Серію документальних стрічок про відомих вінничан почали знімати у місті над Південним Бугом за підтримки і безпосередньої участі фахівців комунального підприємства міськради «Центр історії Вінниці».

До Дня міста, у вересні, планують завершити роботу над фільмом «Оводов». Це розповідь про голову Міської думи Вінниці Миколу Оводова, якого досі називають реформатором. Протягом його головування (1899—1917) у місті з’явилися електростанція, трамвай, водогін, центральну вулицю почали освітлювати електричними ліхтарями. Запрацювали обласна лікарня імені Пирогова, театр. Зведені під керівництвом Оводова кілька будівель досі залишаються кращими архітектурними спорудами. Приміром, готель «Савой». На початку ХХ століття у цій будівлі з’явився перший у місті ліфт. Колишня водонапірна башта стала символом Вінниці, настільки оригінальна ця споруда. Нині у ній музей, на «маківці» майорить прапор міста, встановлено великий годинник, який відбиває час фрагментами мелодії. Тоді ж зведено будинок Міської думи, народний дім, закладено парк, розпочато спорудження телефонної станції.
За словами режисера стрічки Василя Медяного, знімати місто періоду до 1917 року непросто, бо навіть ті будівлі, що збереглися, зазнали змін. Їхній вигляд псують пластикові вікна або покрівля з сучасних матеріалів. Зате зберігся вагон першого трамваю. Він стоїть при вході до підприємства «Вінницька транспортна компанія». У ньому — музей електротранспорту міста. Тут уже відзняли частину стрічки. Знімальним майданчиком стане й територія обласної психоневрологічної лікарні імені академіка Ющенка з її старовинними будівлями. В об’єктив потрапить і центральна частина міста.
Роль голови думи виконує народний артист України, актор обласного театру імені Миколи Садовського Валерій Прус. Перші кадри — про те, як до провінційної Вінниці приїздить молодий лікар, випускник Київського університету Святого Володимира Микола Оводов. Він одразу показав себе у боротьбі з холерою у Подільській губернії, за що отримав орден Св. Анни ІІІ ступеня. Громада побачила у талановитого лікаря ще й організаторські здібності. У 1899-му Оводова обрали головою Вінницької думи. Переобирали ще кілька разів, аж до жовтневого перевороту. З життя він пішов у 1941 році. Сталося це в Одесі, де працював на той час лікарем.
Якщо про роботу голови думи збереглося багато документів, то про особисте життя майже нічого не відомо. Авторам фільму таки вдалося дещо дізнатися. Допомогли їм у цьому дослідники з комунального підприємства «Центр історії Вінниці». Вони ж — консультанти стрічки. Роль дружини голови думи виконує акторка Наталя Шолом. Його правою рукою був талановитий архітектор Григорій Артинов. Проектовані і збудовані під його керівництвом споруди вважають кращими у місті. А вінничани встановили пам’ятник зодчому. Роль Артинова у фільмі виконує заслужений артист України Анатолій Вольський. Загалом у стрічці задіяно понад 30 акторів театру імені Садовського.
Бюджет картини — лише 50 тисяч гривень. Замовник — підприємство «Центр історії Вінниці». Фінансують роботи за кошт громади. Це той випадок, коли мало хто з мешканців Вінниці поставить під сумнів витрачання коштів! У планах режисера Василя Медяного (це його ідея — серія документальних картин про відомих вінничан) — відтворити в кіно життя і творчість Миколи Леонтовича, Михайла Коцюбинського...

Вінниця.