти ситуацію в регіонах під щоденний контроль. Треба мати чітке уявлення про кількість вакцинованих і невакцинованих громадян. Виявити всі незареєстровані випадки захворювання. Якщо захворюваність на кір в регіоні в 2017 році значно перевищує показники 2016 року, школи і дошкільні установи в таких регіонах мають бути закриті на карантин. Необхідно зібрати РНБО і заслухати на його засіданні в.о. міністра охорони здоров’я, тому що ситуація критична і загрожує національній безпеці! МОЗ має щодня інформувати населення про епідеміологічну ситуацію, пов’язану зі спалахом кору, а не займатися популізмом. Кабінету Міністрів України необхідно дати об’єктивну оцінку повного провалу закупівлі вакцин МОЗ, і як результат — зриву вакцинації населення. Під час виступу у Верховній Раді я вимагала звіту керівництва МОЗ перед Верховною Радою і народом України.
Необхідно терміново вжити дієвих заходів, щоб не допустити подальшого розвитку епідемії — це питання національної безпеки.

Людмила ГРИЩЕНКО.
 

Друкується в рахунок квоти фракції Опозиційного блоку.