Фотолітопис національно-демократичної революції 1917—1921 років поповнила нова унікальна книга «Уряди України: на шляху відновлення та утвердження державності», видана під егідою Всеукраїнської правозахисної організації «Меморіал» імені Василя Стуса.

Перший віце-прем’єр-міністр України, голова «Меморіалу», один із авторів ідеї та керівник проекту Степан Кубів (на знімку) зазначив: «Нині ми відзначаємо сторіччя Української національної революції 1917—1921 років. Одним із найважливіших моментів цих подій було створення першого українського уряду — Генерального Секретаріату. У ті нелегкі часи перед українцями постали важкі завдання творення та розбудови національної державності. Завдяки зусиллям урядів періоду визвольних змагань помітних успіхів було досягнуто насамперед у дипломатичному напрямі. Українська держава отримала визнання багатьох країн. Звісно, найбільшим здобутком тодішніх урядів стало проголошення 22 січня 1919 року єдності українських земель, яке започаткувало відлік нової епохи Соборної України».

У першому розділі книги представлено колективні фотознімки Генерального Секретаріату Української Центральної Ради — першого українського уряду (червень—грудень 1917 року), та окремі світлини його членів. Зі світлин вдивляться у майбутнє Голова Секретаріату Володимир Винниченко, Генеральний секретар військових справ Симон Петлюра, Генеральний секретар судових справ Валентин Садовський, Генеральний секретар міжнародних справ Сергій Єфремов, Генеральний секретар міжнаціональних справ Олександр Шульгін та інші. Це були люди з європейською освітою та демократичними поглядами. Олександр Шульгін, який походив з Полтавщини, з давнього козацького роду, що був споріднений з гетьманськими родами Полуботків, Скоропадських, Апостолових, Самойловичів, до того як приєднатися до національної української революції, викладав філософію та історію у Петербурзькому університеті, викладацькою та науковою діяльністю займався все життя, яке закинуло його спочатку до Праги, потім до Парижа. Він — автор численних історичних розвідок: «Державність чи гайдамаччина» (1931), «Без території: Ідеологія та чин Уряду УНР на чужині» (1934), «Нариси з нової історії Европи» (1925) та багатьох інших.
Рідкісні світлини розповідають про роботу делегації Української Народної Республіки у Брест-Литовську, де у лютому 1918 року було підписано мирний договір між УНР та країнами Четверного союзу — Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією та Туреччиною. Підписанню договору передувало визнання УНР повноправним учасником переговорів усупереч заяві Троцького про присутність у радянській делегації представників від українського радянського Народного Секретаріату. Під час переговорів радянська делегація була змушена визнати легітимність представництва УНР та незалежність самої республіки. За умовами договору до складу УНР відходили Підляшшя і Холмщина, а Галичина і Буковина виділялися в окремий коронний край у складі Австро-Угорської імперії.
За кожним фото у книзі — історія боротьби за українську державність та жертовної праці в її ім’я. Прикладом такої жертовності є Симон Петлюра. Його слова: «Моральним чотирикутником — отим старокозацьким табором — поставимося ми в переходові дні нашої історії до всіх негідних наступів на нашу єдність та вірність випробуваним ідеям. Скупчимося один біля одного з готовністю взаємної допомоги і перестороги — і ми витримаємо усі «міри і проби» незалежно від того, чи вони походять з якогось Інтернаціоналу чи від його класичного антиподу», — залишаються і сьогодні актуальними.
У книзі знайомлять читача з символікою та атрибутами Української держави — гербом та грошовою одиницею. Тут розміщено банкноти УНР номіналом 500, 1000 та 2000 гривень. Як і тризуб, гривня, яка в ці дні святкує сторіччя свого другого народження, прийшла до нас з часів Київської Русі. У значенні монети це слово зустрічається у «Повісті минулих літ», а в скіфські часи гривною називали прикрасу із золота чи срібла у вигляді обруча, яку носили скіфські царі та представники знаті. І це ще одне свідчення спадкоємності нашого народу і держави. До речі, на банкноті 500 гривень часів УНР значилося, що «1 гривня містить 8,712 долі щирого золота».
Не менш цікавими є сторінки, які розповідають про уряди незалежної України.
Інформаційну підтримку проекту надали Міністерство інформаційної політики, Державний комітет телебачення і радіомовлення України, Український інститут національної пам’яті, Національна світлинотека «Українська мить», редакція газети «Голос України».

Світлана ЧОРНА.