ЗАКОН УКРАЇНИ
Про стратегічну екологічну оцінку

Розділ І

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

1) громадськість — одна чи більше фізичних або юридичних осіб, їх об’єднання, організації або групи, зареєстровані на території, на яку поширюється дія документа стратегічного планування;

2) держава походження — держава, під юрисдикцією якої здійснюється розроблення документа державного планування;

3) документи державного планування — стратегії, плани, схеми, містобудівна документація, загальнодержавні програми, державні цільові програми та інші програми і програмні документи, включаючи зміни до них, які розробляються та/або підлягають затвердженню органом державної влади, органом місцевого самоврядування;

4) замовник — орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який є відповідальним за розроблення документів державного планування та здійснює загальне керівництво і контроль за їх виконанням, або інший визначений законодавством замовник документів державного планування;

5) зачеплена держава — держава, на яку ймовірно поширяться транскордонні наслідки виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення;

6) наслідки для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, — будь-які ймовірні наслідки для флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, надр, клімату, повітря, води, ландшафту, природних територій та об’єктів, безпеки життєдіяльності населення та його здоров’я, матеріальних активів, об’єктів культурної спадщини та взаємодія цих факторів;

7) стратегічна екологічна оцінка — процедура визначення, опису та оцінювання наслідків виконання документів державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, виправданих альтернатив, розроблення заходів із запобігання, зменшення та пом’якшення можливих негативних наслідків, яка включає визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки, складання звіту про стратегічну екологічну оцінку, проведення громадського обговорення та консультацій (за потреби — транскордонних консультацій), врахування у документі державного планування звіту про стратегічну екологічну оцінку, результатів громадського обговорення та консультацій, інформування про затвердження документа державного планування та здійснюється у порядку, визначеному цим Законом.

Стаття 2. Сфера дії Закону

1. Цей Закон регулює відносини у сфері оцінки наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, виконання документів державного планування та поширюється на документи державного планування, які стосуються сільського господарства, лісового господарства, рибного господарства, енергетики, промисловості, транспорту, поводження з відходами, використання водних ресурсів, охорони довкілля, телекомунікацій, туризму, містобудування або землеустрою (схеми) та виконання яких передбачатиме реалізацію видів діяльності (або які містять види діяльності та об’єкти), щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля, або які вимагають оцінки, зважаючи на ймовірні наслідки для територій та об’єктів природно-заповідного фонду та екологічної мережі (далі — території з природоохоронним статусом), крім тих, що стосуються створення або розширення територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

2. Дія цього Закону не поширюється на:

1) документи державного планування, що стосуються виключно національної оборони або дій у разі надзвичайних ситуацій;

2) бюджети, бюджетні програми та фінансові плани;

3) програми економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим, областей, районів, міст, сіл, селищ на короткостроковий період.

3. Здійснення стратегічної екологічної оцінки проекту документа державного планування виключає необхідність проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи такого документа.

Стаття 3. Мета та принципи стратегічної екологічної оцінки

1. Метою стратегічної екологічної оцінки є сприяння сталому розвитку шляхом забезпечення охорони довкілля, безпеки життєдіяльності населення та охорони його здоров’я, інтегрування екологічних вимог під час розроблення та затвердження документів державного планування.

2. Стратегічна екологічна оцінка здійснюється на основі принципів законності та об’єктивності, гласності, участі громадськості, наукової обґрунтованості, збалансованості інтересів, комплексності, запобігання екологічній шкоді, довгострокового прогнозування, достовірності та повноти інформації у проекті документа, міжнародного екологічного співробітництва.

Стаття 4. Суб’єкти стратегічної екологічної оцінки

1. Суб’єктами стратегічної екологічної оцінки є:

1) замовник;

2) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації (відповідні підрозділи з питань охорони навколишнього природного середовища та охорони здоров’я), орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони здоров’я;

3) органи виконавчої влади;

4) органи місцевого самоврядування;

5) громадськість;

6) держава походження;

7) зачеплена держава.

