Вечірнє засідання 24 травня

Роботу народні депутати розпочали із розгляду 780-ї поправки до законопроекту про Вищий антикорупційний суд (№ 7440) та до завершення засідання дійшли до 1273-ї поправки. Всього законопроект містить 1927 поправок, тож їхній розгляд продовжиться наступного пленарного тижня.

Зокрема, 780-та поправка народного депутата Тетяни Острікової передбачала обов’язкове опублікування на сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів копії іспитів кандидатів на посаду суддів ВАС, що дозволить врахувати помилки під час добору суддів Верховного Суду та уникнути зловживань з боку членів ВККС. «За результатами добору до Верховного Суду, за результатами практичного завдання були відсіяні кандидати з високими балами на попередніх етапах і навпаки — успішно склали іспити одіозні кандидати. Тому що чинний закон зобов’язує публікувати тільки результати, а не безпосередньо роботи кандидатів, що створює простір для маніпулювання», — зазначила вона. Однак ця поправка, як і поправка Юрія Левченка про те, щоб весь процес оцінювання суддів викладався в письмовому вигляді на сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів, не були підтримані. При цьому голова Комітету з питань правосуддя та правової політики Руслан Князевич зауважив, що на всіх етапах кваліфікаційного оцінювання ВККС ведеться онлайн-трансляція, здійснюється стенографування, відеота аудіозапис. Те саме, за його словами, стосується й засідань Вищої ради правосуддя, адже спеціальний Закон «Про Вищу раду правосуддя» чітко передбачає, що всі без винятку її засідання є відкритими та прозорими та що онлайн-трансляція усіх засідань здійснюється від початку і до кінця.

Під час розгляду поправок щодо міжнародних експертів, народний депутат Єгор Соболєв підкреслив, що «Самопоміч» пропонує чітко прописати в законі, для чого ми їх залучаємо. «Основна проблема, яка є при виборі суддів — це тиск і пропихування корумпованих кандидатів на найвищі посади. Такий ризик буде й при формуванні Антикорупційного суду. Тому ми пропонуємо чітко записати, що створюємо Раду міжнародних експертів для перевірки відповідності кандидатів встановленим цим законом вимогам», — сказав він. Також Є. Соболєв висловив застереження, щоб міжнародних експертів пропонували не рекомендовані Венеційською комісією міжнародні організації, а уряди держав, які надають нашій країні допомогу у протидії корупції. З цією метою «Самопоміч» пропонує зобов’язати голову Вищої кваліфікаційної комісії суддів надіслати відповідні запити до урядів країн, які допомагатимуть формувати Громадську раду міжнародних експертів.

У разі, якщо міжнародних експертів рекомендуватимуть міжнародні організації, народний депутат Юрій Чижмарь запропонував чітко записати, що одна організація може подати кандидатуру одного члена ради, «щоб не вийшло так, що завтра нам увесь її склад представить Міжнародний валютний фонд». Голова комітету на це зауважив, що, по-перше, мова йде лише про міжнародні організації, з якими Україна відповідно до міжнародних договорів співпрацює в сфері запобігання та протидії корупції. І, по-друге, передбачається, що кожна організація має представити не менше двох кандидатур до складу Громадської ради міжнародних експертів, щоб у разі, якщо одна з них не відповідатиме необхідним критеріям, не сталося так, що цю раду не буде сформовано. «Щоб не створювати цю штучну перепону, Венеційська комісія запропонувала правильний підхід — дати на одного кандидата більше, щоб ВККС потім не сказала, що їм недостатньо кандидатів для формування ради експертів», — пояснив Р. Князевич.

А щоб представлені міжнародними організаціями кандидатури відповідали необхідним фаховим критеріям, народний депутат Віктор Чумак запропонував прописати, що членами Громадської ради міжнародних експертів можуть бути особи, які мають бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет, а також мають досвід діяльності з питань протидії та боротьби із корупцією в органах правопорядку та/або в судах за кордоном або досвід роботи у міжнародних організаціях у сфері запобігання корупції не менше п’яти років.

На початку розгляду другого тому поправок народний депутат Олексій Рябчин повідомив, що знімає усі свої пропозиції, щоб не затягувати процес ухвалення законопроекту. «Сподіваюся, що й Президент також не буде затягувати цей процес та якомога швидше завершить перемовини і визнає, що Антикорупційний суд повинен бути незалежним, повинна бути можливість міжнародних експертів допомагати Україні не обирати недоброчесних суддів, і ми справді створимо такий суд, яким люди будуть пишатися і будуть довіряти йому», — сказав він.

Під час дискусії про розмір зарплати членів Громадської ради міжнародних експертів народний депутат Юрій Соловей зауважив, що на відміну від першої редакції законопроекту, який передбачав безоплатну роботу міжнародних експертів, запропоновані поправки передбачають встановлення їм винагороди у межах 400 тисяч гривень. «Ми наскільки захопилися боротьбою з корупцією, що сьогодні ця боротьба уже коштує Державному бюджету більше, ніж та корупція. Ми за останні декілька років створили НАБУ, САП, НАЗК, Агенцію з управління активами, сьогодні створюємо Антикорупційний суд, і сумарно це вже коштує бюджету 5 мільярдів гривень», — зазначив він.

Роз’яснюючи цю позицію, Р. Князевич повідомив, що комітет в даному разі підтримав пропозицію Венеційської комісії. «Якщо ми хочемо, щоб ця рада була незалежною, то маємо забезпечити її членам матеріальну незалежність», — сказав голова комітету.