Сергій МАРТИНЧУК: «Наша головна інвестиція - діти»
Так сталося, що наша розмова з головою Печерської районної в місті Києві державної адміністрації відбулася не в його службовому кабінеті, а у військовій частині № 3066, де мав пройти день відкритих дверей для печерських дітей.
Сергій Мартинчук (на знімку) запропонував перенести зустріч туди, щоб наочно продемонструвати один із пріоритетів роботи РДА. І треба сказати, що таке поєднання не завадило цікавому спілкуванню з очільником району.
Захід до Дня захисту дітей.
Одна з виробничих дільниць ТОВ «Український центр реабілітації ветеранів Афганістану», яке забезпечує протезно-ортопедичними виробами учасників АТО, осіб з інвалідністю афганської війни, дітей з інвалідністю, ветеранів Великої Вітчизняної війни та інших. Загалом за 27 років своєї діяльності ТОВ «Український центр реабілітації ветеранів Афганістану» надало кваліфіковану допомогу понад 12 тис. осіб.
Меценатський проект реставрації церкви XII ст. Спаса на Берестові.
— Сергію Олександровичу, якщо стисло охарактеризувати район — які його особливості?
— На території Печерського району розміщені адміністрація Президента України, Верховна Рада, Кабінет Міністрів, Генеральна прокуратура. Тобто буквально всі вищі органи законодавчої, виконавчої, судової влади, 36 іноземних представництв. У нас понад 150 тисяч мешканців, з яких майже 8 тисяч — переселенці із зони антитерористичної операції. Попри щільність численних старих забудов, інфраструктура району досить розвинена. Тут, приміром, найбільше станцій метро — їх аж 14! Іще одна дуже важлива деталь — Печерськ надзвичайно багатий на духовну спадщину, історичні пам’ятки. У вихідні його відвідують майже два мільйони туристів. Деколи виникають критичні проблеми із паркуванням автомобілів, але намагаємося їх розв’язувати. Спеціальні служби району разом із громадськими організаціями ретельно працюють над тим, щоб наші вулиці були охайними і доглянутими, щоб зберегти та вдосконалити історичну цінність і одночасно рухатися вперед.
— Нещодавно в столиці відбулася виставка «Зроблено в Києві», на якій була представлена, зокрема, і продукція 15 підприємств Печерського району та двох науково-дослідних установ. Одне з найвідоміших, поза всяким сумнівом, — КП СПБ «Арсенал». Яке місце у столичному промисловому потенціалі «Арсенал» посідає сьогодні? Наскільки авторитетний нині його бренд? Чи інтегровані це та інші підприємства у життя району?
— Відповідно до даних Головного управління статистики у місті Києві промисловий комплекс Печерського району складається зі 114 підприємств. Серед них є, так би мовити, гранди, які займаються ракетобудуванням, зміцненням обороноздатності нашої країни. Водночас чимало підприємств, установ, організацій виготовляють харчові продукти, вироби медичного, соціального призначення, зокрема, протези, очні кришталики та багато іншого. Що стосується заводу «Арсенал», то історичні традиції на ньому живуть і множаться. Хоча його сьогодення дуже залежить від державного замовлення. Втім, під час виставки «Зроблено в Києві» керівництво підприємства запевнило, що державних замовлень побільшало. Окрім того, вистачає їх і з інших країн. Тож нині завод працює стабільно. Але, знову ж, ми чудово розуміємо, що ті напрацювання, які були раніше, вже дещо застаріли, гостра конкуренція вимагає новацій. І саме ця конкуренція сприяє розвитку. Нині конструкторське бюро «Арсеналу» в цьому плані вже чимало зробило. Насамперед для Збройних Сил України. Причому аналогів деяких його розробок у світі немає.
— Яка вага промислового потенціалу району в наповненні бюджету?
— Тут треба зважити на ту обставину, що Печерський район історично став, можна сказати, своєрідним тотемом реєстрації багатьох підприємств, але ж це не означає їхнє безпосереднє тут розташування. У когось тут центральний офіс, у когось — штаб-квартира, самі ж виробництва винесені за межі міста, а деякі — й області. Наприклад, футбольний клуб «Динамо». Його зареєстровано на території Печерського району. Але всі знають, що база клубу — за межами Києва. Багато є підприємств вугільної промисловості, що безпосередньо зареєстровані у Печерському районі, а діють вони на сході нашої країни. Тож якщо взяти за фактом, то в районі діє лише десь половина зареєстрованих тут підприємств. Якщо ж вести мову про плідність їхньої роботи, то її можна проілюструвати, зокрема, на прикладі компанії «Доля і Ко. ЛТД», яку я нещодавно відвідав. Це підприємство співпрацює з компанією «Моторола» і займається розробкою та виготовленням сучасних засобів зв’язку та телекомунікацій, передусім для української армії. Деяким з них аналогів у світі, знову ж таки, немає. Працює компанія майже на ентузіазмі. Головний пріоритет у її роботі — якість продукції: щоб наші бійці завжди почувалися в безпеці. За словами керівника, компанія сьогодні шукає базу для розширення. Тобто її потенціал уже виріс, у нинішніх межах уже тісно. Їм пропонують гранти і контракти представники інших країн. Але ж у нас надзвичайно патріотичні люди. Вони кажуть: доки не забезпечимо обороноздатність нашої держави, на інших не працюватимемо. При такому підході і податки сплачуються справно. Причому чималі.
