Чернігівщину дирекція «Укрпошти» обрала експериментальною областю для пілотного проекту «Пересувне відділення». Він передбачає закриття багатьох сільських поштових відділень.

Бульдозером по селах

Звісно, це перебільшення, але чого не скажеш у публіцистичному зачудуванні реформаторському свербежу керівництва «Укрпошти»: я у відповідь на пілотний проект «Пересувне відділення», за яким передбачається ліквідація сільських поштових відділень, запропонував не довго морочитись, а придбати десятків зо три бульдозерів та згребти ті села разом із мешканцями, щоб дирекція «Укрпошти» не мала зайвого клопоту...
Але про все по порядку. Чернігівська дирекція «Укрпошти» поширила інформацію у формі інтерв’ю директорки Олени Дорошенко. Вона каже, що саме на Чернігівщині «Укрпошта» з початку літа «частину відділень (найбільш збиткових) закриє, замість них на маршрути вийдуть 130 пересувних нового типу на сучасних автомобілях». Передбачається, що бригада з 4 осіб приїздитиме в село за визначеним графіком — начальник прийматиме комунальні платежі, а дві листоноші по селу розвезуть (чим? — В. Ч.) пенсії, газети та замовлені товари. «Чому б «Укрпошті» не привезти в село з доставкою додому необхідні продукти чи той же пральний порошок? Нас критикують за таку практику, іноді навіть глузують, а коли серйозно: хто ще може запропонувати у селі таку послугу?» — запитує чернігівська директорка «Укрпошти» Олена Дорошенко.
Дивно — людина з села, щоправда, з великого, причернігівського, а не знає елементарних речей — та в кожне село, навіть найменше, заїздить автокрамниця приватних підприємців, і той же пральний порошок аж ніяк не є дефіцитом. Сам бачив нещодавно, як по селу Буда-Вороб’ївська Новгород-Сіверського району повзла неспішно машина, сигналячи, і люди виходили купувати що кому потрібно. А ось поштові послуги в селі замінити нікому. Поки що. Адже «Нова пошта» та «Інтайм» уже добралися не тільки до райцентрів, успішно конкуруючи з анемічною «Укрпоштою», а й до селищ — скажімо, моя однокласниця з Авдіївки Сосницького району сідає на велосипед і за 7 кілометрів у понорницькому відділенні «Нової пошти» отримує посилки з цибулинами квітів із Одеси. Чому «Укрпошта» у моєму великому селі не має попиту для таких посилок? Над цим би треба думати пані директорці, яка, до речі, раніше працювала у банківських структурах.
Олена Дорошенко, виступаючи по місцевому телебаченню, доволі прозоро заявила про намір закрити всі поштові відділення у селах, де менше двох тисяч мешканців. А в газети подала таку епістолу: «З 1448 сіл регіону 1269 мають населення менше 2 тис. Є населені пункти, де 100 чи 200 жителів. Що це значить? Це значить, що більшість відділень зв’язку «Укрпошти» у таких селах — збиткові». Отже, закрити їх — і проблема вирішиться? Тут я й порадив бульдозери...
...У багатьох із нас сформували викривлені уявлення про соціалізм і капіталізм. Скажімо, Швеція — це ж соціалізм, а що він має спільного з радянським?! Або капіталізм — це не одна лишень нажива, а інтереси споживача. Пригадую, як у США мені довелося зустрічатися з професором університету Теннессі Пітером Ґроссом, який здивував, заявивши — у вас, мовляв, в Україні нема ні демократії, ні капіталізму. Бо при демократії нема потреби виходити на майдани — механізми демократії працюють автономно. А капіталізм, якщо і є, то дикий. Адже в справді капіталістичних країнах не нажива на першому місці, а інтереси споживача. Нажива ж, особливо монопольних структур, якою, до речі, є і «Укрпошта», регулюється законом. Наша ж поштова служба, нагадаю, є не приватним підприємством, а державним.
Олена Дорошенко пише, що пропонована нею практика заміни сільських відділень пересувними крамницями є у США, Великій Британії, Ірландії тощо. Певно, розрахунок у неї на неграмотних селюків, які іноземних мов не знають, по світах не бувають... Бо, скажімо, у США, де відстані величезні, а на фермах навіть не 100—200 жителів, а одна сім’я, справді їздить поштова машина. Але — раз на два дні! У нас же планується раз на тиждень, і то, думаю, буде рідше, враховуючи розбитість доріг. А як же бути з тими, хто передплачує щоденну газету? Виявляється, в такому разі американська пошта наймає спеціального кур’єра, який із пункту доставки на ферму привозить щоденну газету щодня, даруйте за каламбур. У нас же газети «Голос України», «Урядовий кур’єр», «День», «Україна молода», «Сільські вісті» за планами директорів «Укрпошти» потрапляють у розряд зайвих, адже хто захоче отримувати раз на тиждень (у кращому разі) купу щоденних застарілих видань?
До того ж, це треба бути страшно далеким від села, щоб уявити, як чужа листоноша розвезе, скажімо, пенсії по вулицях, на яких, як правило, нема номерів будинків. То ж своя тільки й знає, що дід Петро глухий і треба стукати сильніше, а баба Галя пішла гуляти до баби Улити — а чужа постукає та й поїде з неврученою пенсією. І не дуже я уявляю, як сільські баби й діди біжать у суворо визначений час до місця парковки пересувної поштової крамниці, щоб оплатити комунальні послуги і купити пральний порошок...