Розділ ІІ

ПОВНОВАЖЕННЯ СУБ’ЄКТІВ СТРАТЕГІЧНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОЦІНКИ

Стаття 5. Повноваження замовника документів державного планування

1. Замовник документів державного планування:

1) забезпечує здійснення стратегічної екологічної оцінки проекту документа державного планування;

2) здійснює інформування та забезпечує вільний доступ до інформації у процесі стратегічної екологічної оцінки;

3) забезпечує своєчасні та ефективні можливості для участі громадськості у стратегічній екологічній оцінці проекту документа державного планування;

4) враховує в документі державного планування звіт про стратегічну екологічну оцінку, результати громадського обговорення та консультацій, проведених згідно із статтями 12 та 13 цього Закону, а також результати транскордонних консультацій, проведених відповідно до статті 14 цього Закону;

5) здійснює у межах компетенції моніторинг наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення;

6) вживає заходів з усунення негативних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, зумовлених виконанням документа державного планування;

7) забезпечує фінансування здійснення стратегічної екологічної оцінки.

Стаття 6. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, щодо стратегічної екологічної оцінки

1. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, у межах своєї компетенції:

1) надає зауваження і пропозиції до заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки проекту документа державного планування загальнодержавного рівня;

2) надає зауваження і пропозиції до проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку;

3) забезпечує здійснення транскордонних консультацій у випадках, передбачених статтями 14 та 15 цього Закону;

4) за потреби звертається до органів, зазначених у статті 8 цього Закону, щодо виконання заходів із забезпечення інформування та участі громадськості України, на яку можуть поширюватися наслідки виконання документа державного планування держави походження;

5) залучає інші органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, спеціалістів і науковців до консультацій, що проводяться відповідно до статей 13—15 цього Закону;

6) здійснює методичне керівництво та методологічно-консультативне забезпечення з питань стратегічної екологічної оцінки;

7) розробляє нормативно-методичні документи з питань стратегічної екологічної оцінки;

8) узагальнює практику здійснення стратегічної екологічної оцінки, застосування новітніх методів екологічної оцінки;

9) здійснює інші повноваження, визначені цим та іншими законами України.

Стаття 7. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, щодо стратегічної екологічної оцінки

1. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, у межах своєї компетенції:

1) надає зауваження і пропозиції до заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки проекту документа державного планування загальнодержавного рівня;

2) надає зауваження і пропозиції до проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку;

3) залучає інші органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, спеціалістів і науковців до консультацій, що проводяться відповідно до статті 13 цього Закону;

4) розробляє нормативно-методичні документи з питань стратегічної екологічної оцінки;

5) здійснює інші повноваження, визначені цим та іншими законами України.

Стаття 8. Повноваження обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (відповідних підрозділів з питань охорони навколишнього природного середовища та з питань охорони здоров’я), органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони здоров’я щодо стратегічної екологічної оцінки

1. Обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації (відповідні підрозділи з питань охорони навколишнього природного середовища та з питань охорони здоров’я), орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони здоров’я у межах своєї компетенції:

1) надають зауваження і пропозиції до заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки проекту документа державного планування місцевого та регіонального рівнів;

2) надають зауваження і пропозиції до проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку;

3) забезпечують інформування та участь громадськості у випадках, передбачених статтею 15 цього Закону;

4) залучають інші органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, спеціалістів і науковців до консультацій, що проводяться відповідно до статті 13 цього Закону;

5) вживають заходів з усунення негативних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, зумовлених виконанням документа державного планування;

6) здійснюють інші повноваження, визначені цим Законом та іншими актами законодавства.

Розділ ІІІ

ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ СТРАТЕГІЧНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОЦІНКИ

Стаття 9. Етапи здійснення стратегічної екологічної оцінки та основні вимоги до неї

1. Етапами стратегічної екологічної оцінки є:

1) визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки;

2) складання звіту про стратегічну екологічну оцінку;

3) проведення громадського обговорення та консультацій у порядку, передбаченому статтями 12 та 13 цього Закону, транскордонних консультацій у порядку, передбаченому статтею 14 цього Закону;

4) врахування звіту про стратегічну екологічну оцінку, результатів громадського обговорення та консультацій;

5) інформування про затвердження документа державного планування;

6) моніторинг наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення.

2. Звіт про стратегічну екологічну оцінку, результати громадського обговорення та консультацій, проведених згідно із статтями 12 та 13 цього Закону, а також результати транскордонних консультацій, проведених відповідно до статті 14 цього Закону, враховуються в документі державного планування.

Стаття 10. Визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки

1. Стратегічна екологічна оцінка здійснюється у процесі розроблення документа державного планування до його подання для затвердження. Здійснення стратегічної екологічної оцінки забезпечує замовник.

