Гарних слів багато, потрібні конкретні дії. Про це говорили учасники круглого столу «Стратегія розвитку промисловості України», який у середу провів Комітет Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва. Головною темою обговорювання народних депутатів, урядовців, представників промислових асоціацій, керівників підприємств, експертів став проект Стратегії розвитку промислового комплексу України (до 2025 року), представлений Мінекономрозвитку наприкінці січня нинішнього року в стінах уряду. Цей документ за відсутність конкретики розкритикували виробники та відхилив Нацкомітет з промислового розвитку.

Відкриваючи засідання круглого столу, голова парламентського профільного комітету Віктор Галасюк провів свою презентацію бачення стратегічного розвитку української промисловості та ще раз нагадав про ті законодавчі ініціативи, які забезпечують його практичне втілення. Ідеться про створення Експортно-кредитного агентства (ЕКА), безоплатне приєднання до інженерних мереж, підвищення вивізного мита на металобрухт, мораторій на експорт лісу-кругляка, створення індустріальних парків тощо.

Модель промислової політики України, яка базується на ідеї перетворення нашої країни із сировинної держави на індустріальну з урахуванням інтересів національної економіки, було затверджено комітетом ще у березні 2015 року.

Як зауважив Віктор Галасюк, апелюючи до досягнень уряду: «Експорт зернових утричі збільшено за останні роки. Але це всередині країни ніхто не відчув. Бо сировинна держава і виключно аграрна країна — не наш шлях».

Він запросив презентувати проект Стратегії, розроблений Мінекономрозвитку, першого заступника міністра Максима Нефьодова. Той зазначив, що не бачить нічого поганого в досягненнях агросектору. І все-таки амбітна мета проекту — розвиток українського виробництва. Нефьодов окреслив стратегічні завдання для досягнення цієї мети — модернізація та зростання промвиробництва, регіональний розвиток промисловості і сфери конкурентоспроможності, створення кластерів.

За словами першого заступника міністра Міністерства економічного розвитку і торгівлі, бачення промислової стратегії, викладене й урядовцями, й законодавцями, й Федерацією роботодавців України, збігається десь на 80 відсотків. Він закликав присутніх подавати свої пропозиції до представленого ним проекту…

Однак народні депутати, представники роботодавців та галузевих асоціацій вдалися до конструктивної критики не лише, на їх погляд, суто декларативного документа, підготовленого МЕРТ, а й політики відомства по відношенню до вітчизняних виробників та захисту їх прав.

Так, голова підкомітету з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин Леонід Козаченко зазначив, що у міністерському проекті Стратегії, який, до речі, вмістився на трьох десятках аркушів, є забагато красивих епітетів до промислового комплексу, але не розписано конкретні кроки, як до тих означень привести економіку.

Голова профільного комітету Віктор Галасюк пригадав Нефьодову кампанію проти прийняття закону «Купуй українське, плати українцям». Мовляв, незважаючи на те, що розвиток нашої промисловості, преференції національному продукту можуть бути невигідні європейським партнерам, які обстоюють інтереси свого бізнесу на ринку, українські чиновники і дипломати мають стояти на державницьких позиціях і захищати пріоритети українських виробників.

У свою чергу голова Федерація роботодавців України Дмитро Олійник зазначив, що зволікати з цим захистом не можна. Адже через не-
сприятливі умови ведення бізнесу та відсутність державної підтримки з країни виїжджають не тільки кадри, а й цілі підприємства.

На думку першого заступника голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олександра Домбровського, держава має дотримуватися двох правил по відношенню до виробників — допоможи та не заважай. За його словами, розвиватися бізнесу в Україні заважають правила виділення земельних ділянок для інвестиційних проектів, наявна система підключення до енергомереж, ціни на енергоносії, драконівські кредити тощо.

Щоб нарешті сформувати стратегічний план розвитку промисловості, необхідно чітко визначитися, що будуємо, куди прагнемо, яке виробництво бачимо в Україні в майбутньому, треба обрати базові галузі. А ще важливо поєднати цю стратегію із розв’язанням проблем повсякдення. Про це говорили учасники круглого столу, одночасно наголошуючи на відповідальності за виконання окреслених завдань. До речі, в Україні немає профільного відомства, яке б формувало державну політику і здійснювало координацію у промисловій галузі. Ці функції нині, по суті, намагається виконувати департамент при Мінекономрозвитку. І, судячи з висловлювань на адресу Нефьодова від більшості присутніх на засіданні, робить це незадовільно. Єдине, за що похвалили першого заступника міністра МЕРТ, то це за впровадження системи тендерних закупівель ProZorro.