Попри заклики щодо вето, які лунали з Ізраїлю, США та України, президент Польщі Анджей Дуда підпише закон «Про внесення змін до закону «Про Інститут національної пам’яті — Комісію переслідування злочинів проти польського народу».
Про це глава держави повідомив учора в заяві, яку оголосив під час спеціально скликаного брифінгу в Президентському палаці: «Треба захищати добре ім’я Польщі, і маємо право бути вразливими в питаннях історичної правди. Тому я вирішив підписати закон, але одночасно скерувати його до Конституційного Суду з метою перевірки на предмет відповідності ст. 55а цього закону Конституції РП» — для оцінки чіткості й однозначності положень про притягнення до кримінальної відповідальності, щоб урахувати думку тих людей, які побоюються, що за поширення своїх свідчень (про Голокост. — Ред.) можуть бути покарані — «чи в цьому контексті закон не обмежує свободи слова», зокрема в мистецькій та науково-дослідній сферах. При цьому президент наголосив, що, на його думку, такої загрози не існує, а текст закону дає вирішення, яке, з одного боку, гарантуватиме польські інтереси, а з другого — «враховує вразливість людей, для яких питання історичної пам’яті, пам’яті про Голокост є надзвичайно важливим, перш за все для тих, хто вцілів і повинен, поки може, розповідати світові про те, як пам’ятають ті часи, і те, що пережили».
У понад двадцятихвилинному виступі президента, який передував оголошенню вище цитованого короткого резюме, в різних контекстах було викладено значення цього закону для Польщі й поляків, а також лунали слова заспокоєння та тлумачення того, що побоювання стосовно наслідків цього закону, про які лунають застереження від урядів Ізраїлю та США, не мають підстав. А. Дуда, зокрема, зауважив, що «цей закон не новий, він не з’явився тиждень чи місяць тому», та нагадав, що стосовно його положень «ще понад рік тому вів переговори з ізраїльською стороною e ході свого перебування з візитом у цій країні». Про застереження української сторони у цьому викладі, як і в ході широкої дискусії, що розгорнулась у період від ухвалення закону парламентом до підписання президентом, не згадувалось.
Рішення президента схвально зустріли у правлячій партії «Право і справедливість», а також у фракціях опозиційних Польської селянської партії і партії «Кукіз-15», яка ініціювала внесення в текст закону положень «про злочини українських націоналістів».
Натомість представники опозиційних партій — Громадянська платформа та Сучасна — критично оцінили крок глави держави як такий, що призведе до дипломатичного напруження.
Закон викликав суперечливі настрої в польському суспільстві. В понеділок увечері, під Президентським палацом відбулося дві маніфестації. Представники організацій націоналістичного спрямування маніфестували свою підтримку новели закону. Натомість представники руху «Громадяни РП» скандували гасла проти націоналізму та антисемітизму.
Тим часом в Ізраїлі готують зміни до свого закону, 1986 року, про заборону заперечення Голокосту: стаття, зокрема, передбачає «надання правової допомоги для осіб, які пережили Голокост, та вчителів, котрі возитимуть учнів і студентів у колишні табори смерті, якщо їх переслідуватимуть на підставі законодавства зарубіжних країн за розповіді про те, що мало місце в період Голокосту».
Іван КОЗЛОВСЬКИЙ.
Варшава.
