Про лікаря Святослава Балея (на знімку) з Панталії, що поряд із містом Дубно на Рівненщині, ходять легенди.
У 30-х роках ХХ сторіччя у нього був літак і автомобіль «Крайслер», які він використовував для порятунку пацієнтів. Такі дорогі незвичні на ті часи речі додавали лікарю ореолу унікальності, хоча він був доволі скромною і невибагливою людиною, зі своїми вадами і навіть дивакуватістю. Яскраво і водночас приземлено фахівець з надзвичайним даром постає у період закоханості. Колишній педагог і краєзнавець Олена Андріївна Тарасюк розповіла про драматичні миті кохання Святослава Балея до вчительки з Перевередова Зосі Дзівалтовської (на знімку ліворуч).
У просторій хаті Лещуків у Перевередові в ті роки розміщалася школа. В одній половині будівлі навчальні класи, в другій — приміщення для педагогів, де мешкала вчителька Зося Дзівалтовська. Подружжя Лещуків із доньками Капітоліною і Катериною мешкали окремо. Сімейство прибирало в помешканні пані Зосі, готувало страви, прало та виконувало інші доручення квартирантки.
Коли і де лікар Балей познайомився із Зосею — історія замовчує. Однак коли він почав приїжджати у Перевередів, то Зося разом із Капітоліною і Катрусею влаштовували шикарне застілля. Вчителька і лікар запрошували сестер скласти їм компанію, що дівчата робили із задоволенням, а згодом одна з них і розповіла цю історію кохання своїй дочці...
Так сталося, що в цей час, наче на замовлення, у родині сталися три прикрі випадки. Спочатку господиня (бабуся моєї співрозмовниці) впала із високої черешні. Тут і прийшов на допомогу Балей. Він успішно «склав» бабуню Лукерію. Майже рік вона була прикута до ліжка, а згодом поволі стала на ноги і розходилася. Після цієї складної операції, на завидки дужим сусідам, лопатою копала город, виконувала інші господарські роботи. При цьому вдячна жінка не забувала наголошувати: «Мене Балєй «складав»!» Хто знає: можливо, вмілі руки і благодатна аура цілителя з Панталії наворожили бабусі довгий вік — вона відійшла за небокраї на 91-му році життя.
У той час Катерина Лещук вийшла заміж і мешкала в чоловіка. Невдовзі після цього їй почав набридати кашель, а також молодиця почала втрачати вагу. На це звернув увагу пан Святослав, тож не забарився із запитанням: «Катю, що з тобою? Обов’язково приїдь до мене на Панталію — я тебе обстежу».
Лікар виявив у неї туберкульоз. Не забарився із запитаннями: як живеш, що робиш у невістках, чим харчуєшся. Тоді молодиця і назвала свою «коронну» страву — галушки з розсолом. Коли ж лікар знову приїхав у Перевередів, то провів профілактичну бесіду з батьками хворої і наказав замінити галушкову дієту медом, маслом і курячими яйцями. Можливо, саме опіка легендарного зцілителя наворожила тітці Катерині 87 років життя?
А згодом проблеми зі здоров’ям виникли у Капітоліни — другої доньки Олексія і Лукерії Лещуків (мами моєї співрозмовниці). Дівчину Господь обдарував чудовим голосом — винятковим сопрано, яким залюбки заслуховувалися на сільських оказіях і в товаристві місцевих вокалістів. З часом у «перевередівського соловейка» почав «сідати» голос. А коли їй стало важко дихати, то батько відвіз у Панталію до лікаря Балея. І той виявив у неї нариви на гландах. Святослав Балей прооперував пацієнтку. На добу залишилася в лікарні (за цей час заплатили 6 злотих), наступного дня поїхала додому. Перед від’їздом допитувалася в лікаря, чи зможе співати — той заспокоїв. І співала Капітоліна весь свій вік — 91 рік...
Кохання Свяслава Балея до Зосі Дзівалтовської було земне і щире. Сильна і нездоланна пристрасть спонукала лікаря до частих автопоїздок у Перевередів. Сімейство Лещуків тішилося кожному його приїзду. З часом і місцеві жителі звикли до першої в історії села іномарки. А стосунки закоханих набирали почуттєвого розмаху. Уже не тільки Святослав приїздив до Зосі, а й сама вона стала навідуватися до кавалера і навіть спілкувалася з його мамою.
Як і кожне кохання, почуття пана Святослава підточувала нездоланна ревність. Своїм конкурентом він вважав поліціянта з Дубно. Бувало, шпацирують лікар із учителькою вулицею міста, а назустріч їм поліціянт, то пан Балей разом із дівчиною неодмінно перейдуть на другу сторону вулиці. До речі, польський правоохоронець також бував у Зосі в Перевередові, але не так часто, як Балей.
А далі, за спогадами Олени Андріївни, події розвивалися стрімко. Одного дня Зося раптом найняла в Перевередові фірмана, який відвіз її в Дубно. Там вона повінчалася із суперником пана Балея — поліціянтом. Після вінчання Зося повернулася в село, привезла маленькій Лесі (так називали в дитинстві мою співрозмовницю Олену Андріївну) подарунки: велику ляльку, коробку з прикрасами для новорічної ялинки і цукерки. А невдовзі після цього скороспілого шлюбу подружжя виїхало до Польщі.
Ось так згасла зірка кохання відомого лікаря Балея. Чому так сталося? Ми, зрозуміло, можемо лише здогадуватися. Олена Андріївна озвучила власне, але доволі обґрунтоване припущення. На її думку, учителька вибрала суперника Святослава Балея, бо зрозуміла: якими б щирими не були його почуття до неї, у його серці на першому місці зорітиме захоплення медициною і прагнення зцілювати людей. А вона не бажала, щоб її пристрасть перебувала в затінку фахових уподобань обранця. Втім, є ще одне припущення: у Балея могла бути дружина. За деякими історичними джерелами, так і було. І тоді Зосю цілком можна зрозуміти...
Віталій ТАРАСЮК.
Знімки з особистих архівів.
Млинів Рівненської області.
