Восени минулого року в газеті «Голос України» було надруковано мій лист, в якому йшлося про учнів-волонтерів школи № 5, що в Жашкові на Черкащині. Я описав історію про пакет сухофруктів, заготовлений загоном учнів з командиром Інною Синчак, що потрапив до землянки батька дівчини.

Батько Інни вже відслужив, повернувся до дому, зустрівся з учнями, подякував їм і розповів про життя воїнів.

І цього року діти продовжують заготовляти корисні рослини для наших захисників. Уже насушили цвіт липи, зелень кропу та петрушки (на знімку). Тепер чекають на яблука та груші для заготовок на узвар.

Велику підтримку діти отримують від учительки Сухонос Наталії Петрівни. За збиранням рослин їх можна побачити в лісі, на луках, на городі.

Час від часу діти навідуються зі своїми запасами до будинку престарілих. Розраджують тамтешніх мешканців концертами. Особливо до вподоби стареньким пісні «Ой, чий то кінь стоїть» та «Несе Галя воду». Співають їх усі разом.

Бачачи працелюбність і завзятість діток, я виділив їм для сушіння та зберігання заготовок приміщення літньої кухні. А на присадибній ділянці — сотку землі. На кожному квадратному метрі, застосовуючи розсадний метод та правильний підбір культур, вони вирощують по два врожаї. Наприклад, після збору часнику одразу сіють столовий буряк. Поміж рядками цибулі висадили розсаду капусти...

Моїй радості не було меж, коли побачив, що до починань наших діток долучилися учні з інших шкіл — почали приходити на екскурсії. Маленька грядка стала своєрідним практичним посібником. Якось на ній навіть урок англійської мови проводили на тему рослинництва.

Жашків 
Черкаської області.

Фото надано автором.