Укр | Рус
Біатлон. Українці найкраще стріляли від решти У трьох районах Рівненщини - карантин у зв’язку із грипом Підозрюваний у підпалах у Рівненському районі скоїв чергові аналогічні злочини у Костополі Бокс. Гвоздик проведе об'єднавчий бій із Альваресом У Херсоні розстріляли прес-клуб «Новий день» Футбол. МВС просить перенести матчі чемпіонату України через вибори Президента Про результати роботи Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України за 2018 рік Футбол. На «Енфілд» запросили 104-річного фаната «Ліверпуля» Щоденне зведення Міноборони України щодо обстановки в районі проведення операції Об’єднаних сил Президент на подячному молебні на Черкащині: Єдність церкви і нації - запорука успіху України. І ми не повторимо помилок минулого Анонс. Газета «Голос України» надрукує текст Томосу в повному обсязі Спочатку Сарни, а згодом Рівне підкорював оркестр Другої Галицької бригади Футбол. Соль уже приєднався до динамівців Відбулося ранкове пленарне засідання Верховної Ради України Анонс. Візит міністра закордонних справ Німеччини Хайко Мааса у Москву та Київ
Загрузка...
На головну
20.04.2018

Державний соціальний захист ветеранів: кількість чи якість?

Лариса ГОНЧАРЕНКО

Відповідь на це питання шукали експерти громадської організації «Юридична сотня», аналізуючи бюджетні програми та пільги, що декларуються державою для учасників війни України проти російської агресії. Результати пошукової роботи юристів задокументували в аналітичному звіті.

Під час дослідження експерти проаналізували положення та додатки до законів України про державні бюджети за три останні роки, де закладено доволі схожі системи фінансування потреб ветеранів. У бюджеті на 2018 рік на це передбачено 3 396 293,3 тисячі гривень. З розрахунку на одного учасника бойових дій — це майже 
10 633 гривні на рік. Схожі суми виділяли протягом 2017-го — 3 378 954 тисячі гривень, і 2016-го — 
2 940 162,4 тисячі гривень (як зазначено у звіті, тут не враховано фінансування інших витрат, закладених у загальних бюджетних програмах або тих, які фінансуються не з державного бюджету).
Також спеціалісти опрацювали паспорти бюджетних програм, запити, офіційні звіти та оцінки виконання програм і розміщені на офіційних веб-сайтах державних органів дані про використання коштів, іншу інформацію з відкритих джерел.
Аналітичний звіт «Юридичної сотні» складається з 10 розділів, кожен з яких присвячений окремому напряму соціального захисту, реабілітації та адаптації учасників війни. Зокрема, це: забезпечення житлом; соціальна та професійна адаптація ветеранів; їх психологічна реабілітація; санаторно-курортне лікування; медична реабілітація, протезування; загальне медичне забезпечення; інші пільги та соціальні гарантії, передбачені законом, які не фінансуються з державного бюджету; матеріальна допомога; одноразова грошова допомога у разі інвалідності або загибелі (смерті) учасників війни України проти російської агресії; допомога громадським організаціям ветеранів.
Детальне вивчення експертами статистики фактичного стану виконання усіх програм захисту ветеранів дало змогу побачити недоліки процесу їх реалізації та планування, оцінити конкретні результати та виявити пільги, які не фінансуються і стали «мертвими нормами», а також ті, які через свою архаїчність є неактуальними.
Нині, повідомила голова ГО «Юридична сотня» Леся Василенко, існує 8 бюджетних програм та 21 пільга за Законом «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» для учасників російсько-української війни. Здавалося б, це доволі багато нормативних актів, виконання яких мало би ефективно регулювати державну політику у сфері соціальної підтримки ветеранів. Однак, кількість не завжди означає якість. Як свідчать результати представленого аналізу, існує низка системних проблем, які виникають під час реалізації програм соціального захисту за всіма напрямами. І про це безкомпромісно йдеться наприкінці кожного тематичного розділу аналітичного звіту «Юридичної сотні» через окреслення тенденцій та проблем. Окрім того, кожен розділ містить конкретні висновки й рекомендації задля уникнення виявлених помилок та вдосконалення досвіду попередніх років у 2018-му.
І хоча, як стверджують експерти, основною причиною декларативної природи державної політики України щодо ветеранів є брак коштів у державному бюджеті — і це справді так, — навіть побіжне знайомство зі звітом показує, що одними з головних проблем слабкої результативності програм захисту ветеранів є: 1) відсутність належної координації органів та установ-розпорядників бюджетних коштів усіх рівнів, що призводить до неефективного розподілу фінансування — наприклад, при виконанні житлових чи медичних програм; 2) відсутність прозорих механізмів обліку та ведення статистичних даних щодо кількості осіб, які потребують реабілітації; 3) відсутність адекватного рівня моніторингу та звітності щодо потреб, наприклад, у санаторно-курортному лікуванні; 4) відсутність механізму моніторингу та контролю за розподілом та використанням, наприклад, субвенцій на медичне забезпечення ветеранів місцевими органами влади; 5) відсутність моніторингу витрачених коштів — як-от, при фінансуванні ветеранських громадських організацій. Як бачимо, ключове поняття — «відсутність»: координації, моніторингу, обліку, контролю. І це на п’ятому році функціонування Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників АТО!
Мимоволі виникає думка, що за відсутності належного контролю використання передбачених на 2018-й майже 3,3 мільярда бюджетних гривень віз проблем стоятиме на місці. Тому одна з основних пропозицій від громадських організацій, котра пролунала на круглому столі, полягала в об’єднанні зусиль громадських організацій та державної влади у справі контролю за виконанням програм із соціального захисту учасників війни України проти російської агресії.

Лариса ГОНЧАРЕНКО.

Всі статті рубрики На головну