Вечірнє засідання 17 травня
Верховна Рада на рік продовжила дію закону про підвищення експортного мита на металобрухт — це передбачає ухвалений в цілому законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку (№ 8226).
Голова Комітету Верховної Ради з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк нагадав, що в 2015 році з метою ліквідації дефіциту металобрухту на внутрішньому ринку для першочергового забезпечення потреб оборонної промисловості та відбудови об’єктів інфраструктури було ухвалено закон, який тимчасово підвищив експортне мито на металобрухт з 10 до 30 євро за тонну. «Закон дуже ефективно спрацював і лише за перший рік його дії збережено 35 тисяч робочих місць та понад півтора мільярда доларів валютної виручки, скорочено дефіцит металобрухту на 40 відсотків, втричі збільшено митні надходження до бюджету», — повідомив він та додав, що у 2017 році дію цього закону було продовжено ще на рік, що також дало змогу вдвічі скоротити дефіцит металобрухту. Проте знову спостерігається здорожчання світових цін, тож нинішня ставка вивізного мита в 30 євро перестає виконувати свою захисну функцію. «Новим металургійним законом ми пропонуємо підняти вивізне мито на металобрухт до 42 євро за тонну та продовжити його дію на три роки», — зазначив голова комітету та підкреслив, що цей законопроект цілком відповідає тим виняткам, які передбачені Угодою із СОТ та Угодою з Європейським Союзом, а позитивний ефект становитиме понад мільярд гривень на рік.
Під час обговорення Володимир Гусак (Опозиційний блок) зазначив, що впровадження експортного мита на металобрухт — це приклад справді ефективного та результативного впливу українського парламенту. «Тут уже говорили про те, що експортне мито дозволило забезпечити вітчизняну промисловість сировиною та збільшити частку продукції з високою доданою вартістю, однак хотів би звернути увагу й на те, що після впровадження підвищеного мита експорт металобрухту з України не тільки не зменшився, а й збільшився майже вдвічі — у 2017 році сягнув майже 500 тисяч тонн. Відповідно доходи держави від мита на металобрухт зросли в чотири рази і становлять півмільярда гривень», — повідомив він та зауважив, що необхідність підвищення мита зумовлена тим, до два роки тому ціни на металобрухт становили 150 доларів на тонну, а нині — 300 доларів, тож підвищення мита дасть змогу державі отримувати свою справедливу частку від операцій з металобрухтом. Також В. Гусак закликав ухвалити законопроект про детінізацію ринку металобрухту, що після припинення дії цього закону дозволить поліпшити ситуацію на цьому ринку.
Зрештою, більшість парламентаріїв погодилися з пропозицією голови Комітету з питань податкової та митної політики Ніни Южаніної, щоб дію металургійного закону було продовжено не на три, а на рік — до вересня 2019 року, та ухвалили законопроект № 8226 в цілому.
У першому читанні схвалено законопроект про внесення зміни до статті 11 Закону «Про управління об’єктами державної власності» (щодо впорядкування процедури відчуження суб’єктами господарювання державного сектору економіки житла своїм працівникам, № 3131).
Народний депутат Анатолій Денисенко роз’яснив, що сьогодні чимало громадян мешкають у житлових будинках, які перебувають на балансі держпідприємств, і не можуть отримати житло у власність. «Це стосується лише підприємств, акції яких на 100 відсотків належать державі, та які не підлягають приватизації», — повідомив він та зазначив, що пропонований законопроект дасть змогу підприємствам продавати таке житло своїм працівникам.
Голова Комітету з питань економічної політики Андрій Іванчук повідомив, що цей законопроект народився у співпраці з Державною компанією «Енергоатом», яка утримує чимало житла, але не може продати його своїм працівникам.
Прийнято Постанову «Про Звернення Верховної Ради України до Діючого головування в ОБСЄ, Парламентської асамблеї ОБСЄ та парламентів держав—учасниць ОБСЄ щодо міжнародного спостереження ОБСЄ на виборах президента Російської Федерації 2018 року».
Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко відзначила важливість ухвалення цього документа напередодні трагічних роковин депортації кримських татар. «На жаль, організація БДІПЛ/ОБСЄ, яка моніторить вибори, уже другий свій звіт дає без згадки, що Крим український, посилаючись на те, що начебто серед країн—учасниць ОБСЄ немає консенсусу щодо статусу цієї території. Хоча зрозуміло, що мова йде тільки про одну країну. Тому ця наша з вами заява стане основою, у тому числі для нашої парламентської делегації, яка працюватиме в Парламентській асамблеї ОБСЄ в Берліні у липні, де вона порушуватиме це питання», — сказала вона.
Голова Комітету у закордонних справах Ганна Гопко підкреслила, що Верховна Рада цим зверненням висловлює свою принципову позицію стосовно незаконної організації та проведення окупаційною російською адміністрацією виборів президента РФ на незаконно окупованій території України в Автономній Республіці Крим та в місті Севастополь. «Ми вимагаємо, щоб БДІПЛ/ОБСЄ забезпечили відповідність остаточного звіту засадам об’єктивності, незалежності, неупередженості та всеосяжності міжнародного спостереження за виборами, не допустивши тим самим дискредитації міжнародних стандартів», — заявила вона та закликала, окрім включення до звіту об’єктивної оцінки факту незаконної організації російських виборів в окупованому РФ
Криму, також розробити чіткі стандарти оцінки виборів та реагування на загрози, пов’язані зі спробами проведення так званих виборів на територіях держав—учасниць ОБСЄ, які внаслідок збройної агресії перебувають під окупацією.
Народний депутат Рефат Чубаров також наголосив, що Україна не може залишити звіт спостережної місії БДІПЛ/ОБСЄ без реагування. «Ми маємо дуже чітко заявити, що спостережна місія допустила велику помилку і вона має її виправити. Маємо системно і послідовно вимагати, щоб на всіх міжнародних майданчиках Росія оцінювалася винятково як агресор, який має піти з українських земель, який має піти з Криму», — сказав Р. Чубаров.