Цифри з іншого боку

Я звернувся до попередника Олени Дорошенко Олега Обушного, який очолював Чернігівську дирекцію «Укрпошти» в 2014—2016 роках і за керівництва якого підприємство стало прибутковим. 
Він розповідає: «Вперше за вісім років ми вивели Чернігівську дирекцію в прибуток. Так, дохід 2015-го зріс на 25,5 млн гривень порівняно з 2014 роком, як наслідок — заробітні плати працівників підвищили на 36%, а в 2016 році дохід збільшився іще на понад 16 мільйонів, що дало змогу збільшити заробітні плати на 33%».
Олег Обушний дуже скептично оцінює наміри зекономити на масовому закритті сільських відділень, адже до цього часу було проведено кропітку роботу зі співпраці з органами місцевого самоврядування, які виділили пошті приміщення в оренду по 1 гривні та були зацікавлені у системній роботі сільських відділень. Відмовлятись від цих приміщень немає жодного сенсу. Більш того, треба враховувати стан наших доріг, вартість пального тощо.
Він радить головну причину збитків шукати не в роботі сільських відділень, а у відсутності кваліфікації, а відтак, неефективності роботи керівництва «Укрпошти».
То вони обіцяють, що надаватимуть банківські послуги, то вже нібито працюють з «Amazon», то з «Ebay», то всі відділення автоматизують, то ще якісь обіцянки, що зазвичай перетворюються на мильні бульки. Але видатки на заробітні плати керівництво для себе створило просто захмарні. Створений такий собі бюджет проїдання, де до сотні осіб отримують платню більше 200 тисяч гривень. Так, видатки на понад 300 співробітників Генеральної дирекції сягнули за 2017 рік більш як 300 млн грн. А операторам, листоношам, вантажникам, сортувальникам, тобто тим працівникам, що приносять дохід підприємству, встановлені копійчані зарплати та безліч обов’язків. Такий собі рабовласницький лад на підприємстві.
«Українська правда» повідомила про виділення урядом майже півмільярда на покриття збитків «Укрпошти», а її керівник Ігор Смілянський заявив про плановане відкриття сотні нових відділень. Щось не сходиться в реальних намірах на Чернігівщині і в словах гендиректора «Укрпошти». Як і те, що заявлено про намір обробляти кожну 5-ту посилку в Україні, коли сьогодні не обробляє «Укрпошта» й кожну десяту... Моя однокласниця продовжує намотувати кілометри у Понорницю, до відділення «Нової пошти»...

Без експериментів

Зреагував на новацію пошти народний депутат України Олександр Кодола. Він повідомив, що отримав багато звернень від керівників громад та простих жителів Чернігівщини через наміри закрити сільські відділення: «Люди стурбовані тим, що впровадження експерименту із заміни стаціонарних поштових відділень та листонош на пересувні мобільні відділення загрожує не тільки негативними соціальними наслідками: зменшенням робочих місць, створенням незручностей для жителів віддалених від районного центру населених пунктів в отриманні пенсії, кореспонденції, преси та необхідних товарів. Це загрожує в прямому сенсі інформаційній безпеці України. Адже листоноша для багатьох людей у віддалених селах, особливо для пенсіонерів, — це просто ще один канал зв’язку з великою Україною. Нагадаю, що сьогодні на півночі Чернігівщини в прикордонних районах понад 100 тисяч осіб не мають змоги дивитися вітчизняні телеканали. Тому роль працівників пошти є тут вкрай важливою».
Депутат зауважує, що «Укрпошта» — державне акціонерне підприємство, а держава не повинна забувати, що таке підприємство, окрім модернізації та отримання прибутку, має виконувати і соціальну функцію.
«Я звертаюся до керівництва «Укрпошти», Кабінету Міністрів України щодо необхідності перегляду рішення про скорочення поштових відділень у населених пунктах Чернігівської області. Відповідний депутатський запит я вже надіслав. Реформувати пошту потрібно, але без небезпечних соціальних експериментів над людьми!» — наголосив Олександр Кодола.

Обласна рада: «Такої честі не хочемо!»

Зізнаюся, що через депутата обласної ради Василя Леоненка я спровокував обговорення цього питання в обласній раді — заступник голови обласної ради Арсен Дідур провів нараду за участю керівництва Чернігівської дирекції «Укрпошти» та зацікавлених депутатів. Їх пані Дорошенко не вдалося переконати у благородстві своїх намірів.
Заступник голови обласної ради Арсен Дідур, лишаючись серйозним на обличчі, коментував мені позицію з гумором: «Ми вважаємо, що Чернігівська область недостойна такого пілотного експерименту. Можливо, краще б підійшла для цього Вінницька область?»
Обласна рада наразі скликає круглий стіл із голів ОТГ, депутатів, редакторів районних газет, де знову заслухають та обговорять аргументи чернігівської директорки «Укрпошти» і на сесію буде винесено звернення до уряду з оцінкою планованого експерименту. Тим часом Олена Дорошенко датою його початку назвала 1 червня.

Чернігівська область.

До речі

Жителі села Роїще Чернігівського району на сході висловили невдоволення ліквідацією стаціонарного відділення зв’язку «Укрпошти» і заміною його на пересувне. Вони запитують свого народного депутата Максима Микитася — чому не порадилися з людьми?