2. Для визначення обсягу досліджень, методів екологічної оцінки, рівня деталізації інформації, що має бути включена до звіту про стратегічну екологічну оцінку, та необхідності здійснення стратегічної екологічної оцінки незначних змін до документа державного планування, щодо якого раніше здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, замовник подає заяву про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки (на паперових носіях та в електронному вигляді) до органів, зазначених у статтях 6 та 7 цього Закону, — щодо документа державного планування загальнодержавного рівня або до органів, зазначених у статті 8 цього Закону, — щодо документа державного планування місцевого та регіонального рівнів і оприлюднює її в порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, з метою одержання та врахування пропозицій і зауважень громадськості.

3. Заява про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки повинна містити інформацію про:

1) замовника;

2) вид та основні цілі документа державного планування, його зв’язок з іншими документами державного планування;

3) те, якою мірою документ державного планування визначає умови для реалізації видів діяльності або об’єктів, щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля (у тому числі щодо визначення місцезнаходження, розміру, потужності або розміщення ресурсів);

4) ймовірні наслідки:

а) для довкілля, у тому числі для здоров’я населення;

б) для територій з природоохоронним статусом;

в) транскордонні наслідки для довкілля, у тому числі для здоров’я населення;

5) виправдані альтернативи, які необхідно розглянути, у тому числі якщо документ державного планування не буде затверджено;

6) дослідження, які необхідно провести, методи і критерії, що використовуватимуться під час стратегічної екологічної оцінки;

7) заходи, які передбачається розглянути для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування;

8) пропозиції щодо структури та змісту звіту про стратегічну екологічну оцінку;

9) орган, до якого подаються зауваження і пропозиції, та строки їх подання.

4. Заява про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки та (за наявності) проект документа державного планування оприлюднюються шляхом розміщення на офіційному веб-сайті замовника з метою одержання та врахування зауважень і пропозицій громадськості. Замовник повідомляє громадськість про оприлюднення заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки та (за наявності) проекту документа державного планування у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 12 цього Закону, та забезпечує вільний доступ громадськості до цих документів протягом усього строку громадського обговорення, визначеного частиною п’ятою цієї статті.

5. Строк громадського обговорення заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки встановлюється замовником і не може становити менш як 15 днів з дня її оприлюднення.

6. Органи, зазначені у статтях 6 та 7 цього Закону, — щодо проектів документів державного планування загальнодержавного рівня, та органи, зазначені у статті 8 цього Закону, — щодо проектів документів державного планування місцевого та регіонального рівнів надають у письмовій формі свої зауваження і пропозиції до заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки у строк, що не перевищує 15 днів з дня отримання такої заяви. За відсутності письмових зауважень і пропозицій протягом зазначеного строку замовник самостійно визначає обсяг досліджень та рівень деталізації інформації, що має бути включена до звіту про стратегічну екологічну оцінку.

7. Органи, зазначені у статтях 6 та 7 цього Закону, — щодо документа державного планування загальнодержавного рівня, та органи, зазначені у статті 8 цього Закону, — щодо документа державного планування місцевого та регіонального рівнів розглядають заяву про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки, в якій передбачена необхідність здійснення стратегічної екологічної оцінки незначних змін до документа державного планування, щодо якого раніше здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, приймають рішення про необхідність здійснення стратегічної екологічної оцінки цих змін, про що повідомляють заявника у письмовій формі у строк, визначений частиною шостою цієї статті.

Підставою для прийняття рішення про необхідність здійснення стратегічної екологічної оцінки незначних змін до документа державного планування, щодо якого раніше здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, є критерії визначення наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, затверджені органом, зазначеним у статті 6 цього Закону.

8. Якщо замовник на підставі рекомендацій, передбачених частиною сьомою цієї статті, приймає рішення про нездійснення стратегічної екологічної оцінки незначних змін до документа державного планування, щодо якого раніше здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, він оприлюднює таке рішення разом з його обґрунтуванням у порядку, передбаченому статтею 16 цього Закону.

Стаття 11. Звіт про стратегічну екологічну оцінку

1. Замовник забезпечує складання звіту про стратегічну екологічну оцінку після врахування зауважень і пропозицій, отриманих у процесі громадського обговорення заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки та наданих органами, зазначеними у статтях 6—8 цього Закону.

