Казати про те, що на Вінниччині зерно, насамперед озимої пшениці, уражене грибковими захворюваннями, несправедливо по відношенню до його виробників. Фахівці спростовують чутки про незадовільну якість збіжжя.
Ажіотаж створюють заради зниження ціни
На запитання, хто поширює в регіоні таку інформацію, керівник департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької ОДА Микола Ткачук відповів: «Це роблять окремі недобросовісні працівники лабораторій приватних хлібоприймальних підприємств. Говорять про ураження збіжжя так званими сажковими грибками. На нашу думку, ажіотаж створюється тільки заради зниження ціни. Авторитетно стверджую, що інформація не відповідає дійсності. Адже 70 відсотків намолоченого зерна за своїми показниками належить до продовольчого, тобто воно не може бути «хворе».
Якою є ситуація з якістю зерна та як позначилися на колосових затяжні дощі, розповів директор Вінницького інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН кандидат сільськогосподарських наук Олександр Корнійчук: «Неправильно стверджувати, що сажкові гриби можуть розвиватися тільки за підвищеної вологості, а саме цей аргумент використовують дезінформатори, — каже науковець. — Посушливе літо з його високими температурами — також сприятливі умови для появи спорів названого виду грибка. Під час моніторингів розвитку рослин науковці проводили його протягом усього періоду розвитку колосових, передумов для появи такого виду захворювання не було виявлено. Навіть його ознак не знаходили! Можемо з певністю стверджувати, що захворювань на сажкові гриби на зернових колосових культурах у нас немає».
За словами науковця, жодна з лабораторій, звідки вийшла інформація про нібито неякісне зерно, не уточнила, який саме вид грибкових захворювань вони виявили. «Стверджують одне: зерно уражене «сажкою», — продовжує Олександр Корнійчук. —
Коли запитуємо, як це встановили, кажуть, візуально. Такий спосіб існує, але він не дає можливості конкретно визначити ні виду гриба, ні його кількості». Дізнатися про це можливо із застосуванням спеціальної методики у лабораторних умовах. Вона складна, з використанням спеціальних хімічних реагентів».
Візуально не розпізнати
«Так, ми бачимо деяке почорніння колосся, — уточнює Олександр Корнійчук. — До цього призвело «стікання» зерна. Внаслідок значних опадів із зернівки вимиваються водорозчинні вуглеводи та амінокислоти. Це створює умови для розвитку грибів. Але це не сажкові гриби. Це ті, що при високій сонячній радіації зникають».
За словами науковця, у жодному із зразків зерна, перевіреного в умовах лабораторії інституту, «практично не було виявлено навіть ознак захворювання, а не самого процесу». Як пояснив директор інституту, аграрії використовують протравники, що мають два-три елементи діючої речовини для боротьби з грибковими захворюваннями. Вони дуже ефективні, знищують збудник незалежно від того, де він перебуває — у зародку зернівки, чи на її поверхні.
Досліджували зерно у ще одній лабораторії — обласного управління Держпродспоживслужби. Не так давно установа отримала нове сучасне обладнання. За словами керівника управління Григорія Сидорука, у шести досліджуваних зразках насіннєвого зерна не виявлено жодного випадку сажкових грибів. Перевірили стільки само зразків товарного зерна. Тільки в одному з них діагностували незначний відсоток грибкових спорів. За словами пана Сидорука, їх наявність була у межах допустимих норм. Він радить власникам зерна не витрачати марно час на суперечки. Краще скористатися послугами арбітражних лабораторій, підтвердити якісні параметри збіжжя і продавати його за достойною ціною. «У нинішньому році урожай дався важко, тому й ціна на зерно має бути висока», — наголошує Григорій Сидорук.
Свою точку зору на ситуацію висловив на прохання «Голосу України» один з фітопатологів. За його словами, тривалі дощі в період достигання, а потім і збирання зернових колосових культур, викликали розвиток оливкової плісняви. Це грибки, які уражують поверхню колоса. При високих температурах можуть накопичуватися на поверхні зернівки. І вони були, такі грибки. Втім, на вартість зерна вони не впливають. Зниження ціни дають тільки сажкові гриби. Візуально встановити їх неможливо.
Потрібна лабораторна експертиза.
Вінницька область.
Довідково
Протягом останньої декади липня нинішнього року в деяких районах краю випала тримісячна норма опадів.
Тим часом
На Вінниччині, станом на 9 серпня ц. р., намолочено другий мільйон тонн зерна. Зернові та зернобобові обмолочено на площі понад 80 відсотків, що становить 460,2 тис. га. Найвищих показників урожайності досягли аграрії Хмільницького (59,0 ц/га), Тульчинського (58,3 ц/га), Літинського (56,5 ц/га) районів. Середньообласний показник урожайності становить 48,4 ц/га.
За інформацією департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької ОДА, тонна зерна озимої пшениці 2—3 класу в першій декаді серпня коштувала 5,5 — 6 тис. грн. У порівнянні з минулорічною вартість пшениці третього класу зросла у ціні на 17 відсотків, четвертого класу — на 22 відсотки, ячменю — на 36 відсотків.
