Новий навчальний заклад — Подільський науково-технічний ліцей для обдарованої молоді — створено у Вінниці. Тут поглиблено вивчатимуть точні науки. Навчання безплатне, як і проживання та харчування. Навіть спілкування буде незвичним. Чим ще, крім математики, фізики й інформатики, житиме заклад, який відкриє двері 1 вересня нинішнього року? Про це розповів його директор Віталій КОЗАЧЕНКО (на знімку).
ДОСЬЄ
Віталій Козаченко, якому в останній день червня виповнилося 53, закінчив Вінницький державний педагогічний університет (на той час інститут). Працював учителем фізики та інформатики у Вінницькій міській школі №5, заступником директора у школі №29. У 2003 році очолив педагогічний колектив однієї з найбільших шкіл — №26, де набувають знань 1700 учнів. Досвідчений керівник і педагог має друковані праці з психології у галузі нейролінгвістичного програмування. З улюблених справ — вирощування винограду. Нині в нього на ділянці 70 сортів. Ще одне заняття, що його можна назвати незвичним, — реконструкція старовинної зброї, такої як луки, стріли. За волонтерську діяльність Віталій Козаченко торік нагороджений Грамотою Верховною Ради України.
Ліцей фінансуватимуть з обласного бюджету. Новий заклад має ліквідувати прогалину у вивченні точних наук. У районах області нема жодного класу з поглибленим опануванням математики, фізики чи інформатики. Зате є обдаровані учні. На жаль, у сільській глибинці вони не мають можливостей розкрити свої здібності. Школярів обласного центру також прийматимуть. Ліцеїстами можуть стати ті, хто закінчив 8-й, 9-й, 10-й класи й успішно склав тести.
— Подільський ліцей, так скорочено називаємо свій заклад, створено на базі Вінницького національного технічного університету, — каже Віталій Козаченко. — Це дуже позитивний момент, бо учні в позаурочний час на факультативних заняттях користуватимуться лабораторіями, науковими центрами тощо. Маємо таку домовленість з адміністрацією університету, зокрема, з його ректором Володимиром Грабком. Університет надав в оренду не тільки приміщення для навчання, а й місця в гуртожитку, де проживатимуть іногородні ліцеїсти.
На початковому етапі плануємо створити вісім навчальних класів. У них поглиблено вивчатимуть три дисципліни — математику, фізику, інформатику. Через рік-два додамо в програму поглиблене вивчення економіки і хімії. Якщо у звичайних школах у кращому разі мають 6—7 годин математики на тиждень, то в ліцеї буде дев’ять годин плюс 2,5 години факультативу. Те само з інформатикою. Її вивчатимуть до 12 годин на тиждень. Заклад розраховано на 500 учнів. На таку кількість маємо ліцензію Міносвіти і науки.
Вступників тестуватимуть
— Зарахування на навчання відбуватиметься після проходження тестування, — продовжує Віталій Козаченко. — Одразу уточню: рейтингової оцінки не буде. Застосовуємо інший принцип: «склав — не склав». Тести з української мови, математики, а також на вибір — з фізики чи інформатики. Стосовно двох останніх предметів ще тривають дискусії. Перевірку знань учні проходитимуть у серпні, причому в один день. Наприклад, тест з української мови розрахований на 15 хвилин, з математики — на 45 хвилин. Для вступників створили максимальні зручності. Дату і час складання тестів визначатимуть вони самі чи їхні батьки. Коли їм зручно, тоді й приїжджатимуть до ліцею.
Крім того, учнів підтримуватимуть гарним словом, щирою усмішкою. У кожної дитини є її найкращий друг — мобільний телефон. Його не відбиратимемо, як це робиться під час ЗНО. Якщо учень захоче, може скористатися. Не станемо заперечувати. Однак будемо радити користуватися власними знаннями. Якщо їх недостатньо, це одразу виявиться під час занять, і учень не зможе надалі навчатися.
Ядро педагогічного колективу уже сформовано, — зазначає директор ліцею. — До нього увійшли знані в місті педагоги. Інших прийматимемо на конкурсній основі. Чимало роботи чекає на соціального педагога, психолога.
Як пояснив директор, навчання у позаурочний час відбуватиметься у формі факультативів, інтегрованих чи диференційованих курсів. Ліцеїсти долучатимуться до наукової роботи, наукових досліджень на університетській базі. Про це є домовленість з керівником ЗВО.
«Пане директоре» — старовинна форма звертання
— Особливість нашого закладу не тільки в поглибленому вивченні технічних дисциплін, — продовжує Віталій Козаченко. — Ліцей — це територія державної української мови, якою відбуватимуться заняття і спілкування. Крім того, спробуємо відродити невиправдано забуте традиційне українське звертання на кшталт: пане Володимире, пане директоре, пане вчителю. Відповідно, і вчителі так само звертатимуться до учнів. Така форма збігається з баченням учителів-ентузіастів, адміністрації. На нашу думку, нині це одна з найбільш коректних форм звертання, а також спосіб, що виказує повагу один до одного.
Чи не будуть ображатися вчителі, коли учні називатимуть їх тільки по імені? Найстарший з-поміж них директор, якому 53 роки. «Мене нітрохи не хвилює, — каже він, — що восьмикласники чи учні інших класів говоритимуть «Пане Віталію». Якщо директор це сприймає позитивно, сподіваюся, інші вчителі також не матимуть претензій. Утім, залишаємо і звичну форму — по імені і по батькові».
Прочитайте «Фах» — це цікаво і повчально
Директор ліцею під час спілкування згадав відомий твір Айзека Азімова під назвою «Фах». Каже, радить його прочитати майбутнім ліцеїстам. Науково-фантастичне оповідання не тільки цікаве за сюжетом.
— Якраз перед вибором професії варто звернути увагу на популярний твір американського автора, — зазначає Віталій Козаченко. — В ньому йдеться про утвердження сили інтелекту, самостійного мислення. Особливо наголошується, наскільки важливою є самоосвіта. Тим паче головний герой твору також мріяв стати програмістом. Так само про це плекає надію багато хто з наших ліцеїстів.
Віктор СКРИПНИК.
Фото надано автором.
Вінницька область.
