«Банк Кредит Дніпро» - чи так усе просто, як вони обіцяють?

«ГОЛОС УКРАЇНИ» РЕКОМЕНДУЄ/НЕ РЕКОМЕНДУЄ

Погляд очима юриста: на що варто звернути увагу

В Україні фінансовий сектор економіки представлено здебільшого банками. Тож вибір, де зберегти гроші чи звідки залучити їх, стоїть не між банком та чимось ще, а лише між різноманітними банками. Для того щоб розібратись, на що варто звертати увагу фізичній особі при позичанні чи залученні коштів під %, розглянемо ситуацію на прикладі реального банку та його умов. Сьогодні це буде Публічне акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро».

Основним документом, що регламентує відносини цього банку зі своїми клієнтами-фізичними особами, є 48-сторінковий Універсальний договір банківського обслуговування (далі й тут, й у документах самого банку — УДБО). Такий інструмент для самого банку є чудовим механізмом, бо дає змогу проводити всю свою діяльність із фізичними особами лише на своїх правилах та з максимальним урахуванням власних інтересів без ризику заплутатись у власних договорах. Це виражається в тому, що:

* клієнту пропонується розглядати УДБО лише як договір приєднання, тобто за принципом «усе або нічого»;

* УДБО є договором, до якого приєднуються на основі заяви-згоди, що міститься і в договорах депозиту, і кредиту чи банківського рахунку. Тож клієнт матиме на руках один договір того типу, що передбачений для відповідної послуги, а до другого договору (УДБО), його умов і вимог він добровільно (безальтернативно) долучається під час підписання першого;

* клієнт зобов’язується прочитати та безумовно погодитись з усіма 48 сторінками УДБО, безвідклично підтверджує, що УДБО йому зрозумілий, є розумним та справедливим, з дотриманням принципу «свободи договору»;

* банк може в односторонньому порядку у будь-який момент змінити УДБО (і повідомити про це на стенді, в банку та/чи на своєму сайті). Клієнт буде вважатись належним чином (зокрема й письмово) про це повідомленим, якщо буде від нього відсутня, на дату набуття чинності відповідних змін, окрема заява про розірвання відповідного договору чи договорів (не пізніше, ніж за 3 операційні дні до набуття чинності новими правилами). Пікантним моментом є й те, що банк у самому тексті УДБО не позначає дату публікації/набуття чинності змінами (хоча тепер, на відміну від редакції 09.01.2018 року, принаймні наявне поле для цього, хоч і в файлі, що на сайті банку, воно порожнє). Так, у теперішній редакції УДБО на сторінці 1-й зазначено, що вона затверджена певним органом банку 05.02.2018 року, а ось на сторінці 2-й, в «історії документа», вже фігурує 2017-й, без уточнення дати. Але якщо банк раптом вирішить поставити дату «заднім числом», об’єктивно, у клієнта відсутня змога однозначно довести, що на певний момент, який його цікавить, діяла інша редакція УДБО (що могла мати вигідніші для клієнта умови, наприклад). Також варто врахувати, що у разі конфлікту, зокрема такого, що вирішується в судовому порядку, особі ще потрібно буде довести свою позицію доказами. А без проставленої дати в УДБО доведеться якимось іншим чином доводити його дійсність на момент укладання договору;

* окремі умови УДБО не є фіксованими та можуть змінюватись незалежно від тексту УДБО в будь-який момент (щодо третіх сторін по «PRIORITY PASS», «LoungeKey»; список країн підвищеного ризику);

* передбачено цілу низку випадків «договірного списання» коштів (коли сума знімається «автоматично»), на які погоджується клієнт (цілий розділ 9);

* клієнт шляхом підписання договору надає банку свій безумовний та безвідкличний дозвіл на дії з інформацією, що є банківською таємницею (нині це невичерпне коло осіб, серед яких і будь-які юридичні особи, що можуть отримати цю інформацію і незахищеними каналами зв’язку). Тож, якщо раптом конфіденційна фінансова інформація клієнта опиниться у вільному доступі, то йому варто пам’ятати, що з ризиком настання такого випадку він уже завчасно погодився та прийняв його;

* клієнт надає згоду на отримання від банку інформаційних повідомлень;

* клієнт надає свою згоду банку або визначеному ним іншому розпоряднику бази персональних даних на передачу відомостей із бази, у тому числі таких, що становлять банківську таємницю, без додаткового повідомлення банком про такі дії, і ця згода є безстроковою;