2. Звіт про стратегічну екологічну оцінку складається до затвердження документа державного планування та містить з урахуванням змісту і рівня деталізації документа державного планування, сучасних знань і методів оцінювання таку інформацію:

1) зміст та основні цілі документа державного планування, його зв’язок з іншими документами державного планування;

2) характеристику поточного стану довкілля, у тому числі здоров’я населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);

3) характеристику стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров’я на територіях, які ймовірно зазнають впливу (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);

4) екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров’я населення, які стосуються документа державного планування, зокрема щодо територій з природоохоронним статусом (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);

5) зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються документа державного планування, а також шляхи врахування таких зобов’язань під час підготовки документа державного планування;

6) опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, у тому числі вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо-та довгострокових (1, 3—5 та 10—15 років відповідно, а за необхідності — 50—100 років), постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків;

7) заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування;

8) обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення (недостатність інформації та технічних засобів під час здійснення такої оцінки);

9) заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення;

10) опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення (за наявності);

11) резюме нетехнічного характеру інформації, передбаченої пунктами 1—10 цієї частини, розраховане на широку аудиторію.

Звіт про стратегічну екологічну оцінку підписується всіма його авторами (виконавцями) із зазначенням їхньої кваліфікації.

3. У складі містобудівної документації звітом про стратегічну екологічну оцінку для проектів містобудівної документації є розділ «Охорона навколишнього природного середовища», який має відповідати вимогам частини другої цієї статті.

Стаття 12. Громадське обговорення у процесі стратегічної екологічної оцінки

1. Замовник своєчасно забезпечує можливості для участі громадськості у стратегічній екологічній оцінці проекту документа державного планування, за умови доступності для розгляду всіх альтернативних варіантів.

2. Проект документа державного планування та звіт про стратегічну екологічну оцінку оприлюднюються на офіційному веб-сайті замовника з метою одержання та врахування зауважень і пропозицій громадськості.

3. Про оприлюднення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку громадськість повідомляє замовник.

4. Повідомлення про оприлюднення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку публікується у друкованих засобах масової інформації (не менш як у двох), визначених замовником, та розміщується на офіційному веб-сайті замовника. Замовник забезпечує розміщення повідомлення та доступ до проекту документа державного планування і звіту про стратегічну екологічну оцінку протягом усього строку громадського обговорення, визначеного відповідно до частини шостої цієї статті.

5. Повідомлення про оприлюднення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку повинно містити інформацію про:

1) повну назву документа державного планування, що пропонується, та стислий виклад його змісту;

2) орган, що прийматиме рішення про затвердження документа державного планування;

3) передбачувану процедуру громадського обговорення, у тому числі:

а) дату початку та строки здійснення процедури;

б) способи участі громадськості (надання письмових зауважень і пропозицій, громадські слухання тощо);

в) дату, час і місце проведення запланованих громадських слухань (у разі проведення);

г) орган, від якого можна отримати інформацію та адресу, за якою можна ознайомитися з проектом документа державного планування, звітом про стратегічну екологічну оцінку та екологічною інформацією, у тому числі пов’язаною зі здоров’ям населення, що стосується документа державного планування;

ґ) орган, до якого подаються зауваження і пропозиції, його поштову та електронну адреси та строки подання зауважень і пропозицій;

д) місцезнаходження наявної екологічної інформації, у тому числі пов’язаної зі здоров’ям населення, що стосується документа державного планування;

4) необхідність проведення транскордонних консультацій щодо проекту документа державного планування.

6. Строк громадського обговорення встановлюється замовником і не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення повідомлення, передбаченого частиною четвертою цієї статті.

7. Громадськість у межах строку громадського обговорення має право подати замовнику в письмовій формі (у тому числі в електронному вигляді) зауваження і пропозиції до проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку. Усі зауваження і пропозиції до проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов’язковому розгляду замовником. За результатами розгляду замовник враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє. Пропозиції і зауваження, подані після встановленого строку, не розглядаються.

8. Оприлюднення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку з метою одержання зауважень і пропозицій не виключає можливості проведення в порядку, передбаченому законодавством, громадських слухань, будь-яких інших форм публічного громадського обговорення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку.

9. За результатами громадського обговорення замовник готує довідку про громадське обговорення, в якій підсумовує отримані зауваження і пропозиції та зазначає, яким чином у документі державного планування та звіті про стратегічну екологічну оцінку враховані зауваження і пропозиції, надані відповідно до цієї статті (або обґрунтовує їх відхилення), а також обґрунтовує обрання саме цього документа державного планування у тому вигляді, в якому він запропонований до затвердження, серед інших виправданих альтернатив, представлених до розгляду. До довідки додаються протокол громадських слухань (у разі проведення) та отримані письмові зауваження і пропозиції. Довідка про громадське обговорення є публічною інформацією.

