Протягом двох десятиліть на державному підприємстві «Одеський морський торговельний порт» робилися спроби реалізації різних інвестиційних проектів — від створення вільної економічної зони до будівництва нових контейнерних терміналів і намиву штучного ґрунту для спорудження нових причалів. З різних причин цим планам не судилося реалізуватися.

Вісім років тому, в 2010-му, вперше з’явилися чіткі орієнтири інвестиційного проекту, у якому планувалася участь Німеччини й України. Йдеться про співробітництво Одеського порту (сьогодні — Одеська філія ДП «АМПУ») разом із оператором контейнерного термінала ДП «Контейнерний термінал Одеса» (раніше ДП «ГПК-Україна»). Між партнерами була укладена генеральна інвестиційна угода, яка передбачала реалізацію інвестиційного проекту «Контейнерний термінал на Карантинному молу потужністю не менше 600 000 TEU на рік». Мета проекту — залучення додаткових інвестицій для подальшого розвитку інфраструктури порту, підвищення ефективності обробки вантажів і контейнерів, збільшення вантажообігу та поліпшення якості послуг, що надаються клієнтам.
Український порт був зобов’язаний згідно з договором вкласти інвестиції в будівництво причальної лінії (довжина 300 і 350 м), хвилелому (довжина 900 м), який розташують паралельно берегоукріплювальним спорудам, що обмежують існуючий Карантинний мол. І проведе днопоглиблювальні роботи в акваторії до 15 метрів. Німецькі партнери повинні були здійснювати будівництво північного й південного берегоукріплень (920 м), з’єднавши новий причал з наявною дорогою до транспортної естакади. Крім того, німецькі колеги готувалися оснастити термінал перевантажувальною технікою.
Будівельні роботи були розраховані на 3 роки, тобто в 2013-му контейнерний термінал мав стати до ладу.
Завдяки будівництву такого сучасного причалу для оброблення великотоннажних контейнерних суден спільна потужність контейнерного термінала на Карантинному молу зросте до 850 тис. TEU на рік. Загалом контейнерний термінал зможе обробляти понад 1,2 млн TEU на рік.
Пізніше через різні причини будівництво було заморожено.
Адміністрація морських портів України (АМПУ) і ДП «Контейнерний термінал Одеса» (ДП «КТО») 25 травня 2017 року підписали додаткову угоду до проекту «Карантинний мол» з будівництва хвилелому в Одеському порту. Документ передбачає будівництво хвилелому й днопоглиблення біля причалів 1к-2к.
«Ми нарешті підійшли до чітких і зрозумілих дій із закінчення будівництва на Карантинному молу. Це стало можливим, у тому числі, завдяки домовленостям АМПУ про залучення фінансування з боку німецького уряду. Реалізація проекту повинна забезпечити збільшення потужностей переробки контейнерів на 600 тис. TEU на рік», — зазначив керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс.
Укладанню додаткової угоди передувало підписання протоколу переговорів між АМПУ й міністерством транспорту Німеччини про можливість залучення міждержавного кредиту німецького банку розвитку для завершення будівництва хвилелому й проведення днопоглиблювальних робіт. Підписання відбувалося в присутності представників федерального міністерства економіки й енергетики Німеччини, представника банку KfW, керівництва компанії ДП «КТО». Захід відбувся 18 травня 2017 р.
А 10 травня 2018 року було розморожене будівництво контейнерного термінала в Одеському морському торговельному порту. Насамперед, відновилося будівництво огороджувального хвилелому.
Скоригований проект «Контейнерний термінал на Карантинному молу потужністю не менше 600 тис. TEU» затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 р. № 911-р. Титул об’єкта будівництва затверджений Міністерством інфраструктури України 02.02.2018 року.
Під час корегування проектної документації спорудження хвилелому завдовжки 900 м розділене на чотири основні ділянки, нумерація яких встановлена з півдня на північ, відповідно до виконання будівельних робіт.
Сьогодні підприємство «Маст-Буд» розпочало виконувати будівельні роботи на ділянці-2 завдовжки 230 м, що зазнала деформації. Планується забивання тимчасових швартових паль, відсипання піщаних укосів із захисним щебеневим шаром, відсипання кам’яної наброски і укладання тетраподів. Вартість робіт — понад 300 млн грн. Орієнтовний термін виконання становитиме 25 місяців.
За словами Р. Вецкаганса, Міністерство інфраструктури України та ДП «АМПУ» ведуть переговори про можливість фінансування будівельних робіт на ділянці-3 завдовжки 520 м (включно з 10 м сполучення з ділянкою 4) і ділянці-4 (90 м) огороджувального хвилелому і днопоглиблення акваторії Карантинної гавані за рахунок кредитних коштів KfW у рамках Меморандуму про спільні наміри урядів України і Федеративної Республіки Німеччина.

В’ячеслав ВОРОНКОВ.

Одеса.

 

ЦИФРА ДНЯ

Загальна кошторисна вартість будівництва об’єкта — 6 426 597,935 тис грн. У тому числі кошти ДП «АМПУ» — 3 651 467,313 тис. грн, кошти інвестора ДП «КТО» — 2 775 130,622 тис. грн.

 

КОМПЕТЕНТНА ДУМКА

Райвіс ВЕЦКАГАНС, керівник ДП «Адміністрація морських портів України»:

— Відновлення будівництва хвилелому — це прорив у реалізації одного із масштабних інфраструктурних проектів країни, який здійснюється на основі державно-приватного партнерства. Для нас було пріоритетним завданням розморозити цей довгобуд у портовій сфері. Будівництво зрушило з мертвої точки. А днями за участю міністра інфраструктури України відбулася зустріч із представниками німецького банку KfW, метою якої було підтвердження зацікавленості сторін у виділенні фінансування для завершення проекту. Йдеться про 60 млн євро. Такий обсяг вкладень потрібен для завершення будівництва хвилелому і проведення необхідних робіт із днопоглиблення акваторії Одеського порту в районі нового контейнерного термінала.

Ігор ТКАЧУК, начальник Одеської філії «АМПУ»:

— Одеський морський торговельний порт був і залишається лідером на контейнерному ринку України. Впевнений, що після завершення будівництва термінала Карантинний мол порт зміцнить свої позиції в Чорноморському басейні. Відразу ж після відновлення будівництва хвилелому на термінал була завезена вся необхідна техніка: бульдозер, екскаватор, автокран. Також зібрана плавуча платформа і виготовляються опори. І українська сторона, і наші німецькі партнери зацікавлені в тому, щоб цей інвестиційний проект був завершений у намічений термін.