Добре, згода, нехай буде по-вашому: земля — це товар! Але чому український родючий чорнозем мусить стати джерелом збагачення лише для купки обраних? Чи у нас така коротка пам’ять, що ми вже забули ганебну приватизацію промислових підприємств у 90-х минулого століття, в результаті якої новоявлені скоробагатьки розвалили вітчизняну індустрію! Вкотре пересвідчуємося, що мораторії та заборони не діють. Бачимо це на прикладі з лісом та видобутком бурштину. Хочемо продавати-купувати — створюймо прозору законодавчу базу, виводьмо земельні відносини з тіні. Насправді ж не секрет, що земля давно продається по-піратському й нецивілізовано. Той продаж поза законом, а пересічні українці, що купують землю у такий спосіб, дуже ризикують. Висновок очевидний. Питання продажу землі треба вирішувати на законодавчому рівні. Часу майже не лишилося. Потрібно діяти.
Cтепан СКОРОХОД.
Чернігівська область.