* клієнт дає банку дозвіл на обробку, у тому числі й передачу будь-якій третій особі, його персональних даних без будь-яких обмежень. Наприклад, однією із таких «інших» осіб може бути колекторська організація (якщо банк таких залучає чи прийме таке рішення в майбутньому), що отримає доступ до вашої персональної (а трохи вище — банківської) інформації й цілком зможе скористатись нею;

* клієнт надає свою згоду та погоджується з тим, що банк має право здійснювати фотозйомку та відеонагляд, фотографування клієнта та його документів, а також фіксацію усіма можливими технічними засобами контактів із клієнтом (у тому числі аудіозапис телефонних розмов та інше) у приміщеннях банку та на пристроях банку. Банк має право зберігати відеозаписи та фотографії у подальшому, а також розповсюджувати їх при відсутності суперечності з чинним законодавством України. А клієнт підтверджує, що надає банку право використовувати відеозаписи, фотографії та записи телефонних розмов як докази у процесуальних діях та підтверджує, що використання таких відеозаписів, фотографій та записів телефонних розмов не є порушенням його конституційних прав згідно із статтею 31 Конституції України, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо;

* у клієнта є 30 днів на оскарження проведеної операції (скажімо, зникли гроші з рахунку), а відсутність оскарження є згодою клієнта з операціями;

* клієнт зобов’язаний самостійно відстежувати та знайомитись зі змінами до УДБО, тарифів, Умов залучення депозитів. А тому з інтервалами не більш як 15 календарних днів клієнт зобов’язується відвідувати офіційний сайт банку, перевіряти поштову та/або електронну кореспонденцію. Якщо ж цього не зроблено, то клієнт не може посилатися на свою необізнаність зі змінами як підставу для звільнення від грошових та негрошових зобов’язань перед банком;

* грошова відповідальність банку узгоджена з клієнтом у загальному розмірі 0,01% суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але у будь-якому разі не більш як 2% суми неналежного переказу. Тобто у разі втрат з рахунку клієнта чи прострочення переказу із вини банку банк компенсує до 2% від суми платежу;

* строк позовної давності банку до клієнта становить 10 років! А навпаки — клієнта до банку — стандартні 3 роки;

* також є й кумедні речі — «часник» замість «учасник» у пункті 5.9.3., два різні пункти 3.5.3. УДБО.

Змушує задуматись той факт, що в нумерації сторінок передбачено їх 48, але УДБО закінчується на 47-й пронумерованій із підписом представника банку. Вочевидь, це просто непомічена прогалина. Проте, теоретично, ця сторінка може існувати із будь-якими додатковими умовами.

Депозитні відносини

На внесення коштів по договору у клієнта є лише 1 день із моменту підписання банком відповідного договору вкладу (та ж операційна доба).

Банк залишає за собою не лише право в односторонньому порядку змінювати % за депозитом (вкладом) на вимогу, а й, «у разі зміни ситуації на грошово-кредитному ринку України», можливість змінювати умови залучення депозитів (їх типи, строки) в односторонньому порядку.

У цьому банку, окрім депозитів, передбачені ще й іменні ощадні сертифікати. Потрібно враховувати, що між сертифікатом та депозитом є низка відмінностей, одна з яких це те, що на сертифікати на пред’явника не поширюється гарантія Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (до 200.000 гривень), а поновлювати такий втрачений сертифікат доведеться через суд.

Кредитні відносини

Банком передбачається надання споживчих кредитів. А це значить, що на такі кредити поширюється і дія ЗУ «Про захист прав споживачів». Це позитивний чинник для клієнта, оскільки цей закон передбачає додаткові права та гарантії для такого клієнта-споживача.

У разі, якщо кредитний договір є складовою частиною комплексного договору про надання банківських послуг, то умови, викладені в SMS-повідомленні банку, про встановлення ліміту кредиту вважаються погодженими умовами кредитування на момент укладення такого договору.

Варто зазначити, що в наявній редакції УДБО черговість погашення заборгованості за кредитом має такий вигляд: прострочене тіло кредиту стоїть на першому місці, а прострочені % — на другому; ці ж складові, але не прострочені, — на третьому та четвертому відповідно; після них — комісії (спочатку прострочені), неустойки й збитки самого банку, які йому завдані клієнтом. Це позитивний чинник для боржника, оскільки у інших банках можливі й ситуації, коли тіло кредиту погашається в останню чергу, що дає змогу максимізувати витрати клієнта на погашення простроченої заборгованості. Також клієнт має право повністю чи частково достроково повернути кредит.