10. Громадське обговорення у процесі стратегічної екологічної оцінки проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводиться в порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» для громадського обговорення проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Стаття 13. Консультації з органами виконавчої влади у процесі стратегічної екологічної оцінки

1. Проект документа державного планування, звіт про стратегічну екологічну оцінку та повідомлення про оприлюднення цих документів подає замовник (на паперових носіях та в електронному вигляді) до органів, зазначених у статтях 6 та 7 цього Закону.

2. Проект документа державного планування місцевого та регіонального рівнів, звіт про стратегічну екологічну оцінку та повідомлення про оприлюднення цих документів подає замовник (на паперових носіях та в електронному вигляді) до органів, зазначених у статті 8 цього Закону.

3. Органи, зазначені у статтях 6, 7 та 8 цього Закону, після отримання проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку протягом п’яти робочих днів розміщують повідомлення про оприлюднення проекту документа державного планування на своєму офіційному веб-сайті із зазначенням замовника та у строк, що не перевищує 30 днів з дня отримання, подають замовнику в письмовій формі зауваження і пропозиції до проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку.

У разі неподання таких зауважень і пропозицій протягом зазначеного строку вважається, що зауваження і пропозиції відсутні.

4. За необхідності органи, зазначені у статтях 6, 7 та 8 цього Закону, можуть залучати інші органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, спеціалістів і науковців до консультацій у строки, які не перевищують строк подання зауважень і пропозицій, передбачений частиною третьою цієї статті.

5. Усі зауваження і пропозиції, одержані протягом встановленого у цій статті строку, підлягають обов’язковому розгляду замовником. За результатами розгляду замовник враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.

6. За результатами консультацій замовник готує довідку про консультації, в якій підсумовує отримані зауваження і пропозиції та зазначає, яким чином у документі державного планування та звіті про стратегічну екологічну оцінку враховані зауваження і пропозиції, подані відповідно до цієї статті, а також обґрунтовує обрання саме цього документа державного планування у тому вигляді, в якому він запропонований до затвердження, серед інших виправданих альтернатив, представлених до розгляду. До довідки додаються отримані письмові зауваження і пропозиції. Довідка про консультації є публічною інформацією.

Розділ ІV

ТРАНСКОРДОННІ КОНСУЛЬТАЦІЇ

Стаття 14. Транскордонні консультації держави походження

1. Транскордонні консультації держави походження проводяться у випадках, передбачених міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

2. Якщо органи, зазначені у статтях 7 та 8 цього Закону, вважають, що виконання документа державного планування ймовірно матиме наслідки для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, зачепленої держави, вони невідкладно інформують про це орган, зазначений у статті 6 цього Закону.

3. Якщо орган, зазначений у статті 6 цього Закону, вважає, що виконання документа державного планування ймовірно матиме наслідки для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, зачепленої держави, або якщо зачеплена держава цього вимагає, орган, зазначений у статті 6 цього Закону, подає зачепленій державі копію проекту документа державного планування разом із звітом про стратегічну екологічну оцінку (або його частину, що не містить інформації, яка становить державну таємницю) та визначає строк, протягом якого зачеплена держава має повідомити про своє бажання (небажання) взяти участь у транскордонних консультаціях. Такий строк не може становити менш як 30 днів з дня інформування зачепленої держави.

4. Про необхідність проведення транскордонних консультацій замовник повідомляється письмово. Документ державного планування не затверджується (не приймається) до завершення процедури транскордонних консультацій та врахування їх результатів.

5. Якщо зачеплена держава протягом строку, визначеного частиною першою цієї статті, повідомила орган, зазначений у статті 6 цього Закону, про своє бажання взяти участь у транскордонних консультаціях, цей орган разом із замовником в узгоджений із зачепленою державою строк проводять консультації щодо можливих транскордонних наслідків виконання документа державного планування та заходів із запобігання, зменшення або пом’якшення таких наслідків. Для цього орган, зазначений у статті 6 цього Закону, разом із замовником та зачеплена держава узгоджують тривалість консультацій, порядок їх проведення, умови перекладу документів, заходи із забезпечення інформування та участі громадськості зачепленої держави.

