Парламентська хроніка
Ранкове засідання 1 березня

Заступник голови адміністрації Президента Олексій Філатов, який представляв президентський законопроект «Про Вищий антикорупційний суд» (№ 7440), зазначив, що створення Вищого антикорупційного суду передбачено Законом «Про судоустрій та статус суддів», котрий 30 вересня 2016 року набрав чинності разом зі змінами до Конституції України в частині правосуддя.

На передньому плані Іван МЕЛЬНИЧУК.

 

Андрій КІСЕЛЬОВ, Олег ЛЯШКО, Юрій БОЙКО.

Фото Олександра КЛИМЕНКА.

 

«Відповідно до закону про судоустрій та статус суддів діяльність Вищого антикорупційного суду повинна регулюватися окремим законом, що й передбачає законопроект № 7440», — сказав він та повідомив, що ВАС розглядатиме справи про корупційні злочини як суд першої та апеляційної інстанції.

«Судді Вищого антикорупційного суду призначатимуться за конкурсом, а також пропонується утворити при Вищій кваліфікаційній комісії суддів раду міжнародних експертів на підставі пропозицій міжнародних організацій, з якими Україна працює у сфері запобігання та протидії корупції», — зазначив О. Філатов та додав, що також передбачена відеофіксація та трансляція усіх засідань ВККС і конкурсних процедур.

Народний депутат Валерій Писаренко, який представляв альтернативний законопроект № 7440-1, заявив, що проблема не в тому, що хтось від нас вимагає ухвалення закону про Антикорупційний суд, бо насамперед це потрібно для нас самих, адже Україна має імідж глибококорумпованої країни. Стосовно змісту законопроекту, то В. Писаренко повідомив, що, на його думку, Вищий антикорупційний суд має здійснювати правосуддя як суд першої інстанції та щоб для оскарження його рішень потрібно було звертатися до антикорупційної палати касаційного кримінального суду Верховного Суду України.

Народний депутат Олена Сотник, яка презентувала ще один альтернативний законопроект № 7440-3), наголосила, що через корупцію кожен українець щороку недоотримує тисячі гривень, а наживається за рахунок бюджету та експлуатації ресурсів держави «велике злочинне угруповання». Вона зазначила, що законопроект № 7440-3 за структурою відповідає президентській ініціативі, але при цьому в ньому враховано всі вимоги, які ставить Венеційська комісія.

Представляючи законопроект № 7440-4, народний депутат Ігор Луценко наголосив, що сьогодні Україна має перший у своїй історії шанс на створення справжнього суду, проте цей шанс можна втратити, якщо піти запропонованим у президентському законопроекті шляхом. «Нам потрібна незалежна конкурсна комісія, яка має складатися із фахівців у галузі боротьби з корупцією, права та адвокатської діяльності, які зможуть об’єктивно оцінити кандидатів, котрі судитимуть корупціонерів, які є в тому числі й у цьому залі. Ця конкурсна комісія визначатиме долю нашої країни на роки, тому для неї важлива незалежність і ще раз незалежність у своєму відборі», —заявив він.

Ще один альтернативний законопроект (№ 7440-2) представив народний депутат Сергій Каплін.

Голова Комітету з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич нагадав, що свого часу комітет ініціював звернення до Венеційської комісії з проханням надати свої пропозиції щодо суб’єкта внесення законодавчої ініціативи, а також статусу, формування та діяльності Антикорупційного суду. «Венеційська комісія відповідно до Конституції України рекомендувала Президенту України скористатися правом внесення такого законопроекту, визначивши, що тільки цей суб’єкт законодавчої ініціативи є належним», — поінформував він та повідомив, що члени комітету рекомендують ухвалити в першому читанні президентський законопроект № 7440 з наступним урахуванням зауважень комітету та висновків Венеційської комісії.

Після обговорення Голова Верховної Ради Андрій Парубій закликав підтримати ухвалення законопроекту про Антикорупційний суд за основу, а вже між першим та другим читанням можна буде врахувати всі рекомендації Венеційської комісії. З таким підходом погодилися 282 народні депутати, які проголосували за ухвалення законопроекту «Про Вищий антикорупційний суд» у першому читанні.

А от пов’язаний із попереднім президентський законопроект про внесення змін до Закону «Про судоустрій і статус суддів» (у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», № 7441) підтримки не здобув, тож його було відправлено автору законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Відкривши ранкове засідання, Голова Верховної Ради України Андрій Парубій привітав українців з винесенням Конституційним Судом України рішення про те, що ухвалений 3 липня 2012 року закон про засади державної мовної політики є неконституційним.

«Щиро вітаю всіх українців з цим справедливим рішенням українського Конституційного Суду, адже цим ганебним актом російська агентура під маскою українських політиків намагалася розколоти Україну», — заявив він та, нагадавши про боротьбу в сесійній залі проти ухвалення цього закону, підкреслив, що основним законом, який визначає засади державної мовної політики, була і є Конституція України.

«Стаття 10 Конституції України однозначно говорить, що державною мовою в Україні є українська мова. І рішення Конституційного Суду відкриває нам можливість розглянути та ухвалити новий закон про мову», — зазначив Голова Верховної Ради і звернувся до парламентських фракцій з проханням провести консультації щодо зареєстрованих в парламенті мовних законопроектів, щоб обговорити їх та вийти на позитивне рішення.

Парламентарії розглянули законопроекти, присвячені питанням інформаційної політики. Зокрема, народний депутат Олександр Опанасенко, який представляв законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення законодавчого регулювання у галузі зовнішньої реклами (№ 2702) повідомив, що з часу його внесення, а це було три роки тому, ситуація змінилася, тож у профільному комітеті розроблено новий законопроект (№ 2702-д), який він і пропонує підтримати.

Натомість народний депутат Наталія Новак, яка презентувала законопроект № 2702-1, висловила думку, що в законопроекті № 2702-д зберігаються корупційні ризики, які не дозволяють зробити ринок реклами чесним, прозорим та відкритим, а також він містить низку нечітких норм. «Коли конкурси можуть проводитися чи не проводитися, то це відкриває лазівки для корупції», — зазначила Н. Новак.

Голова Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар повідомила, що ключова різниця між двома законопроектами в тому, що один передбачає більше можливостей для Кабінету Міністрів, який має встановлювати єдині правила, а в іншому пропонується залишити все на розгляд органів місцевого самоврядування. Вона запевнила, що в разі підтримки у першому читанні законопроекту № 2702-д буде враховано кращі норми обидвох документів, однак голосів для результативного рішення не вистачило, тож усі три законопроекти було відхилено.

Не здобув підтримки й законопроект про внесення змін до Закону «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» (№ 6560), який покликаний вдосконалити механізм роздержавлення друкованих ЗМІ.

Парламентарії підтримали проекти постанов про Звернення Верховної Ради України до міжнародного співтовариства у зв’язку з незаконною підготовкою виборів президента Російської Федерації на тимчасово окупованій частині території України — в АР Крим та Севастополі та про Звернення Верховної Ради України до парламентів іноземних держав та парламентських асамблей міжнародних організацій щодо засудження політичних репресій Російської Федерації проти громадян України внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та звільнення політичних в’язнів — громадян України.