Президент Європейської федерації психологічних асоціацій
Тельмо Моуриньо Баптіста, народний депутат України Оксана Білозір
та Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко.

 

Майже всі учасники АТО та населення, яке постраждало внаслідок збройної агресії РФ в Україні, потребують психологічної реабілітації, але специфіка нових воєн потребує нових підходів до психологічної допомоги. На цьому наголошували учасники Національного круглого столу «Правове регулювання психологічної допомоги в Україні: стратегія європейської та загальносвітової інтеграції», що відбувся з ініціативи Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції, міжфракційного депутатського об’єднання «Сприяння захисту прав та соціальній реабілітації учасників АТО» і Національної психологічної асоціації.


Стреси, в яких нині постійно перебуває українське суспільство, посилюють психологічне напруження, і на перший план виходять не тільки пошук діалогу і компромісу, а й психологічні практики, яких потребують люди, які пройшли через війну, — відзначила Перший заступник Голови Верховної Ради України Ірина Геращенко. «Війна посилює агресію, фактично всі військові, які пройшли страшні випробування, родини заручників та безвісти зниклих потребують психологічної допомоги», — зауважила вона. За словами І. Геращенко, з-поміж тих українських заручників, які були звільнені з ворожого полону в грудні минулого року, майже всі зізнаються, що пережили тортури в колонії. 12 із 74 звільнених зізналися, що пережили ґвалтування, зокрема і групове. Це дуже делікатні теми, і в Україні немає спеціалістів, які можуть знімати подібні психологічні наслідки. Шестеро людей зізналися, що і нині переживають суїцидальні настрої. Є також проблема із підготовкою психологів: майже всі військові, учасники АТО, зізнаються, що після повернення додому потребують психологічної реабілітації. Однак вони відмовляються працювати з психологами-жінками, не хочуть з ними ділитися своїми проблемами, а в Україні здебільшого всі психологи — жінки.
Ірина Геращенко розповіла, як парламент намагається розв’язувати ці проблеми — зокрема, ухвалено постанову із зверненням до уряду щодо створення Міністерства у справах ветеранів, на розгляді у Верховній Раді перебувають законопроекти про посилення соціального захисту та психологічної реабілітації для осіб, котрі проходили військову службу, законопроект про статус незаконно утримуваних полонених та політв’язнів.

Тельмо Моуриньо Баптіста — президент Європейської федерації психологічних асоціацій, в якій працюють над проблемами подолання психологічних наслідків військових конфліктів, наголосив, що в системі психологічної освіти при підготовці психологів та психотерапевтів потрібно дотримуватися єдиних європейських програм і стандартів. У 24 країнах ЄС практикуючим психологам видається відповідний єдиний сертифікат, з яким вони можуть працювати в різних країнах.
Зі слів народного депутата Наталії Королевської, у зоні бойових дій та в «сірій» зоні проживає 500 тисяч дітей. Такі діти дуже пізно починають говорити. Вона розповіла, що у Слов’янську є реабілітаційний центр, який наразі перебуває у занепаді, але його можна використати для створення новітнього центру з надання психологічної допомоги як пілотний проект.
Представники уряду розповіли про розробку програм соціальної та психологічної реабілітації учасників АТО та переселенців. Однак за словами заступника міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Георгія Туки, програми психологічної реабілітації фінансуються не за державний кошт, а міжнародними донорами. «У масштабі країни це як крапля в морі. З боку держави, на жаль, робиться надто мало, хоча фактично всі учасники АТО та ВПО потребують психологічної допомоги», — сказав він. За словами Г. Туки, наразі передбачається реалізація пілотного проекту надання психологічної допомоги за підтримки міжнародних організацій на суму 400 тисяч доларів.

Фото 
Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Більше фото тут — www.golos.com.ua