6. Після затвердження документа державного планування орган, зазначений у статті 6 цього Закону, забезпечує за поданням замовника інформування зачепленої держави з таких питань:

1) зміст затвердженого документа державного планування;

2) інформація про те, яким чином питання охорони довкілля враховані в документі державного планування та яким чином у звіті про стратегічну екологічну оцінку враховано результати консультацій та пропозиції, подані відповідно до цієї статті, а також обґрунтування обрання саме цього документа державного планування у тому вигляді, в якому він затверджений, серед інших виправданих альтернатив, представлених до розгляду;

3) заходи з моніторингу, ухвалені відповідно до статті 17 цього Закону.

7. Замовник забезпечує орган, зазначений у статті 6 цього Закону, інформацією, необхідною для виконання вимог цієї статті, у тому числі переклад відповідних документів.

Стаття 15. Транскордонні консультації зачепленої держави

1. У разі якщо орган, зазначений у статті 6 цього Закону, отримав оповіщення від держави походження та вважає, що виконання документа державного планування, який готується для затвердження на території держави походження, ймовірно матиме наслідки для довкілля України, у тому числі для здоров’я населення, він повідомляє державу походження про своє бажання (небажання) взяти участь у транскордонних консультаціях.

2. Перед проведенням транскордонних консультацій орган, зазначений у статті 6 цього Закону, та держава походження узгоджують їхню тривалість, порядок проведення, умови перекладу документів та детальні заходи із забезпечення інформування та участі громадськості України з урахуванням вимог статей 12 та 13 цього Закону.

3. За зверненням органу, зазначеного у статті 6 цього Закону, виконання заходів із забезпечення інформування та участі громадськості України у транскордонних консультаціях забезпечується органами, зазначеними у статті 8 цього Закону.

Розділ V

ІНФОРМУВАННЯ ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ ТА МОНІТОРИНГ ЙОГО ВИКОНАННЯ

Стаття 16. Інформування про затвердження документа державного планування

1. Замовник протягом п’яти робочих днів з дня затвердження документа державного планування розміщує на своєму офіційному веб-сайті затверджений документ державного планування, заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування, довідки про консультації та про громадське обговорення і письмово повідомляє про це орган, зазначений у статті 6 цього Закону.

Стаття 17. Моніторинг

1. Замовник у межах своєї компетенції здійснює моніторинг наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, один раз на рік оприлюднює його результати на своєму офіційному веб-сайті у мережі Інтернет та у разі виявлення не передбачених звітом про стратегічну екологічну оцінку негативних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, вживає заходів для їх усунення.

2. Порядок здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, затверджує Кабінет Міністрів України.

Розділ VІ

ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності.

2. Пункт 3 частини другої статті 2 цього Закону втрачає чинність 1 січня 2020 року. До зазначеного строку замовники програм економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим, областей, районів, міст, сіл та селищ на короткостроковий період можуть здійснювати стратегічну екологічну оцінку таких програм на добровільній основі.

3. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у частині першій статті 186 Земельного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3—4, ст. 27):

в абзаці першому слова «органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища» виключити;

після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту:

«Схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць підлягають стратегічній екологічній оцінці».

У зв’язку з цим абзаци третій — п’ятий вважати відповідно абзацами четвертим — шостим;

2) у Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища» (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 41, ст. 546 із наступними змінами):

статтю 3 доповнити пунктом «м» такого змісту:

«м) врахування результатів стратегічної екологічної оцінки»;

частину першу статті 9 доповнити пунктом «і» такого змісту:

«і) участь у процесі здійснення стратегічної екологічної оцінки»;

частину першу статті 16 після слова «дослідження» доповнити словами «стратегічної екологічної оцінки»;

частину першу статті 20 доповнити пунктом «р» такого змісту:

«р) затвердження у межах своєї компетенції нормативно-методичних документів та здійснення методичного керівництва та методологічно-консультативного забезпечення з питань стратегічної екологічної оцінки»;

частину першу статті 201 доповнити пунктом «ґ» такого змісту:

«ґ) реалізація повноважень у сфері стратегічної екологічної оцінки відповідно до законодавства про стратегічну екологічну оцінку»;

частину першу статті 203 доповнити пунктом «е1» такого змісту:

«е1) реалізація повноважень у сфері стратегічної екологічної оцінки відповідно до законодавства про стратегічну екологічну оцінку»;

частину першу статті 204 доповнити пунктом «д1» такого змісту:

