НАТО підтверджує підтримку рішень, ухвалених на саміті в Будапешті 2008 року, за якими Україна в майбутньому може стати членом Альянсу. Про це йдеться у заяві, ухваленій за підсумками засідання Грузія—Україна—НАТО, яке відбулося учора, інформує «Європейська правда». Зустріч пройшла у Брюсселі в рамках саміту організації 11—12 липня. У заяві союзники закликали Київ використовувати всі доступні інструменти під егідою Комісії Україна—НАТО, зокрема, Річну національну програму. Вони також привітали значний прогрес у здійсненні реформ у нашій країні, зокрема, ухвалення парламентом закону про Антикорупційний суд та закону про національну безпеку.

У заяві, ухваленій за підсумками засідання Грузія-Україна-НАТО, також ідеться, що миротворча місія ООН повинна отримати доступ до всієї території конфлікту на Донбасі, в тому числі з російсько-українським кордоном. Учасники засудили практику порушень прав людини та дискримінації в анексованому Криму і закликали Кремль звільнити українських політв’язнів та заручників. Лідери засудили будівництво Росією та часткове відкриття мосту через Керченську протоку, назвавши це ще одним порушенням суверенітету й територіальної цілісності нашої держави.
Євроатлантичні прагнення України Альянс підтвердив й у спільній декларації, якою завершився перший день саміту. В документі наголошується, що «незалежна, суверенна та стабільна Україна, яка твердо дотримується принципів демократії та верховенства права, є запорукою євроатлантичної безпеки».
Також у декларації сторони підтвердили відданість ключовому принципу, що напад на одну з них означатиме напад на всіх, та вирішили збільшити структуру НАТО на понад 1200 співробітників і підвищити готовність своїх військ. Вагому увагу приділено Росії, «агресивні дії якої, зокрема з погрозою та використанням сили для досягнення політичних цілей, кидають виклик Альянсу, а також підривають євроатлантичну безпеку та заснований на правилах міжнародний порядок». У тексті підтверджується мета, ухвалена під час саміту в Уельсі 2014 року, — довести видатки на оборону до 2% ВВП. Після багатьох років скорочень оборонних витрат нині всі члени Альянсу їх збільшують. Цього року вісім країн досягнуть або впритул наблизяться до двох відсотків.
Саме витрати на оборону стали гарячою темою дискусій між ЄС та США. Американський президент Дональд Трамп обурений, що багато держав-членів НАТО не виконують зобов’язання про виділення 2% ВВП на оборону. І якщо перед від’їздом на саміт він говорив про 2%, то в Брюсселі заявив, що організація має збільшити видатки на оборону до 4% від ВВП. Пізніше представники Білого дому пояснювали, що заява Президента не була формальною пропозицією. В Альянсі зауважили, що вітають прагнення союзників витрачати більше на оборону, але чинні домовленості передбачають витрати обсягом у 2% від ВВП. На тлі цієї суперечки американський лідер навіть пригрозив виходом США з НАТО. Через це вчора відбулася екстрена зустріч, не передбачена порядком денним саміту. Одразу після цих перемовин Трамп заявив, що за їх підсумками не розглядає можливість виходу його країни зі складу Альянсу.
Через ці перипетії було скасовано низку двосторонніх зустрічей Д. Трампа, але... не з українським президентом. Принаймні так повідомила низка ЗМІ з посиланням на дипломатичні джерела в адміністрації українського лідера. У четвер про домовленість щодо переговорів із очільником Білого дому заявив і сам Петро Порошенко. Офіційної інформації про ці перемовини на момент верстки номера не було.
Тема «Північного потоку -2» не згадувалася в офіційних документах цьогорічного саміту. Проте Д. Трамп у заявах продовжував наполягати, що проблему з газогоном «потрібно розв’язувати». Однак не таким категоричним він здавався у питанні Криму. На запитання журналістів про можливість або неможливість визнання анексії півострова він уникнув прямої відповіді, але поклав відповідальність за це на свого попередника Барака Обаму.
У рамках візиту в Брюссель П. Порошенко провів низку двосторонніх зустрічей, зокрема з президентом Польщі Анджеєм Дудою.