Банк залишає за собою можливість змінювати кредитора (наприклад, замість цього банку клієнт буде винен уже іншому чи колекторам).

Сторони в УДБО домовились, що у разі смерті клієнта банк припиняє нарахування % за користування його кредитом, комісій (за наявності) — із дати смерті, якщо банк отримав документальне підтвердження цього факту.

Рахунок у банку (і карткове обслуговування)

Тут цікавим моментом є те, що для зарплати, стипендії, пенсії, соціальної допомоги тощо відкривається окремий рахунок, який можливо використовувати виключно для надходжень по такому переліку (передбачені наслідки за порушення: або повернення таких нецільових коштів до джерела, або додаткове оподаткування усіх надходжень на такому рахунку за поточний місяць).

Також, якщо клієнт бажає зняти в касі більш як 5.000 гривень, то банк собі лишає аж 5 банківських днів (на кшталт робочих) для видачі такої суми грошей. Або ж клієнт має звернутись із замовленням цієї суми, проте саме до того відділення, де такий рахунок було відкрито.

Клієнт погоджується та не заперечує, що курси валют можуть змінюватися протягом дня, а сума операції, повідомлена клієнту будь-яким чином, може не співпадати з тим обсягом грошей, котрі з нього будуть списані (якщо оплата здійснюється в іноземній валюті чи хоч і в Україні, проте через іноземний банк або процесінговий центр).

Платіжна картка, а також грошові кошти, що держатель залишає у банкоматі на термін, більш як 20 секунд після появи відповідного повідомлення на екрані банкомата, автоматично вилучаються банкоматом.

Проте можна відкрити рахунок і без оформлення картки.

Дистанційний банкінг

Користування оформлюється окремою заявою чи розділом у заяві. Тобто «FreeBank» не є безумовною опцією банку.

У разі неправильного зазначення реквізитів або відсутності необхідної інформації для зарахування коштів банк отримувача може повернути переказ протягом 4 робочих днів. І це обов’язок клієнта перевіряти, чи не було повернення платежу або повідомлення про уточнення реквізитів.

Щодо GSM-banking, клієнт погоджується з тим, що:

* банк може самостійно визначити та встановити часові обмеження щодо відправки SMS-повідомлень протягом доби;

* інформація про стан його рахунку та рух коштів передаватиметься незахищеними каналами зв’язку та може стати відомою третім особам.

Підсумки

Для уважного клієнта банку також має значення й структура його власності (те, кому належить банк). Бо хоч ця інформація й не має прямого та безумовного впливу на стан банку, проте, як засвідчив досвід останніх чотирьох років, усіляке трапляється. Відповідно до інформації, представленої самим банком на своєму офіційному сайті, станом на 01.01.2018 року кінцевим та одноосібним його власником виступає громадянин України Пінчук Віктор Михайлович із міста Київ.

Хоча замість прямої участі в ролі акціонера структура має дещо інакший вигляд: безпосереднім володільцем цього банку є одна компанія з Кіпру, котра повністю належить інший компанії з Кіпру, яка вже в свою чергу на 99% належить безпосередньо Пінчуку В. М., а на 1% — компанії з Белізу (яка теж повністю належить Пінчуку В. М.).

Варто зазначити, що цей аналіз не є вичерпним, оскільки зміст більш як 50 сторінок УДБО, заяв-додатків та інших документів ніяк не вмістити в форматі однієї газетної статті. Відповідно до назви файлу УДБО, зміст котрого й було тут проаналізовано, цей аналіз ґрунтується на його версії від 15.02.2018 року, оскільки у тексті, що аналізується, дата не зовсім зрозуміла.

Загалом практично у кожного банку в Україні більш-менш схожа ситуація з умовами договорів із фізичними особами, а також — підходи до формування цих документів. Проте зазвичай певні відмінності все ж є. Тож бажаю вам терплячості при прочитанні тих умов під час пошуку банку, на котрі ви погоджуєтесь при співпраці з банком, та в подальшому слідкуванні за змінами в них. Бо усе це читання займає немало часу.

Олег КОКОВІН,
юрист.

Висновок: «Голос України» не може рекомендувати ці умови банківського обслуговування.