«д1) реалізація повноважень у сфері стратегічної екологічної оцінки відповідно до законодавства про стратегічну екологічну оцінку»;

частину другу статті 68 доповнити пунктом «о» такого змісту:

«о) порушенні вимог законодавства України при здійсненні стратегічної екологічної оцінки»;

3) у частині третій статті 14 Закону України «Про курорти» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 50, ст. 435) слова «підлягає обов’язковій державній екологічній та санітарно-гігієнічній експертизам» замінити словами «підлягає обов’язковій стратегічній екологічній оцінці»;

4) частину першу статті 5 Закону України «Про державні цільові програми» (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 25, ст. 352) після абзацу четвертого доповнити новим абзацом такого змісту:

«стратегічна екологічна оцінка у випадках, визначених Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку».

У зв’язку з цим абзаци п’ятий — десятий вважати відповідно абзацами шостим — одинадцятим;

5) у Законі України «Про регулювання містобудівної діяльності» (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 34, ст. 343; 2013 р., № 48, ст. 682; 2014 р., № 1, ст. 4):

статтю 2 доповнити частиною четвертою такого змісту:

«4. Містобудівна документація підлягає стратегічній екологічній оцінці в порядку, встановленому Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку». Розділ «Охорона навколишнього природного середовища», що розробляється у складі проекту містобудівної документації, одночасно є звітом про стратегічну екологічну оцінку, який має відповідати вимогам Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку»;

частину другу статті 11 доповнити словами «та стратегічній екологічній оцінці»;

частину четверту статті 14 після слів «за умови» доповнити словами «здійснення стратегічної екологічної оцінки та»;

частину сьому статті 17 доповнити пунктом 7 такого змісту:

«7) забезпечують здійснення стратегічної екологічної оцінки»;

абзац третій частини першої статті 18 доповнити словами «та підлягає стратегічній екологічній оцінці»;

абзац другий частини першої статті 19 доповнити словами «та підлягає стратегічній екологічній оцінці»;

статтю 21 викласти в такій редакції:

«Стаття 21. Громадське обговорення щодо врахування громадських інтересів

1. Громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.

2. Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється.

При вирішенні відповідно до Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» питань відчуження для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадські слухання не проводяться.

3. Замовники містобудівної документації зобов’язані забезпечити:

1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров’я населення;

2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу «Охорона навколишнього природного середовища» або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості;

3) реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні;

4) проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні;

5) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію;

6) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

4. Оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості замовнику містобудівної документації.

5. Пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

Пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються.

6. Громадські слухання щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

7. Для розгляду спірних питань, що виникають у процесі громадського обговорення, може утворюватися погоджувальна комісія.

До складу погоджувальної комісії входять:

1) посадові особи замовника містобудівної документації;

2) представники органу земельних ресурсів, природоохоронного і санітарно-епідеміологічного органу, органу містобудування та архітектури, охорони культурної спадщини та інших органів;

3) представники професійних об’єднань та спілок, архітектори, науковці;

4) уповноважені представники громадськості, які обираються під час громадських слухань. Кількість представників громадськості має становити не менш як 50 відсотків і не більш як 70 відсотків загальної чисельності комісії.

Головою погоджувальної комісії є посадова особа замовника містобудівної документації.

Погоджувальна комісія протягом двох тижнів після її утворення розглядає спірні питання, зафіксовані у протоколі громадських слухань, та ухвалює рішення про врахування або мотивоване відхилення таких пропозицій (зауважень).

Засідання погоджувальної комісії є правомочним, якщо у ньому взяли участь не менш як дві третини її членів (з них не менше половини — представники громадськості).

Рішення погоджувальної комісії оформлюється протоколом.

У разі неможливості врегулювати спірні питання між сторонами погоджувальною комісією остаточне рішення приймає замовник містобудівної документації. Урегульовані погоджувальною комісією спірні питання між сторонами або прийняті замовником містобудівної документації рішення є підставою для внесення змін до проекту відповідної документації.

8. Оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах замовників містобудівної документації.

Особи, які оприлюднюють проекти містобудівної документації на місцевому рівні, є відповідальними за їх автентичність.

9. Фінансування заходів щодо врахування громадських інтересів здійснюється за рахунок замовників містобудівної документації.

10. Порядок проведення громадських слухань проектів містобудівної документації на місцевому рівні визначає Кабінет Міністрів України».

4. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

Президент України П. ПОРОШЕНКО.

м. Київ,

20 березня 2018 року.

№ 2354-VІІІ.