— Які позитивні зміни відбуваються в соціальній сфері? Зокрема, в медичній?
— Особисто я вже підписав декларацію зі своїм лікарем. Що стосується стратегії, визначеної Міністерством охорони здоров’я України, то в її реалізації Печерський район — серед лідерів. Водночас розуміємо, що не все в ній переконливо і виправдано. Коли працююча людина визначається з лікарем — це одне питання. Інше ж — постановка самої системи охорони здоров’я. Маю, зокрема, на увазі, місце в структурі надання медичної допомоги діагностики. Певен: поки у нас не буде її рівня, який відповідатиме міжнародним стандартам, ми не розумітимемо, що лікуємо. Бо, хоч би яким досвідченим фахівцем був лікар, він не може встановити остаточний діагноз, посилаючись лише на скарги пацієнта. Отож переконаний, що реформу необхідно було починати з покращення матеріально-технічної бази. Маючи на руках результати УЗД, МРТ, КТ тощо, людина знатиме, яка причина того, що її турбує. З огляду на це я переглянув би напрямки реформи. Це не лише моє бачення, а й мешканців, які також подають до РДА свої зауваження. Реформи треба робити з землі, а не з неба. Це розуміли ще наші пращури, які кидали зерна в землю. Саме із землі виростав пагін, який давав урожай. Дуже сподіваюся, що наш уряд колись таки перегляне ставлення до реформування і прислухатиметься до позицій місцевих адміністрацій, які ґрунтуються на спілкуванні з громадянами, врахуванні їхніх думок. На превеликий жаль, міністра не вистачить, щоб почути всю країну.
— Що робиться в районі для дітей, які умови створені для освіти, духовного розвитку, дозвілля школярів і малечі?
— Діти — це наша головна інвестиція. Те, що ми вкладемо нині в наших дітей, те й отримаємо через певний проміжок часу. Ось зараз ми — у військовій частині № 3066. Це база Національної гвардії України, де військовослужбовці проходять і строкову службу, і за контрактами. Військово-патріотичне виховання ми, на превеликий жаль, занедбали, точніше, просто про нього забули. Якщо проаналізувати, скільки дітей у школі приходять на фізкультуру, а скільки, з довідками про сколіоз, плоскостопість і так далі, звільняються від фізичних навантажень, статистика буде невтішною. Дуже прикро, але здорових дітей зовсім мало. А ми ж хочемо, щоб нація була міцною. У Збройні Сили йде хто? Сильні, здорові хлопці. Тому ми поєднуємо поняття національної безпеки зі здоровим способом життя. Сьогодні до військової частини запрошено дітей, які перебувають у літньому таборі гімназії № 109. Хочемо, щоб діти зрозуміли: військова служба нелегка, але відповідальна і потрібна. Раніше ми возили школярів на базу Національної гвардії України у спеціалізований військовий комплекс. Проводили різноманітні конкурси, щоб діти усвідомили, що таке згуртованість, що таке команда. Як потрібно підтримувати один одного. Звичайно, це лише один з аспектів нашої виховної роботи. Дбаємо й про фізичне загартування учнів, їхній відпочинок, удосконалення навчального процесу, створення для нього належних умов, про підвищення успішності. І якщо провести зріз у масштабах міста Києва по отриманих золотих медалях, то Печерський район традиційно посідає перші місця.
— Нещодавно з’явилася інформація про відкриття на Печерську центру з надання безоплатної правової допомоги «Порушили твої права — повідом нам». Чия це ініціатива, на що робиться розрахунок, наскільки затребуваним може бути такий сервіс?
— На превеликий жаль, є люди, які навіть елементарних речей не знають. Наприклад, яка у нас республіка: парламентсько-президентська чи президентсько-парламентська. Тож створення вільного доступу до фахівця, який може надати будь-яку юридичну консультацію на безоплатній основі, допомагає людині зрозуміти, в якому суспільстві вона живе, з характером яких потреб постійно зіштовхується, як можна вирішити проблеми у законному руслі. Наша юридична допомога створена для мешканців, щоб вони не йшли до різних платних адвокатів, які у більшості своїй працюють виключно, щоб заробити і отримати від клієнта максимальну суму. Ми працюємо над тим, щоб люди були обізнані зі своїми правами і можливостями й самі визначалися, у який кабінет потрібно йти. Проводили соціальні опитування з приводу того, що нині найбільше хвилює наших громадян, аби завчасно мати базові відповіді на «стаціонарні» запитання — по класифікатору: від пріоритетного до менш пріоритетного. Переконаний, що такий соціальний сервіс нині дуже актуальний і потрібний.
Розмовляли Оксана КАЛУГІНА, Віктор КОЛОМАК.
Фото надані Печерською РДА.
