Вечірнє засідання 20 березня
Після бурхливого обговорення депутати 263 голосами ухвалили Закон «Про внесення змін до Закону України «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» (№ 8155). Законодавчим актом з метою посилення заходів безпеки передбачено, що до будівель органів державної влади — Верховної Ради, адміністрації Президента, Кабінету Міністрів України та інших, в яких здійснюється державна охорона, не допускаються особи з холодною чи вогнепальною зброєю, а також з вибуховими речовинами, засобами підриву, боє-припасами, легкозаймистими рідинами чи речовинами, піротехнічними засобами.
Як зауважив Голова Верховної Ради Андрій Парубій, це питання є особливо актуальним сьогодні в Україні та у Верховній Раді, яка є парламентом воюючої країни. «Ми знаємо, як багато коштів вкладається Путіним для дестабілізації ситуації всередині нашої країни. Ми знаємо — така норма діє у всіх європейських парламентах, Конгресі США. Більше того, їдучи в аеропорт, ми так само здаємо вогнепальну зброю. Ми маємо обладнані приміщення, де буде можливість залишити вогнепальну зброю, коли хтось хоче зайти в приміщення з нею. Ми обладнаємо всі необхідні технічні умови для того, щоб кожен, хто хоче зайти зі зброєю, міг лишити її, а після робочого дня її забрати», — зауважив глава парламенту.
Під час пленарного засідання.
Ярослав Дубневич, Ігор Котвіцький, Федір Бендюженко, Віталій Сташук.
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
Секретар Комітету з питань нацбезпеки та оборони Іван Вінник наголосив, що закон не порушує закон про статус народного депутата України: «Це повністю кореспондується, власне, зі статусом народного депутата, якого ніхто оглядати не буде. Водночас Конституційний Суд у 2003 році це розтлумачив, що порядок перебування в окремих режимних об’єктах може визначатися законодавством».
Більшість промовців підтримали ухвалення закону, спрямованого на посилення заходів безпеки в органах влади. «Змагайтесь інтелектом, а не гранатами чи автоматами», — заявив лідер Радикальної партії Олег Ляшко.
Мустафа Найєм (фракція БПП) зауважив, що, перебуваючи в будівлі парламенту вже 15 років, його завжди дивувала одна річ — не лише депутатам чомусь дозволяється заходити зі зброєю, а й їх охоронцям. «Чому в будівлю Верховної Ради люди заходять з охоронцями? Кого ми боїмося?» — запитав депутат.
Народні депутати продовжили розгляд проекту Кодексу з процедур банкрутства (№ 8060), ухваливши його в першому читанні. Кодекс складається з двох книг: перша — корпоративне банкрутство, тобто процедури банкрутства юридичних осіб. Друга — відновлення платоспроможності фізичної особи, зокрема, визнання її банкрутом у випадку нездатності виконувати свої майнові зобов’язання. Передбачається також врегулювання розв’язання спорів у суді, скоротити строки розгляду справ, укладання мирової угоди. Згідно з законопроектом, продаж майна банкрутів здійснюватиметься виключно на електронному аукціоні через єдину систему, аналогічній до системи державних закупівель, що має забезпечити продаж майна банкрута за найвищою ціною.
Парламент також прийняв Постанову «Про комплекс невідкладних заходів щодо практичної реалізації міжнародно-правової відповідальності Російської Федерації за збройну агресію проти України» (№ 5463) — 229 «за». Верховна Рада рекомендувала Президенту України: забезпечити розробку єдиної узагальненої правової позиції України щодо реалізації міжнародно-правової відповідальності Російської Федерації за збройну агресію проти України; створити міжвідомчий орган, відповідальний за підготовку консолідованої претензії України як держави, що зазнала агресії, до Російській Федерації як держави-агресора. Крім того, Генпрокуратура, Служба безпеки та Міноборони мають всіляко сприяти уряду в створенні єдиної бази даних доказів російської агресії, скоєних воєнних злочинів та злочинів проти людяності.
«Ми хочемо, щоб Кабінет Міністрів розробив методику визначення шкоди та обсягу збитків, завданих Україні збройною агресією Російської Федерації, а також розробив та вніс у Верховну Раду законопроект про реєстр фізичних та юридичних осіб, які постраждали від збройної агресії Російської Федерації, а також розширити використання механізму Європейського Суду з прав людини з метою реалізації міжнародно-правової відповідальності Російської Федерації», — наголосила голова Комітету у закордонних справах Ганна Гопко.
У першому читанні також прийнято законопроекти: «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання проведення деяких фітосанітарних процедур» (№ 6673), у цілому — «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку виробництва терруарних вин та натуральних медових напоїв» (№ 6693).
